Ухвала суду № 35768323, 04.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16386/13-ц Провадження № 22-ц/772/3931/2013Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О. С.Категорія: 19Доповідач: Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та ПанасюкаО.С, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу кредитної спілки «Партнер» на рішення Вінницького міського суду від 01 листопада 2013р. у справі за позовом кредитної спілки «Партнер» до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, --

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2013р. кредитна спілка «Партнер» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним підписаного сторонами договору застави від 27.06.2012р, згідно з яким відповідачка в якості забезпечення своїх боргових зобов'язань за кредитним договором № КСНП-0000271 від 27.06.2012р. передала в заставу позивачу автобус D VOLKSWAGEN LT 35, білий, 2004 рік випуску, номер шасі: НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_1.

Посилаючись на ухилення ОСОБА_2. від подальшого нотаріального посвідчення договору застави, хоча сторони домовилися щодо усіх істотних його умов, які були виконані, кредитна спілка «Партнер» просила суд постановити рішення, яким визнати зазначений договір застави дійсним.

Рішенням Вінницького міського суду від 01 листопада 2013р. кредитній спілці «Партнер» у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Кредитна спілка «Партнер» у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції належним чином не взяв до уваги доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог та невірно застосував норми матеріального права.

Належним чином повідомлений представник кредитної спілки «Партнер» в суд апеляційної інстанції не з'явився. У своїй письмовій заяві просив відкласти рогляд справи на іншу дату. Прооте колегія суддів вважає, що за таких обставин кредитна спілка не була позбавлена можливості забезпечення участі в справі іншого представника.

Повідомлення про роглдяд справи, надіслане ОСОБА_2, повернулося до апеляційного суду з відміткою про те, що за вказаною адресою вона не проживає. З огляду на невиконання нею положень ч.1 ст.77ЦПК України, яка зобов'язує сторони повідомляти суд про зміну місця проживання, надіслана їй повістка вважається доставленою.

Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України неявка за таких обставин вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

Суд в оскаржуваному рішенні правильно зазначив, що згідно ст.13 Закону України «Про заставу» в редакції від 08.04.2012р, яка діяла на момент укладення кредитного договору та договору застави, у випадках, коли предметом договору застави є транспортні засоби, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України. (ст.14 Закону України «Про заставу»). А факт реєстрації застави у даному випадку сам по собі не може бути пов'язаний з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Відмовляючи кредитній спілці «Партнер» у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позовні вимоги були обгрунтовані посиланням на ч.2 ст.220 ЦК України у зв'язку з ухиленням відповідачки від нотаріального посвідчення договору. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом п.13 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику у справах про визнання правочинів дійсними», умовою застосування ч.2 ст.220 ЦК України є безповоротна втрата стороною можливості з будь-яких причин посвідчити правочин. Доказів безповоротної втрати можливості щодо нотаріального посвідчення даного правочину позивач суду не надав.

При цьому колегія суддів вважає, що за таких обставин суд першої інстанції правильно не взяв до уваги формальне визнання позову відповідачкою і не встановив наявності між сторонами спору. Посилання апеляційної скарги на листи до відповідачки з вимогами щодо нотаріального посвідчення договору не може братися до уваги в якості доказу про наявність між сторонами спору. Як вбачається з матеріалів справи, відсутність нотаріального посвідчення обгрунтовується лише відсутністю коштів у ОСОБА_2. Апелянт також зазначає про відсутність у нього коштів. Однак відсутність у сторін коштів на нотаріальне посвідчення договору не може вказувати на наявність між ними якогось спору про право.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 305ч.2, 307ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Партнер» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :