Постанова № 35770936, 04.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.12.2013 р. справа №905/6806/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Марченко О.А.,За участю представників сторін:

від позивача:Дьомін В.М. довіреністьвід відповідача:Остроухова Н.О. довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка Донецька областьна рішення господарського судуДонецької області від05.11.2013р.у справі№ 905/6806/13 (судді: Макарова Ю.В.)порушеній за позовом:Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк до відповідача:Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка Донецька областьпростягнення 20' 085,00 грн.

встановив:

Державне підприємство «Донецька залізниця», м.Донецьк (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позов про стягнення з Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка Донецька область (далі - «Відповідач») 20' 085,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №50333814 масу вантажу, за відправкою Кальміус Донецької залізниці - Красноармійськ Донецької залізниці, вагони № 65382640, № 66752643, № 66953431, вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.11.2013р. у справі № 905/6806/13 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить: рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2013р. у справі № 905/6806/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що факт вини щодо внесення вантажовідправником неправильних даних у накладну не встановлено.

Сторони були належним чином повідомлені про час, місце та день розгляду справи.

Відповідач підтвердив доводи викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу - безпідставними, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України, фіксація судового процесу технічними засобами здійснена не була, у зв'язку зі зверненням позивача з клопотанням про відмову від здійснення фіксації.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак - законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 13.04.2013р.

зі станції Кальміус Донецької залізниці на станцію Красноармійськ Донецької залізниці за накладною №50333814 Державне підприємство "Макіїввугілля" відправило вантаж у вагонах №65382640, №66752643, №66953431 вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий.

При прибутті вантажу на станцію призначення, на підставі актів загальної форми №№31958, 31959, 31960 від 15.04.13р., №206в/ст. від 17.04.13р., було проведено контрольне переваження вагонів №65382640, №66752643, №66953431 на 150-тонних вальних тензометричних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що:

· у вагоні № 65382640 (за документами значиться маса вантажу 69' 000 кг), фактично ж встановлено - 71' 750кг, тобто на 2' 750кг. більш, ніж вказано у накладній;

· у вагоні №66752643 (за документами значиться маса вантажу 69' 000 кг), фактично ж встановлено - 70' 050 кг, тобто на 1' 050кг. більш, ніж вказано у накладній;

· у вагоні №66953431 (за документами значиться маса вантажу 69' 000 кг), фактично ж встановлено - 70' 100 кг, тобто на 1' 100кг. більш, ніж вказано у накладній.

Викладене підтверджується випискою з книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Красноармійськ Донецької залізниці.

По даному факту складено комерційний акт серії АА № 721751/47 від 17.04.2013р. (а. с. 10).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у технічно справних вагонах, ознак течі вантажу немає, двері, люки зачинені, поверхня вантажу у вагоні № 65382640 нижче бортів 30см, у вагонах № 66752643, № 66953431 на рівні бортів, па горбоподібна, вантаж слабо маркований опилками, маркування не порушено.

Комерційний акт підписаний належними особами.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 20085 грн. із розрахунку: (грн.4017,00 (тариф) х 5).

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду обґрунтованим щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Що стосується інших заперечень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка Донецька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2013року по справі №905/6806/13 - без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.А. Марченко

Надруковано примірників:1 - позивачу; 1 - відповідачу 1 - до справи; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС