Рішення № 35770623, 02.12.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.2013 Справа № 901/3435/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн»

про стягнення 11132,38 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» суми основної заборгованості у розмірі 10407,88 грн, 3% річних у розмірі 724,50 грн та судового збору.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму основної заборгованості у розмірі 10407,88 грн та 3% річних у розмірі 724,50 грн.

25.11.2013 від позивача до суду надійшли пояснення (вх. №901/68008/13), в яких ним пояснюються причини зазначення у видаткових накладних договору №ТДГ-69 від 14.05.2012. Так, позивачем було розроблено та передано відповідачу два примірника вказаного договору, однак Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» не було повернуто на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» підписаного примірника договору №ТДГ-69 від 14.05.2012, у зв'язку з чим даний договір підписаний обома сторонами у позивача відсутній.

Також від позивача надійшло клопотання (вх. №901/68007/13) про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наданих документів у зв'язку з неможливістю забезпечити його явку у судове засідання.

Відповідач явку представника у жодне судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не представив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позовній заяві адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №200863 від 24.10.2013, та отримував судову кореспонденцію за даною адресою, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с .30).

З наведеного виходить, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи судом, однак не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з тим, що сторони не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, а відповідач - й права на подання відзиву на позов та доказів, враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» за період з 22.05.2012 по 16.11.2012 здійснило поставку товару (соків торгової марки Galicia) Товариству з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» на загальну суму 65002,32 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №898 від 22.05.2012 на суму 16684,20 грн, №1148 від 19.06.2012 на суму 17317,80 грн, №1376 від 19.07.2012 на суму 7745,40 грн, №1535 від 09.08.2012 на суму 8476,56 грн, №1597 від 17.08.2012 на суму 8670,60 грн, №2123 від 16.11.2012 на суму 6107,76 грн (а. с. 10-15).

З матеріалів справи - видаткових накладних (повернення) №02-0002459 від 09.11.2012 та №02-0002563 від 27.12.2012 - вбачається, що відповідачем було повернуто частину товару на суми 5333,76 грн та 5826,48 грн відповідно (а. с. 16, 17).

У рахунок виконання своїх зобов'язань відповідачем було перераховано на користь позивача грошові кошти на загальну суму 43434,20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які надано позивачем та долучено до матеріалів справи (а. с. 33-42).

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що відповідачем не в повному обсязі оплачено вартість поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 10407,88 грн.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 10407,88 грн такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) є договори та інші угоди, настання певної події.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Наявні у справі та підписані обома сторонами видаткові накладні містять усі істотні умови договору поставки, зокрема, найменування та реквізити сторін, найменування, кількість та ціну товару, з чого виходить, що між сторонами було укладено договір поставки шляхом підписання видаткових накладних.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір поставки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Так, ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що момент передачі товару є моментом набуття відповідачем права власності на такий товар. Саме з часу отримання товару покупцем до нього переходять всі права щодо придбаного товару та обов'язки щодо сплати його ціни.

Отже, відповідач мав оплатити придбаний товар, не чекаючи направлення позивачем відповідної вимоги, та відсутність такої вимоги не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар.

Згідно із ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що своєчасна оплата отриманого товару є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом і домовленістю між сторонами, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 10407,88 грн є обґрунтованими.

Відповідач на час розгляду справи у суді не представив доказів погашення існуючої за ним заборгованості, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 10407,88 грн заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню.

Також позивачем за період прострочення загалом з 23.05.2012 по 08.08.2013 на суму заборгованості за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням сум часткової оплати нараховано 3% річних у розмірі 724,50 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, між сторонами у справі виникли правовідносин поставки, до яких згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладених норм законодавства судом було перевірено розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, та встановлено наявність у ньому деяких порушень та помилок.

Так, позивачем початком періоду нарахування 3% річних визначено день наступний за днем, яким датовано видаткові накладні.

Однак з деяких видаткових накладних (а. с. 10, 12, 13, 15) вбачається, що день отримання товару не співпадає з датою видаткової накладної, з чого суд робить висновок, що при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем не враховано приписи ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Так, за видатковою накладною №898 від 22.05.2012 початком періоду нарахування 3% річних є 29.05.2012, оскільки товар отримано відповідачем 28.05.2012, за видатковою накладною №1376 від 19.07.2012 - 24.07.2012, оскільки товар отримано відповідачем 23.07.2012, за видатковою накладною №1535 від 09.08.2012 - 15.08.2012, оскільки товар отримано відповідачем 14.08.2012, за видатковою накладною №2123 від 16.11.2012 - 22.11.2012, оскільки товар отримано відповідачем 21.11.2012.

Крім того позивачем допущено арифметичні помилки при підрахунку кількості днів за періоди, зокрема, за видатковою накладною №1535 від 09.08.2012 та №1597 від 17.08.2012 за період з 28.12.2012 по 09.08.2013 нараховано 285 днів, тоді як вірною є кількість 225 днів, за видатковою накладною №2123 від 16.11.2012 за період з 17.11.2012 по 08.08.2013 нараховано 326 днів, коли вірним є період з 22.11.2012 по 08.08.2013 - 260 днів.

Судом здійснено розрахунок за кожною видатковою накладною окремо в межах заявленого позивачем періоду нарахування 3% річних з урахуванням приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, часткової оплати та змін облікової ставки Національного банку України. Виглядає розрахунок наступним чином:

за видатковою накладною №898 від 22.05.2012 на суму 16684,20 грн

за період з 29.05.2012 по 25.07.2012

16684,20 / 365 х 58 х 3 / 100 = 79,54

за період з 26.07.2012 по 02.08.2012

11684,20 / 365 х 8 х 3 / 100 = 7,68

за період з 03.08.2012 по 14.08.2012

8684,20 / 365 х 12 х 3 / 100 = 8,57

за видатковою накладною №1148 від 19.06.2012 на суму 17317,80 грн

за період з 20.06.2012 по 19.08.2012

17317,80 / 365 х 61 х 3 / 100 = 86,83

за період з 20.08.2012 по 22.08.2012

12317,80 / 365 х 3 х 3 / 100 = 3,04

за період з 23.08.2012 по 22.10.2012

2317,80 / 365 х 61 х 3 / 100 = 11,62

за видатковою накладною №1376 від 19.07.2012 на суму 7745,40 грн

за період з 24.07.2012 по 22.10.2012

7745,40 / 365 х 91 х 3 / 100 = 57,93

за період з 23.10.2012 по 08.11.2012

7663,20 / 365 х 17 х 3 / 100 = 10,71

за період з 09.11.2012 по 15.11.2012

2350,00 / 365 х 7 х 3 / 100 = 1,35

за видатковою накладною №1535 від 09.08.2012 на суму 8476,56 грн

за період з 15.08.2012 по 08.11.2012

8476,56 / 365 х 86 х 3 / 100 = 59,92

за період з 09.11.2012 по 18.11.2012

8456,00 / 365 х 10 х 3 / 100 = 6,95

за період з 19.11.2012 по 16.12.2012

6456,00 / 365 х 28 х 3 / 100 = 14,86

за період з 17.12.2012 по 25.12.2012

3456,00 / 365 х 9 х 3 / 100 = 2,56

за період з 26.12.2012 по 27.12.2012

1456,00 / 365 х 2 х 3 / 100 = 0,24

за період з 28.12.2012 по 09.08.2013

1229,20 / 365 х 225 х 3 / 100 = 22,73

за видатковою накладною №1597 від 17.08.2012 на суму 8670,60 грн

за період з 18.08.2012 по 27.12.2012

8670,60 / 365 х 132 х 3 / 100 = 94,07

за період з 28.12.2012 по 09.08.2013

3070,92 / 365 х 225 х 3 / 100 = 56,79

за видатковою накладною №2123 від 16.11.2012 на суму 6107,76 грн

за період з 22.11.2012 по 08.08.2013

6107,76 / 365 х 260 х 3 / 100 = 130,52

Всього 3% річних складає 655,91 грн.

Отже, оскільки відповідачем не виконано належним чином зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару, враховуючи результати зробленого судом перерахунку, за яким 3% річних складає 655,91 грн, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у визначеному судом розмірі 655,91 грн. Позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 68,59 грн суд вважає необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 7 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» задоволено частково, судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим суд відшкодовує позивачу судовий збір за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» у розмірі 1709,90 грн (розрахунок здійснено за формулою: сума задоволених позовних вимог х сума сплаченого судового збору / суму заявлених позовних вимог; 11063,79 х 1720,50/11132,38 = 1709,90).

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 02.12.2013.

Повне рішення складено 05.12.2013.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2, код ЄДРПОУ 37285565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Львівська, 274А, код ЄДРПОУ 32475074) суму основної заборгованості у розмірі 10407,88 грн, 3% річних у розмірі 655,91 грн та судовий збір у розмірі 1709,90 грн.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 68,59 грн відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна