Рішення № 35769045, 02.12.2013, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/5782/13-ц

Провадження №: 2/332/1956/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Ретинської Ю.І., при секретарі Івановій Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з повозом про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У своєму позові позивач вказав, що з 30 червня 1993 року він працював директором комбінату «Зірка».

06 квітня 2009 року наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву № 116-к позивач був звільнений з посади директора у звязку із змінами в організації виробництва і праці по п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2009 року, яке набрало законної сили 18.11.2009 року, позивача було поновлено на роботі та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу.

В добровільному порядку відповідач рішення суду про поновлення позивача на роботі не виконав і тому позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

09.10.2009 року було відкрито виконавче провадження в частині поновлення на роботі, а 25.01.2010 року про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У звязку з тим, що станом на 01.11.2013 року позивача так і не було поновлено на посаді директора, він змушений був звернутися з позовом до суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставі заочного рішення суду від 22.03.2013 року з відповідача було стягнуто на користь позивача 23393,16 грн. за період з 26.07.2012 року по 23.01.2013 року.

На теперішній час позивач так і не поновлений на посаді директора, а також і не виплачено середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.

Позивач просить стягнути з відповідача за час вимушеного прогулу з 24.01.2013 року по 01.11.2013 року суму 35832,38 грн.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив, про день і час слухання справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, заперечень до позовної заяви не надав, у звязку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З 30 червня 1993 року позивач працював директором комбінату «Зірка». З січня 1994 року Державний комітет України з державного матеріального резерву уклав з ним контракт, який з різних підстав змінювався.

06 квітня 2009 року наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву № 116-к позивач був звільнений з посади директора у звязку із змінами в організації виробництва і праці по п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Із рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2009 року вбачається, що позивача ОСОБА_1 поновлено на посаді директора комбінату «Зірка» та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу.

На підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 28.09.2009 року рішення суду від 26.08.2009 року було змінено в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а в частині поновлення на роботі рішення місцевого суду залишено без змін.

Із заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.03.2013 року вбачається, що з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за період з 26.02.2012 року по 23.01.2013 року в сумі 23393,16 грн.

На теперішній час рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2009 року не виконано, позивач так і не поновлений на посаді директора.

Із розрахунку, який надав до суду позивач вбачається, що на час розгляду цієї справи прострочення складає 193 робочих дні і виходячи із середньої заробітної плати в день -185 грн. 66 коп., загальна сума буде складати 35832,38 грн.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, судом було встановлено, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, бо знайшов своє обґрунтування та докази у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 212,215, 224,226, 228 ЦПК України, ст..ст.232,233, 236 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, МСП, м. Київ-4, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) на користь ОСОБА_1 35832 (тридцять пять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 38 коп.

Стягнути з Державного агентства резерву України на користь держави судовий збір(державне мито) у сумі 358 грн. 32 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Заводським районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Ю.І. Ретинська