Ухвала суду № 35779058, 27.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №579/1138/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сіра Г. І.Номер провадження 22-ц/788/2569/13 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Ільченко О. Ю., Попруги С. В.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про визнання договору купівлі - продажу недійсним,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 1 200 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки від 14 вересня 2009 року ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_4 житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 В договорі зазначено, що договір підписано та посвідчено за місцем проживання ОСОБА_5 у зв'язку з її похилим віком. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що при укладенні оскаржуваного договору купівлі - продажу було порушено норми цивільного законодавства є безпідставними і спростовані судом першої інстанції.

Ствердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_3 не знала про намір ОСОБА_5 укласти договір купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки не є підставою для задоволення її позовних вимог.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_5 на час укладання вказаного договору мала незадовільний стан здоров'я , а тому її підпис в договорі не справжній висновків суду не спростовують, оскільки процедура підписання договору купівлі - продажу передбачена законодавством була дотримана, договір нотаріального посвідчення, а факт того, що підпис в вказаному договорі не є підписом ОСОБА_5 був недоведений в судовому засіданні.

Ствердження ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що на теперішній час їй відомо про наявність документів, які можуть бути досліджені експертом для встановлення справжності підпису ОСОБА_5 не є підставою для призначення судово - почеркознавчої експертизи, оскільки справа розглянута по суті.

Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено, з додержанням вимог матеріального та процесуального права

У зв'язку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: