Рішення № 35770746, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18959/13 25.11.13За позовом Приватного підприємства «Маслороб»

До держави Україна в особі Державної казначейської служби

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Господарський

суд Автономної республіки Крим

Про зобов?язання відшкодувати шкоду в розмірі 123 204,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача Углицький Ю.С. - представник за довіреністю.

від відповідача -1 не з'явився

від третої особи не з'явився

В судовому засіданні 25.11.2013 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про зобов?язання останнього відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 123 204,00 грн. , що складає вартість квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторія, щодо якої позивача позбавлено права власності на підставі рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 було порушено провадження у справі № 910/18959/13, залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Господарський суд Автономної республіки Крим, призначено розгляд справи на 04.11.2013.

29.10.2013 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про залучення письмових доказів до матеріалів справи та заява про призначення експертизи.

Представники позивача у судовому засіданні 04.11.2013 р. подали клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено, та надали усні пояснення по справі відповідно до яких просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судом була розглянута та прийнята подана через канцелярію суду заява позивача про залучення письмових доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача у даному судовому засіданні не заперечував проти клопотання позивача про залучення додаткових документів до матеріалів справи та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Заява позивача про призначення експертизи буде розглянута судом в наступному судовому засіданні.

Представник третьої особи в судове засідання 04.11.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників третьої особи, необхідністю витребування додаткових доказів у справі, суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд даної справи до 25.11.2013 р.

В судовому засіданні 25.11.2013 представник позивача заявлену вимогу підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позову зазначав, що внаслідок прийнятих судових рішень, зокрема рішення Арбітражного суду Криму по справі № 1257-9 від 03-09.12.1996, позивача було позбавлено права власності на квартиру № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторія, чим позивачу було завдано шкоди в сумі 123 204,00 грн., яку він просив відшкодувати за рахунок держави Україна в особі Державної казначейської служби. Нормативно посилався на приписи ст. 1166 п. 1, ст. 1173 п. 1 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

У даному судовому засіданні судом було розглянуто та відхилено клопотання представника позивача про призначення експертизи у зв'язку з тим, що поставлені на вирішення експерта питання не є необхідними для вирішення справи по суті.

Відповідач-1 в судове засідання 25.11.2013 - представників не направив. Відповідач-2 в судове засідання 25.11.2013 - представників не направив. Про проведення судового засідання відповідачі були повідомлені належним чином за адресою свого місцезнаходження, що зазначена позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідачі були обізнані про наявність судового спору та не були обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В с т а н о в и в :

Рішенням загальних зборів засновників ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска» від 25.06.1996 (протокол № 7) передано з балансу компанії ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска», м. Євпаторія, на баланси ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії.

24.07.1996 між ТОВ ПКК «КВиК» та позивачем - ПП «Маслороб» було укладено Угоду про заміну зобов?язання, згідно якої сторони узгодили, що у зв?язку з відсутністю грошових коштів у ТОВ ПКК «КВиК», останній зобов?язується повернути позивачу борг у розмір 2 000 000 000 крб. майном належним йому на праві власності , зокрема передачі за актом приймання - передавання у власність 46/100 частин квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії.

Відповідно до реєстраційних посвідчень на домоволодіння, виданого Бюро технічної інвентаризації м. Євпаторії, за ПП «Маслороб» зареєстровано на праві власності домоволодіння у розмірі 54/100 частини та 46/100 частин квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії, підстава реєстрації - акт приймання - передавання квартири від ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска» згідно протоколу узгодження від 27.06.1996.

09.12.1996 між ТОВ ПКК «КВиК»,як первісним кредитором, та позивачем - ПП «Маслороб», як новим кредитором, було укладено Угоду про уступку права вимоги, предметом якого виступили правовідносини сторін, які виникли із передачі права вимоги первісного кредитора новому кредитору за угодою, укладеною первісним кредитором з ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска» 27.06.1996 про передачу останнім у власність первісного кредитора 46/100 частин квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії , і згідно умов якої первісний кредитор передав новому кредитору усі права вимоги, якими він володіє у зв?язку з порушенням його права власності на 46/100 частини квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії.

Пунктом 3.2 Угоди про уступку права вимоги від 09.12.1996 сторони узгодили, що право власності первісного кредитора на 46/100 частин квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії було порушено рішенням Арбітражного суду АРК від 03-09.12.1996 № 1257-12, а також його виконанням.

Як встановлено судом, 03-09.12.1996 Арбітражним судом Криму було винесено рішення у справі № 1257-12, згідно якого визнано недійсним рішення загальних зборів засновників від 25.06.1996 (протокол № 7) про передачу з балансу компанії «Аска», м. Євпаторія, на баланс ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії, а також визнано недійсним реєстраційне посвідчення № 65 від 09.07.1996, видані Євпаторійським БТІ про право власності ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії, зобов?язано ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» повернути квартиру на користь ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска».

На виконання наведеного рішення у справі № 1257-12, Арбітражним судом Криму було видано наказ на примусове виконання рішення Арбітражного суду Криму.

Також, 05.01.1998 ліквідаційною комісією ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска», за участю представників кредиторів, було складено акт продажу квартири, згідно якого квартира № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії продана гр. Тараненко М.С., про що було укладено відповідний договір купівлі - продажу квартири від 21.01.1998, посвідчений нотаріально у реєстрі за № 3-116 державним нотаріусом 1ї Євпаторійської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії».

Ухвалою Господарського суду АРК від 25.04.2007 в справі № 2-8/3386.3-2007 у задоволенні заяви ПП «Маслороб» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення 03-09.12.1996 Арбітражного суду Криму у справі № 1257-12 - відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 в справі № 2-8/3386.3-2007, ухвалу Господарського суду АРК від 25.04.2007 в справі № 2-8/3386.3-2007 - скасовано, заяву ПП «Маслороб» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали 03-09.12.1996 Арбітражного суду Криму у справі № 1257-12 - задоволено, ухвалу Арбітражного суду Криму у справі № 1257-12 від 03-09.12.1996 - скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ДП «Грязелікарня «Мойнаки» про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників від 25.06.1996 (протокол № 7) про передачу з балансу компанії «Аска», м. Євпаторія, на баланс ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії, а також про визнання недійсним реєстраційного посвідчення № 65 від 09.07.1996, видані Євпаторійським БТІ про право власності ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії, та про зобов?язання ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» повернути квартиру на користь ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска».

Ухвалою Господарського суду АРК від 04.03.2007 в справі № 2-8/3386.3-2007, зобов?язано ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска» повернути квартиру № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії ПП «Маслороб», про що видано наказ № 2-8/3386.3-2007 в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована тим, що ухвала Господарського суду АРК від 25.04.2007 в справі № 2-8/3386.3-2007 - скасована, а ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» добровільно передали квартиру № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії на користь ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска».

26.08.2008 Євпаторійським міським судом АРК винесено рішення у справі № 8-8/08/2-2685/08, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АРК від 14.01.2009, яким відмовлено у позові ПП «Маслороб» та ТОВ ПКК «КВиК» до Тараненка М.С. про визнання недійсним договору від 21.01.1998, укладеного між ліквідаційною комісією ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска» та гр. Тараненко М.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2008 в справі № 2-8/3386.3-2007 повернуто гр. Тараненко М.С. касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.08.2007 в справі № 2-8/3386.3-2007.

30.03.2010 Євпаторійським міським судом АРК винесено рішення в справі № 2-204/2010, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АРК від 27.09.2010 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.01.2011, яким відмовлено у задоволенні позову ПП «Маслороб» до Тараненко М.С., Соболєвої Г.Б., Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» про визнання права власності на квартиру № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії, відмовлено у позові в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу від 12.11.2009, укладеного між Таранеко М.С. та Соболєвою Г.Б., та про зобов?язанян вчинити дії з державної реєстрації права власності.

10.11.2011 старшим державним виконавцем відділу ДВС Євпаторійського міського управління юстиції винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду АРК № 2-8/3386.3-2007, виданого на виконання ухвали Господарського суду АРК від 04.03.2007 в справі № 2-8/3386.3-2007.

28.12.2012 державним виконавцем відділу ДВС Євпаторійського міського управління юстиції винесено постанову, якою виконавчий документ - наказ № 2-8/3386.3-2007 про зобов?язання ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска» повернути квартиру № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії ПП «Маслороб» - повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника.

Позивач у позові вказував на те, що внаслідок прийнятих судових рішень, зокрема рішення Арбітражного суду Криму по справі № 1257-9 від 03-09.12.1996, його було позбавлено права власності на квартиру № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторія, чим позивачу було завдано шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу в межах вартості наведеної квартири в сумі 123 204,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Стаття 56 Конституції України проголошує право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Дане положення Основного Закону України реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Так, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій тощо.

Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

У цивільному праві під шкодою розуміється пошкодження чи знищення суб'єктивного цивільного права, блага чи інтересу.

Виходячи з норм статті 1173 Цивільного кодексу України відповідальність настає за шкоду, завдану внаслідок незаконних рішень, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, тобто прийняття рішення, що не відповідає закону або іншому нормативно - правовому акту, здійснення інших незаконних дій.

Відповідно до статті 6, 124 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Згідно з п. 7 статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», за шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Оскільки, предметом даного позову є відшкодування шкоди, на думку позивача, завданої неправомірним рішенням суду, тому для вирішення спору по суті необхідно встановити доведеність допустимими та належними доказами неправомірності рішення Арбітражного суду Криму по справі № 1257-9 від 03-09.12.1996, а також встановити наявний причинно-наслідковий зв'язок між винесенням наведеного рішення та заподіяної шкоди позивачу.

Статтями 126 та 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, а вплив на них у будь - який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією та законами України, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду , крім випадків, встановлених законом.

Реалізація зазначених правових гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь - який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядку у справі не допускається.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VІ від 07.10.2012) передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Отже, зазначеними положеннями законодавчих норм визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченими процесуальними законами.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Касьяненка Бориса Павловича щодо офіційного тлумачення положень п.8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, частини 2 ст. 383 Кримінально - процесуального кодексу України від 11.12.2007 № 11-рп/2007 реалізацію права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка у пункті 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

У Висновку № 3 (2002) згаданої Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (у тому числі, наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахування наведеного вище, судом встановлено, що наявність порушення з боку суду процесуальних або матеріальних норм під час розгляду справи, що спричинило порушення будь яких прав сторони у справі та постановлення незаконного рішення, віднесено до компетенції суду апеляційної або касаційної інстанції в межах перегляду даної судової справи в апеляційному або касаційному порядку.

Право сторони в господарському спорі на оскарження судових рішень на даний час визначено нормами статей 22, 91, 107, 111-14 Господарського процесуального кодексу України, а на момент винесення 03-09.12.1996 Арбітражним судом Криму рішення у справі № 1257-12 - було визначено нормами Арбітражного процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, 03-09.12.1996 Арбітражним судом Криму було винесено рішення у справі № 1257-12, згідно якого визнано недійсним рішення загальних зборів засновників від 25.06.1996 (протокол № 7) про передачу з балансу компанії «Аска», м. Євпаторія, на баланс ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії, а також визнано недійсним реєстраційне посвідчення № 65 від 09.07.1996, видані Євпаторійським БТІ про право власності ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторії, зобов'язано ТОВ ПКК «КВиК» та ПП «Маслороб» повернути квартиру на користь ЗАТ «Євпаторійська страхова компанія «Аска». У порядку апеляційного та касаційного провадження вказане рішення суду залишено без змін. В свою чергу, перегляд рішення Арбітражного суду Криму від 03-09.12.1996 у справі № 1257-12 за нововиявленими обставинами - не є тією обставиною, яка підтверджує наявність порушення з боку суду процесуальних або матеріальних норм під час розгляду справи, що спричинило порушення будь-яких прав сторони у справі та постановлення незаконного рішення.

Посилання позивача на те, що підстави для відшкодування йому завданої шкоди передбачені також статтею 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, оскільки норми даного закону розповсюджують свою дію на правовідносини між громадянами, тобто фізичними особами, та відповідними органами, і не розповсюджують свою дію на правовідносини між юридичними особами та наведеними органами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обумовлені законом підстави для зобов'язання Держави Україна в особі Державної казначейської служби відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 123 204,00 грн., що складає вартість квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторія, - у суду відсутні, а тому вимога позивача не є законною та обґрунтованою, не була доведена належними та допустимими доказами, а отже задоволенню не підлягає.

Крім того, у разі відсутності майна у боржника, що підлягає передачі за рішенням суду, сторона не позбавлена права та можливості на зміну способу виконання рішення суду та стягнення вартості майна, що підлягає передачі.

Також, в судовому засіданні 25.11.2013 судом було розглянуто письмове клопотання представника позивача про призначення в справі судової експертизи щодо вирішення питання реальної вартості квартири № 8 по проспекту Леніна, 5 у м. Євпаторія на момент її оцінки (на момент проведення судової експертизи), - яке судом, після його обговорення та дослідження матеріалів справи, - відхилено як безпідставне та необґрунтоване, оскільки судове експертиза у справі призначається у випадку дійсної необхідності застосування спеціальних знань, якими суд не володіє, а позивачем не було доведено дійсну необхідність застосування відповідних спеціальних знань.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 02.12.2013.

Суддя О.М.Спичак