Ухвала суду № 35770819, 04.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"04" грудня 2013 р.Справа № 916/2791/13Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури: Доброжан Н.І., Закернична І.П.,

від позивача-1 (ОМР): Штоля А.О.,

від позивача-2 (ВК ОМР): Штоля А.О.,

від позивача-3 (Інспекція ДАБК в Одеській області): Бриленко К.Б.,

від відповідача: Чубко І.А., Новікова Т.О.,

від третьої особи - ОСОБА_7: ОСОБА_8,

від третьої особи - ОСОБА_9: ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_9 (зареєстрована 03.12.2013 р. за вх. № 36968/13) про відвід судді Лічмана Л.В. по справі № 916/2791/13 за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах Одеської міської ради в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до Відкритого акціонерного товариства „Туристично-виробнича фірма „Чорне море", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: ОСОБА_7 та ОСОБА_9, про зобов'язання знести самовільно побудовану споруду,

встановив:

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Туристично-виробнича фірма „Чорне море" про зобов'язання знести самовільно побудовану споруду, а саме приміщення паркінгу, яке знаходиться на території, прилеглій до житлових будинків № 55 та № 57, за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська та вул. М. Арнаутська, 52.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2013 р. прийнято позовну заяву заступника прокурора Приморського району м. Одеси, порушено провадження у справі № 916/2791/13 та призначено її до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2013 р. залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_9.

03.12.2013 р. до господарського суду надійшла заява ОСОБА_9 (зареєстрована за вх. № 36968/13) про відвід судді Лічмана Л.В., яка обґрунтована упередженістю останнього, його зацікавленістю в прийнятті рішення на користь відповідача та порушенням норм процесуального законодавства.

Заявник вказує, що судом помилково відмовлено ОСОБА_7 у праві на судовий захист шляхом неприйняття до розгляду її позовної заяви як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору. При цьому, на думку ОСОБА_9, суддя висловив свої міркування з приводу вказаної позовної заяви ще до її отримання.

Також ОСОБА_9 відзначає, що в судовому засіданні 25.11.2013 р. суддя запропонував учасникам процесу розпочати розгляд спору по суті, не чекаючи подачі позову ОСОБА_7, чим безпідставно визнав такими, що не підлягають обов'язковому дослідженню, обставини, пов'язані із завданням шкоди майну та здоров'ю громадян протиправними діями відповідача по здійсненню незаконного будівництва. Після цього суддя формально визначив строк у один день для заявлення позовних вимог третьою особою.

Крім того, заявник зазначає, що в судовому засіданні 25.11.2013 р. суддя звернув увагу представника Відкритого акціонерного товариства „Туристично-виробнича фірма „Чорне море" на факт надходження до матеріалів справи додаткових доказів, що, за посиланнями ОСОБА_9, свідчить про наявність певних відносин між представником відповідача та судом.

Згідно ч.1 ст.20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості...

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В абз.2 п.п.1.2.1 п.п.1.2 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами...

Проаналізувавши наведені вище норми процесуального права та їх тлумачення пленумом касаційної інстанції в аспекті спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку про те, що заява про відвід судді по справі № 916/2791/13 не підлягає задоволенню, оскільки будь-яких доказів існування обставин, які згідно ст.20 ГПК України являються передумовами для відводу судді, в т.ч. стосовно його упередженості, ОСОБА_9 не надано.

Так, хибними є твердження заявника про те, що відмова у прийнятті позовної заяви ОСОБА_7 як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору є підставою для відводу судді, адже, виносячи ухвалу в порядку п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, господарський суд діяв, виключно виходячи з норм процесуального законодавства, яке забороняє в даному випадку розгляд по суті позовів фізичних осіб. У разі, якщо ОСОБА_9, ОСОБА_7 або інші учасники процесу не погоджуються з таким процесуальним рішенням суду, вони вправі подати апеляційну скаргу на цю ухвалу, а не заявляти відвід судді.

Доводи ОСОБА_9 про те, що суддя висловив свої міркування стосовно наміру ОСОБА_7 подати позовну заяву, не приймаються до уваги, оскільки спілкування судді та представника ОСОБА_7 в засіданні суду звелось до того, чи залучався для складання тексту позову фахівець у галузі права, який міг би їй роз'яснити суб'єктний склад учасників господарського процесу, що підтверджується звуковою фіксацією судового засідання. Таким чином, дії суду були спрямовані на з'ясування факту отримання третьою особою правової допомоги, в зв'язку з чим за жодних умов не можуть кваліфікуватись як упереджене ставлення судді до учасників процесу.

Щодо тверджень ОСОБА_9 про те, що в судовому засіданні 25.11.2013 р. суддя запропонував учасникам процесу розпочати розгляд спору по суті, не чекаючи подачі позову ОСОБА_7, чим безпідставно визнав такими, що не підлягають обов'язковому дослідженню, обставини, пов'язані із завданням шкоди майну та здоров'ю громадян протиправними діями відповідача по здійсненню незаконного будівництва, то в цій частині господарський суд відмічає, що в судовому засіданні 25.11.2013 р. без переходу до розгляду спору по суті за усним клопотанням ОСОБА_9 розгляд справи відкладено для надання можливості ОСОБА_7 подати позов. При цьому відкладення розгляду справи здійснено на дев'ять днів, що свідчить про помилковість посилань заявника на визначення суддею строку в один день для заявлення позовних вимог третьою особою.

Окремо господарський суд Одеської області вважає за потрібне звернути увагу ОСОБА_9 на те, що не підтверджені доказово висловлювання відносно існування у суду з відповідачем певних домовленостей з приводу конкретних результатів розгляду спору, можуть бути розцінені як тиск на суд та/або неповагу до нього, за що діючим українським законодавством передбачено відповідальність, а, відтак, третій особі слід утриматись від подібних формулювань у майбутньому.

Керуючись ст.ст.20,33,86 ГПК України, суд ухвалив:

У задоволенні заяви (зареєстрована 03.12.2013 р. за вх. № 36968/13) про відвід судді по справі № 916/2791/13 відмовити.

Суддя Лічман Л.В.