Постанова № 35781095, 03.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

>І М Е Н Е М У К Р А Ї Н ИP>

03 грудня 2013 р. Справа № 805/16340/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 7210187,00грн. за серпень-вересень 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 7210187,00грн. за серпень-вересень 2013 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість відповідно до податкової декларації, яка є узгодженою з дати їх подання.

Просить суд стягнути кошти за податковим боргом з рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86200, Донецька області, м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) у банках, що обслуговують такого платника податків, суму частини податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 7210187,00 грн.

Представники сторін надали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, також представник відповідача надав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти вимог позивача.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30 квітня 2003 року, ідентифікаційний код 32299510, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5), перебуває на податковому обліку у Шахтарській ОДПІ, правонаступником якої є позивач, з 08 травня 2003 року за №187, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №06800603 (а.с.25).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем було надано до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість

за серпень 2013 року від 20 вересня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 3388779,00грн. (а.с.19)

за вересень 2013 року від 18 жовтня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 3821408,00 грн. (а.с.22).

Але відповідачем узгоджене податкове зобов’язання по податку на додану вартість не сплачене, внаслідок чого виник податковий борг у розмірі 7210187,00грн., що підтверджується довідкою про заборгованість (а.с.4).

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Шахтарською ОДПІ відповідачу направлена перша податкова вимога від 29 жовтня 2001 року №1/103 та друга податкова вимога від 27 грудня 2001 року №2/567, які були отримані відповідачем, про що є відмітки на поштових повідомленнях. (а.с.12,13) Згідно довідки позивача протягом всього періоду починаючи з 2001 року податковий борг ДП «Шахтарськантрацит» у повному обсязі не погашався тому у Шахтарській ОДПІ не було законних підстав для відкликання зазначених податкових вимог. (а.с.14)

Також податковим органом було прийняте рішення від 19 січня 2011 року про опис майна у податкову заставу. (а.с.15) На підставі якого було складено акт опису майна від 28.01.2011 року. (а.с.16)

Податковим органом було зареєстровано активи платника податків в податкову заставу 31.01.2011 року, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.18)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки, що підтверджено довідкою Шахтарської ОДПІ. (а.с.9)

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с.38).

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача до суду надана заява про встановлення способу та порядку виконання постанови суду (а.с.38), в якій просив суд відповідно до статті 257 КАС України передбачити в судовому рішенні спосіб та строки виконання судового рішення надавши відстрочення на 3 роки виконання постанови суду про стягнення суми заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 7210187,00 грн.

Що стосується заяви відповідача, якою останній просив встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення податкової заборгованості, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви відповідач посилається, що через фінансово-економічну кризу склалося незадовільне фінансове становище. Відсутність достатніх грошових коштів з об’єктивних причин не дає можливості для своєчасного розрахунку з позивачем.

Обсяг доходу від реалізації вугільної продукції через низькі ціни на неї не покриває витрат на видобуток і збагачення вугільної продукції, що постійно збільшуються в зв’язку з ростом цін на матеріали і тарифів на послуги. У 2012 році при середньомісячному доході від реплізації товарної продукції 40,2 млн.грн. середньомісячні витрати на видобуток склали 85,2 млн.грн. Щомісячні непокриті збитки склали 12,4 млн.грн.

Відповідно до балансу на 31 вересня 2013 року заборгованість перед бюджетом складає 77256 тис.грн. ДП «Шахтарськантрацит» є збитковим підприємством, що підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців 2013 року. Збитки за 9 місяців 2013 року склали 51579 тис.грн.

Судом враховано, що на дату розгляду заяви відповідач не має можливості сплатити вказані суми у зв’язку із тяжким фінансовим становищем.

Посилання відповідача на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, підтверджуються доданими до заяви документами, а саме: балансом на 30 вересня 2013 року (а.с.34), звітом про фінансові результати за 9 місяців 2013 року (а.с.35).

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодекс адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Така необхідність виникла у зв’язку із забезпеченням можливості виконання судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист.

В даному випадку стягнення всієї суми заборгованості призведе до того, що під загрозою може опинитися виробнича діяльність підприємства, у зв’язку з чим судове рішення залишиться невиконаним.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідачем доведена необхідність встановлення відстрочення даного судового рішення строком на 3 роки виконання постанови суду про стягнення суми боргу з податку на додану вартість в розмірі 7210187,00 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява відповідача щодо відстрочення податкового боргу у даній постанові підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 7210187,00грн. за серпень-вересень 2013 року – задовольнити.

Стягнути кошти за податковим боргом з рахунків Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86200, Донецька області, м. Шахтарськ, вул. Крупської, буд.20, код ЄДРПОУ 32299510) у банках, що обслуговують такого платника податків, суму частини податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 7210187,00 грн..

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом надання відстрочення виконання судового рішення на 3 роки.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.