Ухвала суду № 35771005, 02.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

про поновлення пропущеного строку наказу

"02" грудня 2013 р.Справа № 45/67-10

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніна О.В.

за участю представників:

cтягувач - не з'явився

1 боржник - не з'явився

2 боржник - не з'явився

розглянувши заяву ТОВ "Україна - Рибсервіс", м. Харків (вх. № 41475) про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання по справі за позовом: ТОВ "Україна - Рибсервіс", м. Харків

до ФО П ОСОБА_1, м. Камінь-Каширський; ФО П ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 23 326,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 квітня 2010 року по справі № 45/67-10 позовні вимоги ТОВ "Україна - Рибсервіс", м. Харків задоволено повністю, стягнуто солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, в тому числі з п/р НОМЕР_3 в ПАТ "Універсал Банк", МФО 322001) та з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь ТОВ "Україна-Рибсервіс", 61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, оф. 306 (код ЄДРПОУ 32030997, п/р 26008054500702 в Полтавському ГРУ Приватбанку, м. Полтава, МФО 331401) - 23326,62 грн. основного боргу, 233,26 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27 квітня 2010 року на виконання рішення суду від 14 квітня 2010 року було видано наказ та направлено на адресу стягувача.

11 листопада 2013 року до господарського суду Харківської області від ТОВ "Україна - Рибсервіс", м. Харків надійшла заява (вх. № 41475) про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Розглянувши заяву стягувача, ТОВ "Україна - Рибсервіс", м. Харків, суд ухвалою від 13 листопада 2013 року, призначив її до розгляду у судовому засіданні на 02 грудня 2013 р. о 10:10 год.

25 листопада 2013 року від заявника (стягувача у справі, вх. № 43608) надійшла заява про відкладення розгляду заяви, яка мотивована неможливістю представника заявника бути присутнім в засіданні суду. Заява долучена судом до матеріалів справи.

29 листопада 2013 року від боржника-1, ФОП ОСОБА_1, надійшов відзив на заяву стягувача про відновлення пропущеного строку, за яким боржник-1 проти задоволення заяви заявника (стягувача) заперечує, просить суд відмовити у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. Відзив боржника-1 залучено судом до матеріалів справи.

В засідання суду 02 грудня 2013 року стягувач та боржники не з'явились.

Суд, розглянувши заяву заявника (стягувача) про відкладення розгляду заяви, зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання заявник (стягувач) був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення заявнику ще 21 листопада 2013 року ухвали суду від 13 листопада 2013 року.

Однак, в призначене судове засідання 02 грудня 2013 року заявник (стягувач) не з'явився, вимог ухвали суду від 13 листопада 2013 року жодним чином не виконав.

Суд зазначає, що заявником (стягувачем) не надано доказів в підтвердження неможливості розгляду справи без участі свого представника (зокрема, ОСОБА_3), неможливості його заміни іншим представником. Крім того, неможливість взяти участь у судовому засіданні не позбавляла заявника (стягувача) можливості надати витребувані судом докази. За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви заявника (стягувача) про відкладення розгляду заяви.

Дослідивши заяву ТОВ "Україна - Рибсервіс", м. Харків (вх. № 41475) про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, суд вважає заяву необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного:

Частина перша ст. 119 ГПК України встановлює право господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання. Відновлення пропущеного процесуального строку передбачено також і ст. 53 ГПК України. Водночас, на відміну ст. 53 ГПК України, у випадку пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання ст. 119 ГПК України не передбачає можливості відновлення строку за ініціативою господарського суду.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущено. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується.

Вищий господарський суд України у п. 1 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

У п. 8 Інформаційного листа від 06.08.2008 р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" Вищій господарський суд вказав наступне: у застосуванні частини першої статті 53 ГПК господарський суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Відповідно до частини першої статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законодавством строку поважною і відновити пропущений строк. ГПК не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Стаття 119 ГПК України, на яку посилається стягувач при зверненні із заявою, що розглядається судом, вказує саме на те, що лише у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Однак заявником (стягувачем) в обґрунтування поданої нам заяви не надано доказів, яки б свідчили про наявність поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку та можливості його відновлення. Матеріали аудиторської перевірки, на яку посилається заявник (стягувач), в матеріалах справи також відсутні.

Посилання стягувача на відсутність на підприємстві протягом тривалого часу особи з юридичною освітою, у зв'язку з чим заявник (стягувач) був позбавлений свого права на реалізацію примусового виконання рішення суду, не є підставами для відновлення пропущеного строку. Проте саме з яких причин стягувачем пропущено строк та які причини є поважними для його відновлення стягувачем не вказано і суду не доведено.

Інших обґрунтувань чи доказів в обґрунтування поважності причин для відновлення пропущеного стягувачем строку для пред'явлення наказу до виконання останнім не вказано та не доведено.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2010 року стягувачеві за вих. № 010254 було направлено наказ суду.

Згідно до Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження. Водночас, права сторін за господарським процесом визначені зокрема у ст. 22 ГПК України.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на те, що стягувачем не доведено суду саме наявність поважності причин пропуску відповідного строку, оскільки причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, на даних доказів за правилами ст. 43 ГПК України, суд вважає заяву стягувача про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання необґрунтованою, непідтвердженою жодними доказами та відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 43, 53, 86, 119 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити стягувачу - ТОВ "Україна - Рибсервіс", м. Харків в задоволенні заяви (вх. № 41475) про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Суддя Калініченко Н.В.