Рішення № 35780207, 28.11.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/3799/2013 Головуючий в І інстанції: Рябцева М.С.

Категорія 48 Доповідач: Бездрабко В.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року листопада місяця 28 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Бездрабко В.О.Суддів:Борка А.Л. Приходько Л.А.при секретарі:Романовій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач є батьком їх спільної дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дочка є студенткою денної форми навчання Херсонського державного технічного університету, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку відповідач добровільно не надає.

В обґрунтування позову вказала, що витрати, пов'язані з навчанням, складаються з проїзду до учбового закладу, вартість якого становить 4грн. на день та придбання учбової літератури.

Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі 325 грн. щомісячно, починаючи з моменту її навчання та до його завершення у навчальному закладі.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 22 жовтня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволений частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 325 грн. щомісячно, починаючи з 21.08.2013 року і до закінчення нею навчання у навчальному закладі, але не більше, як до досягнення 23 років.

Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у сумі 214,60грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначив, що не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній донці.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 19.03.1992 року розірвано (а.с.4).

Згідно актового запису про народження НОМЕР_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.5), яка проживає з матір'ю-позивачкою по справі та перебуває на її утриманні (а.с.8).

З довідки №656 від 20.06.2013 року встановлено, що ОСОБА_7 є студенткою 1 курсу денної форми навчання за державним замовленням Херсонського державного технічного університету та отримує стипендію у розмірі 730грн. на місяць (а.с.9,10).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які б могли бути підставою для звільнення його від встановленого ст. 199 СК України обов'язку утримувати повнолітню дитину, яка навчається та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги.

Проте погодитися з висновком суду не можна, оскільки рішення суду ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

За змістом ст.199 СК України обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, покладено на обох батьків і пов'язаний з їх можливістю надавати таку матеріальну допомогу.

Зібранні у справі докази свідчать, що відповідач працює в ТОВ «ГК Содружество» на посаді механіка-судноводія. Згідно довідки №14/10 від 14.10.2013 року середньомісячний заробіток ОСОБА_5 становить 615грн. (а.с.23). Будь-яких доказів щодо наявності у відповідача іншого доходу матеріали справи не містять.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги надані відповідачем докази про його доходи та не дав оцінки тому, що щомісячний дохід ОСОБА_5 є значно меншим за дохід ОСОБА_7, яка продовжує навчання.

Аналізуючи зібранні у справі докази в їх сукупності, колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та вважає, що рішення суду в порядку ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено в порушення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оскільки не доведено перед судом можливість відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка навчається та з якими закон пов'язує можливість стягнення аліментів на її утримання.

Керуючись ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 жовтня 2013 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :