Ухвала суду № 35774977, 04.12.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

04.12.2013Справа № 2-н/1416/537/12

УХВАЛА

04 грудня 2013 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого суддіОСОБА_1при секретаріОСОБА_2за участю:

представника заявника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про виправлення описки в судовому наказі від 21.06.2012 по справі № 2н/1416/537/12

встановив:

Ленінським районним судом м. Миколаєва 21.06.2012 за заявою Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у розмірі 2890,47 грн., а також 75,09 грн. інфляційних, 81,10 грн. трьох процентів річних та 107,30 грн. судового збору.

У листопаді 2013 року представник ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернувся до суду із заявою про виправлення описки допущеної у судовому наказі, а саме просила вказати ідентифікаційний номер боржника, який було встановлено судом при залишенні без розгляду скарги заявника на рішення державного виконавця.

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримала та просила задовольнити. Боржник в судове засідання не зявилася, що не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із частиною другою 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

За змістом пункту 3 частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент прийняття судового наказу, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Таким чином, наведена норма передбачає зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника за його наявності, чи якщо такі відомості і відомі суду.

У матеріалах справи є довідка Міністерства доходів та зборів від 06.11.2013 про неможливість однозначно ідентифікувати фізичну особу боржника.

У даному випадку, інформація про ідентифікаційний номер боржника в суду була відсутня, а тому судовий наказ відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а отже підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись статтею 369 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя