Рішення № 35780155, 02.12.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8073/13-ц

Провадження № 2/750/2626/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2013 р. м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого судді Коверзнева В.О.,

при секретарі Дорошенко О.В.,

з участю: позивача, його представника адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до позашкільного навчального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

21.08.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі на посаді сторожа веслувальної бази та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивує тим, що відповідач не здійснював реальне скорочення працівників, а звільнив тих, хто відкрито виступав проти його керівника ОСОБА_2, діяльність якого спрямована на знищення навчального закладу. Крім того стверджує, що відповідач не попередив його про наступне скорочення, не запропонував іншої роботи, не врахував переважне право залишення на роботі, при цьому звільнив з роботи без згоди первинної профспілкової організації Обласної ради спортивного товариства «Україна», членом якої він є.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали і наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача позов не визнав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач працював у відповідача на посаді сторожа веслувальної бази. Пунктом 2 наказу відповідача від 25.07.2013 року № 13-0 позивача звільнено із займаної посади 26.07.2013 року в звязку зі скороченням штату працівників, згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до статті 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Про скорочення чисельності працівників попереджено наказом відповідача від 24.04.2012 року № 8-0 (а.с. 34). Як убачається з мотивувальної частини цього наказу, підставою для скорочення штату працівників є недофінансування діяльності відповідача у 2012 році.

Хоча чинний КЗпП України не встановлює максимального строку, протягом якого працівник може бути звільнений з роботи після попередження про наступне вивільнення, проте виходячи з принципу правової визначеності, суд вважає, що такий строк не повинен значно перевищувати встановлений статтею 492 КЗпП України двомісячний строк. Позивача попереджено про наступне вивільнення 25.04.2012 року (а.с. 39), а фактично звільнено з роботи 26.07.2013 року, тобто через 15 місяців після попередження, що не відповідає зазначеному принципу. Крім того, за вказаною в наказі підставою у 2012 році скорочення чисельності штату працівників не проводилося, а штатний розклад відповідача після 01.09.2012 року не змінювався аж до 01.09.2013 року (а.с. 43). У звязку з цим, наказ відповідача від 24.04.2012 року № 8-0 слід вважати нереалізованим.

Відповідач є неприбутковою організацію, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно штатного розпису, який затверджується відповідачем на початку року і погоджується його засновником, яким є Чернігівська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Україна» (а.с. 68). Матеріалами справи підтверджується, що кошторис відповідача на 2013 рік складено виходячи із 24.49 штатних одиниць працівників, яка передбачена штатним розкладом відповідача станом на 01.09.2012 року. Відділом по фізичній культурі та спорту Чернігівської міської ради цей кошторис затверджено 05.01.2013 року (а.с. 5, 53). Отже, видатки на фінансування оплати праці працівників відповідача на 2013 рік не зменшувалися.

У 2013 році відповідач накази про зміну в організації праці, яка передбачала зміну структури відповідача та скорочення штату його працівників, не видавав. Про наступне вивільнення працівників у 2013 році відповідач не попереджав, а тому в нього не було правових підстав для звільнення позивача з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

За статтею 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

В силу наведених положень Кодексу, обґрунтована відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Позивач є членом первинної профспілкової організації Обласної ради спортивного товариства «Україна». Втім, відповідач здійснив його звільнення з роботи не запивши згоди на це первинної профспілкової організації. На запит суду первинна профспілкова організація Обласної ради спортивного товариства «Україна» надала мотивовану відмову в згоді на звільнення позивача (а.с. 66 70).

Наведені вище обставини в сукупності є безумовною підставою для визнання пункту 2 наказу від 25.07.2013 року № 13-0 про звільнення позивача недійсним та поновлення його на роботі.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З довідки відповідача слідує, що заробітна плата позивача в травні 2013 року склала 1235 грн 41 коп., а в червні 2013 року 1185 грн 69 коп.; середньоденний заробіток позивача, який розраховано шляхом ділення його заробітку за травень червень 2013 року на кількість календарних днів за два місяці /(1235.41 + 1185.69) : 61/, складає 39 грн 69 коп. (а.с. 54); час вимушеного прогулу позивача з 27 липня по 01 грудня 2013 року включно складає 4 місяці 5 днів. У звязку з цим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток в розмірі (((1235.41 + 1185.69) : 2 х 4)) + (39.69 х 5))) = 5040 грн 65 коп.

Таким чином, даний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 10, 79, 88, 208, 209, 212 215, 294, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити. Визнати недійсним пункт 2 наказу позашкільного навчального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» від 25.07.2013 року № 13-0 про звільнення ОСОБА_3 з посади сторожа веслувальної бази 26.07.2013 року.

Поновити ОСОБА_3 на посаді сторожа веслувальної бази позашкільного навчального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» з 27.07.2013 року.

Стягнути з позашкільного навчального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5040 грн 65 коп. (пять тисяч сорок грн 65 коп.).

Стягнути з позашкільного навчального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное» Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» судовий збір на користь держави в розмірі 229 грн 40 коп. (двісті двадцять девять грн 40 коп.).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення на його користь середньомісячного заробітку в розмірі 1000 грн підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку, встановленому статтею 294 ЦПК України.

Суддя В. О. Коверзнев