Постанова № 35781071, 02.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 р. Справа №2а/0570/16578/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкарьовій І.В.

при секретарі Заднепровській В.О.

за участю:

представника позивача Ротко О.В., Амбрацумян К.М.

представника відповідача Краснопер Р.О., Воробйова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАКС» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання податкових повідомлень-рішень нечинними, -

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАКС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання дій незаконними, визнання податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 №0000861504 нечинним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року по справі № 2а/0570/16578/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАКС» було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.10.2013 р. було частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «АРАКС», скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

08 листопада 2013 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої крім вже заявлених позовних вимог останній також просить суд: визнати нечинними наступні податкові повідомлення рішення від 08 липня 2013 року № 0009911501, № 0009921501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення стали висновки акту перевірки від 02.11.12 №3237/15-4/30232150 про порушення п. 200.4 ст. та ст.. 102 ПК України, з посиланням на відсутність в позивача права декларувати від'ємне значення податку на додану вартість, яке виникло у 2006-2009 році. Позивач, посилаючись на п.14.1.18 п.14.1 ст.14 п. 200.4, 200.5, 200.6, 200.7 ст.200 ПК України зазначає, що законодавством не обмежено право платника податку на додану вартість у розпорядженні своїм накопиченим від'ємним значенням, і подача заяви про відшкодування податку на додану вартість є правом, а не обов'язком платника. Хоча позивач не має право заявити до бюджетного відшкодування суму податку, однак це не позбавляє його права на формування податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступного податкового періоду. Також вказує, що на спірні правовідносини не поширюється терміни позовної давності, про які вказує відповідач в акті перевірки.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали заперечення у яких зазначили, що від'ємне значення, яке не було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ, не може бути задекларовано у рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) пізніше 1095 днів після отримання права на бюджетне відшкодування. Законом не передбачено можливості платника примати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування, платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийняте рішення стосовно відмови від такого відшкодування. З урахуванням строків давності, визначених п.102.5 ст.102 ПК України, враховуючи від'ємні залишки за серпень, грудень 2006 року, лютий, квітень, серпень 2007 року, січень, травень, червень, лютий, серпень 2008 року, січень - березень, червень 2009 року не можуть бути відображені платником в рядку 26 (24 - по новій формі) декларації, не підлягають зарахуванню платником у зменшення податкових зобов'язань в податкових деклараціях в наступних податкових періодах, не можуть бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не можуть бути відображені ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 (23.1, 23.2 - по новій формі) декларації.

На підставі викладеного просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАКС» зареєстроване в якості юридичної особи 02.12.98 Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за кодом 30232150, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланк серії ААВ № 820634), довідки Головного управління статистики у Донецькій області АА № 699901 від 01.11.12 (т.1 а.с. 34,35).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 20.07.06, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100013247 від 18.01.07 (т.1 а.с. 33).

Позивачем 19.10.12 подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, в якій у рядку 21 задекларував залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 25 441 938 грн. Також позивач відобразив вказану суму у рядку 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» та 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації.

У додатку 2 до податкової декларації позивач навів дані про залишки від'ємного значення попередніх податкових періодів, з якого вбачається, що сума залишку від'ємного значення виникла в період з серпня 2006 року по серпень 2012 року (том 1 а.с. 24-25).

З 19.10.2012 по 02.11.2012 відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від 02.11.2012 № 3237/15-4/30232150 (т.1 а.с. 12,18).

Згідно з вказаним актом, встановлено порушення підприємством пункту 200.4 статті 200, статті 102 Податкового кодексу України у вигляді завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за вересень 2012 року на 25 441 017 гривень.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.11.12 № 0000861504 форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації № 9064647970 від 19.10.2012 за вересень 2012 року на 25 441 017 гривень (том 1 а.с. 8).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що позивач у вересні 2012 року сформував від'ємне значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за рахунок податкового кредиту по податковими накладними, отриманими позивачем у серпні 2006 року на суму ПДВ 25 254 824 грн., за грудень 2006 року на суму ПДВ 58 731 грн., за лютий 2007 року на суму ПДВ 62 638 грн., за квітень 2007 року на суму ПДВ 44 531 грн., за серпень 2007 року на суму ПДВ 10 966 грн., за січень 2008 року на суму ПДВ 7 796 грн., за травень 2008 року на суму ПДВ 250 грн., за червень 2008 року на суму ПДВ 250 грн., за липень 2008 року на суму ПДВ 201 грн., за серпень 2008 року на суму ПДВ 37 грн., за січень 2009 року на суму ПДВ 263 грн., за лютий 2009 року на суму ПДВ 263 грн., за березень 2009 року на суму ПДВ 250 грн., за червень 2009 року на суму ПДВ 17 грн., на загальну суму ПДВ 25 441 017 грн. Відповідачем було зроблено висновок, що позивач не має права на включення до складу від'ємного значення в декларації за вересень 2012 року за податковими накладними, що були видані з 2006 по 2009 рік.

Відповідачем 20.05.13 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року, за наслідками якої було складено акт перевірки від 20.05.13 № 1910/15-4/30232150 та прийняте податкове повідомлення - рішення від 08.07.13 №0009911501 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації № 9018744614 від 08.04.13 за березень 2012 року на 25 441 017 гривень (т.4 а.с.38). Підставою для зменшення від'ємного значення податку на додану вартість відповідачем зазначено акт про результати камеральної перевірки від 02.11.12 №3237/15-4/30232150, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.13, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.13 по справі №2а/0570/16578/2012.

За тих же підстав актом камеральної перевірки від 19.06.13 №2240/15-4/30238/90 при перевірці декларації позивача за квітень 2013 року було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 25 441 017 грн., та прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.07.13 №0009921501 (т.4 а.с.12).

Позивачем збільшено позовні вимоги та зазначені податкові повідомлення - рішення приєднані до первісних вимог. Враховуючи що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.13, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.13 по справі №2а/0570/16578/2012 була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України, а справа знаходиться на новому розгляді суд розглядає ці вимоги із первісними позовними вимогами.

Предметом даного спору є визначення правомірності декларування позивачем у вересні 2012 року, березні, квітні 2013 року залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, сформованого за рахунок податкового кредиту ПДВ серпня 2006 року - червня 2009 року.

Задовольняючи частково касаційну скаргу ТОВ «АРАКС» Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 10.10.2013 р. по даній справі зазначив, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки попередній перевірці позивача, якою було встановлено, що позивачем було завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість у вересні 2006 року на 25539416,00 грн., не визначено правомірність підстав з яких податковий орган дійшов висновків про завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість (тобто, чи це порушення відбулось внаслідок порушення позивачем строків пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, або порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вересні 2006 року, оскільки зазначені підстави є взаємовиключними, що відповідно слугувало основною підставою для скерування справи на повторний судовий розгляд з метою належного встановлення зазначених обставин).

Крім того, при новому розгляді справи судам, для того, щоб у кожному окремо взятому звітному періоді визначити, в яких саме звітних періодах у платника виникла сума від'ємного значення між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, необхідно розкласти значення рядка 24 декларації поточного звітного періоду на складові частини, які відповідають такій від'ємній різниці за кожен окремо взятий період.

Згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за вересень 2012р. березень, квітень 2013 року, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість складає 25 441 938,00 грн. В березні 2013 року позивачем було задекларовано від'ємне значення в сумі 25 442 096,00 грн. в квітні 2013 року 25 442 278,00 грн. Ця сума склалась з залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, зазначених у додатку 2 до податкових декларації. За наслідками камеральної перевірки, Відповідача було встановлено порушення: п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з врахуванням термінів давності, визначених ст. 102 р. ІІ Податкового кодексу України, тобто відповідач вважає, що позивач не має права декларувати (відображати у своїй податковій звітності) від'ємне значення ПДВ, яке виникло у 2006 -2009 році.

Однак, такий висновок Відповідача є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.4 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина перенесеного з попереднього періоду від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг. Залишок від'ємного значення включається до податкового кредиту наступного податкового періоду. Підпункт 14.1.18 ст. 14 ПК України надає визначення поняття «бюджетне відшкодування» - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Тобто, приписами пунктів 200.6 та 200.7 ПК України встановлено, що платник ПДВ має право самостійно, на власний розсуд обирати один із двох способів отримання відшкодування: зарахування у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів або повернення. Про обране рішення платник податку зазначає в декларації, до якої додає розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (для підтвердження вивезення), а обравши повернення на рахунок, додає до декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Також, п. 200.5 ПК України встановлено перелік осіб, позбавлених права на відшкодування ПДВ: особи зі стажем платника ПДВ менше 12 місяців; особи з обсягами оподатковуваних операцій за останні 12 місяців меншими, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що позивач зареєстрований платником ПДВ 20.07.2006 року, а від'ємне значення виникло вже за декларацією за серпень 2006 року, - то позивач не мав права заявити бюджетне відшкодування.

Разом з тим Кодексом не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Платники податку, які не мали права на бюджетне відшкодування у зв'язку з встановленими Кодексом обмеженнями, мають право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, до повного його погашення або шляхом нарахування податкових зобов'язань, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.

Законодавство не обмежує права платника ПДВ у розпорядженні своїм накопиченим від'ємним значенням ПДВ, і, подача заяви про відшкодування ПДВ - є правом, а не обов'язком платника. ПК України не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування. Відповідачем визнається що позивач не подавав ні заяви про надміру сплачених коштів, ні про бюджетне відшкодування. З даної обставини випливає, що фактично, право на бюджетне відшкодування у Позивача не виникло, а тому відповідні норми Податкового Кодексу України (ст. 102) - не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Податковими повідомленнями-рішеннями, визнання нечинними яких є предметом даного спору, підлягає зменшенню сума від'ємного значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ. А положення п. 102.5 ст. 102 ПК України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ. Тому, посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у вересні 2012 року, є безпідставними.

Крім того, зазначена вище норма регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому у останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Попередньою перевіркою позивача (акт від 18.04.07 №900-23-2/30232150) було встановлено, що позивачем було допущено порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість у вересні 2006 року на 25 539 416 грн. (т.2 а.с. 138-148). З акту перевірки вбачається, що вказане від'ємне значення було сформовано за угодою товарного кредиту між позивачем та ТОВ «Укрспецторг» при придбанні стабілізаторів режимів агрегатів, працюючих в умовах середовищ із змінними параметрами «Октава» ТУ 33,2-23622371-001:2005., який на думку відповідача, є збитковий а тому має ознаки нереальності і незаконності такої операції. За результатами попередньої перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.04.07 №0000962340/0 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 41560805,00 грн. (т.2 а.с. 114-116). З приводу податку на додану вартість відповідач податкових повідомлень - рішень не приймав. Сума ПДВ 25 254 824, 00 грн. по цій угоді також увійшла до складу від'ємного значення, задекларованого позивачем у вересні 2012 року, березні, квітні 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.09 у справі №2а-27454/08/0570 за позовом ТОВ «Аракс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення від 26.04.07 №0000962340/0 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 41560805,00 грн. позов було задоволено. Вказана постанова була скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.11.09 якою у задоволенні позовних вимог було відмовлено, яка в свою чергу була скасована ухвалою Віщого адміністративного суду від 19.04.2011, а постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Суд не приймає довід відповідача, що під час розгляду справи за попередньою перевіркою, питання зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість не розглядалось, але ж підставою для виникнення спору з приводу податку на прибуток була угода яка на думку відповідача мала ознаки нереальності тому що мала збитковий характер, та за наслідками якої виникло від'ємне значення з податку на додану вартість. Під час розгляду справи справі №2а-27454/08/0570 судом було встановлено реальність спірної угоди, а відповідно висновки відповідача є неправомірними. Прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, які, хоча і були спрямовані на одержання прибутку, однак з об'єктивних причин призвели до заздалегідь незапланованих негативних фінансово економічних наслідків. У будь-якому випадку, лише саме збитковість угоди - не свідчить про її незаконність.

Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача на порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вересні 2006 року, суперечить висновку відповідача в акті перевірки, що розглядається в даній справі, а саме порушення позивачем строків пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, оскільки зазначені підстави є взаємовиключними. Судом встановлено, що відповідно до наданих декларацій з податку на додану вартість за 2006 - 2013 роки, вказана сума була включена до податкового кредиту в серпні 2006 року, та відображалась у складі від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість у кожному наступному звітному періоді (копії декларацій містяться у матеріалах справи).

Судом встановлено, що серпні 2006 року податкові зобов'язання позивача склали 86 682,00 грн. податковий кредит 25 677 753, 00 від'ємне значення 25 591 071, 00 грн.; у грудні 2006 року податкові зобов'язання задекларовано в сумі 135 791,00 грн. податковий кредит сумі 194 522,00 від'ємне значення в сумі 58 731,00 грн.; в лютому 2007 року податкові зобов'язання 40 873,00 грн. податковий кредит 103 511,00 грн. від'ємне значення 62 638,00 грн.; в квітні 2007 року податкові зобов'язання 25 651,00 грн. податковий кредит 70 182,00 грн. від'ємне значення 44 531,00 грн.; в серпні 2007 року податкові зобов'язання 35 650,00 грн. податковий кредит 46 616,00 грн. від'ємне значення 10 966,00 грн.; в січні 2008 року податкові зобов'язання 11 344,00 грн. податковий кредит 19 140,00 грн. від'ємне значення 7796,00 грн.; в травні 2008 року податкові зобов'язання не задекларовані, податковий кредит 250 грн. від'ємне значення 250 грн.; в червні 2008 року податковий кредит в сумі 250,00 грн. від'ємне значення 250 грн.; в липні 2008 року податкові зобов'язання 62,00 грн. податковий кредит 263,00 грн. від'ємне значення 201 грн.; у серпні 2008 року податкові зобов'язання не декларувались податковий кредит 250,00 грн. від'ємне значення 250,00 грн.; в січні 2009 року податкові зобов'язання відсутні податковий кредит 263,00 грн. від'ємне значення 263,00 грн.; в лютому 2009 року податкові зобов'язання не декларувались податковий кредит 263 грн. від'ємне значення 263,00 грн.; в березні 2009 року податковий кредит 250,00 грн. від'ємне значення 250 грн.; в березні 2009 року податковий кредит 250,00 грн. від'ємне значення 250,00 грн..

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання дій з прийняття податкових повідомлень - рішень незаконними та визнання нечинними податкові повідомлення - рішення від 21.11.2012р. № 0000861504, від 08.07.2013р. № 0009911501, від 08.07.2013р. № 0009921501 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії з прийняття податкових повідомлень - рішень 21.11.2012р. № 0000861504, від 08.07.2013р. № 0009911501, від 08.07.2013р. № 0009921501.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.11.12 № 0000861504 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 25 441 017 грн.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 08.07.13 № 0009911501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 25 441 017 грн.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 08.07.13 № 0009921501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 25 441 017 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 4440,00 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 02 грудня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 3 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.