Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
1/130/15/2013 р.
205/3648/2012 р.
ПОСТАНОВА
03.11.2013
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Порощука П.П.,
при секретарі Рожик О.М.
за участю прокурора Багрія Є.А,
захистника ОСОБА_1
підсудної ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Жмеринка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст.368 ч.3 та ст.366 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст.368 ч.3 та ст.366 ч.1 КК України, від самої підсутної ОСОБА_2 та її захистника ОСОБА_1 надійшло клопотання, котре він обгрунтовав наступними поясненнями, а саме вказав, що в ході проведення органами досудового слідства розслідування кримінальної справи фактично було допущено порушення вимог ст.22 КПК України (редакції 1960 р.), яка передбачає всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Також вважають, що відносно ОСОБА_2 було здійснено провокацію хабаря.
Як зазначено в обвинувальному висновку, передачі грошей передувало ряд зустрічей між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме 19.06.2012 року та 25.06.2012 року. Однак, в обвинувальному висновку зазначено, що ОСОБА_3 тільки один раз діяв з відома та під контролем працівників правоохоронних органів, в той час як він завжди діяв з відома та під контролем працівників ОВС.
Крім того працівники ОВС, як зазначено в обвинувальному висновку не тільки знали про дії ОСОБА_3, а і конролювали їх, що повністю підтверджується зібраними доказами, але органи слідства не дали правову оцінку в даному випадку діям працівників міліції та ОСОБА_3
Також про провокацію хабара свідчить наступне. Відповідно до листа голови Апеляційного суду Вінницької області №0-7884 від 23.07.2012 року, який було надано на запит №06/1 вих12 від 14.08.2012 року, Апеляційним судом Вінницької області в інтересах попереднього дізнання та досудового слідства, відповідно до ч.1 ст.8, ч.5 і ч.14 ст.9 Закону України «Про оперативну-розшукову діяльність», оперативному підрозділу УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області надавався дозвіл на підставі постанови суду від 20.07.2012 року, щодо проведення оперативно-розшукових заходів з застосуванням оперативно-технічних засобів стосовно гр. ОСОБА_2, за підозрою у своєнні нею злочину за ч.3 ст.368 КК України. Однак, ніякого попереднього дізнання і досудового слідства на той період ще не було через те, що ОСОБА_3 звернувся до працівників ОВС тільки 24.07.2012 року, тобто через чотири дні після отримання дозволу суду.
Оперативно-розшукову справу теж було заведено до подання ОСОБА_3 заяви, а саме 19.07.2013 року, що підтверджується протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів.
24.07.2012 року, ст. о/у УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4, склавши в порядку ст.ст.95,97 КПК України протокол заяви від ОСОБА_3 не зареєстрував її у Журналі заяв і підомлень про злочини, а отримавши цього ж дня вказівку керівництва вирішити її в порядку ст.97 КПК України, не вирішив заяву у трьохденний термін, як того вимагало діюче на той час кримінально-процесуальне законодавство. Дана заява не могла вирішуватись в інші терміни, оскільки ніякої перевірки по заяві ОСОБА_3 не проводилося, пояснень не відбиралось та документи не витребувувались.
Про відсутність будь-якої перевірки заяви ОСОБА_3 УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області свідчить і те, що 02.08.2012 року даним органом, листом №3/31 о/п від 02.08.2012 року у прокуратуру Вінницької області направлено тільки одну заяву ОСОБА_3. Даний лист було зареєстровано у прокуратурі області 03.08.2013 року. Однак, прикладена до нього заява ОСОБА_3 за №3/31о/п від 24.07.2013 року у матеріалах справи відсутня.
Працівникам міліції, які повністю контролювали дії ОСОБА_3 було відомо про те, що в орендованому приміщенні ремонт не проводиться і не буде проводитись. Таким чином, їм було відомо і про написання ОСОБА_3 неправдивої відповіді на припис, і про відсутність необхідності отримання ОСОБА_3 експертного висновку санслужби. Крім того, вони знали і про відсутність дозвільних документів від органів Міністерства надзвичайних стуацій.
Замість того, щоб вирішити заяву ОСОБА_3 по суті, правоохоронні органи навмисно де-кілька разів посилають ОСОБА_3 для провокації ОСОБА_5 на отримання хабара, то перша розмова про гроші відбулась 31.07.2012 року. Таким чином, до написання ОСОБА_3 заяви, ніяких розмов про гроші між ним та ОСОБА_2 не було. ОСОБА_2 наявність таких розмов заперечила взагалі та це підтверджується наявними у справах матеріалами.
Про провокацію працівниками ОВС хабара відносно ОСОБА_2 свідчить те, що ОСОБА_3 не мав наміру займатись підприємницькою діяльністю по вирощуванню грибів. Так, по версії органів слідства, 18.06.2012 року між ОСОБА_3 та Жмеринською РСС було укладено договір оренди обєкта нерухомості, за яким першому в оренду передавалось підвальне приміщення магазину у с.Рожепи. Даний договір не являється укладеним, оскільки він не підписаний ОСОБА_3 взагалі. Дане приміщення ніколи не передавалось ОСОБА_3, тому, що акт приймання-передачі, як про те зазначено у проекті договору ( п.2.1) ніколи не складався, що визнав сам ОСОБА_3, та у справі відсутній. Як слідує із листа Жмеринської РСС, ОСОБА_3 орендної плати не сплачував, а даний договір втратив чинність починаючи з 01.08.2012 року, тобто станом на 06.08.2012 року він уже не діяв.
27.07.2012 року ОСОБА_3 звернувся з заявою головного санітарного лікаря Жмеринського району про необхідність отримання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. До заяви ним було додано, крім інших документів, особову медичну книжку ОСОБА_6. Однак, у судовому засіданні ОСОБА_3 зявив, що даної особи він не знає взагалі та яким чином до нього попала копія книжки теж не знає. Про відсутність у ОСОБА_3 наміру здійснювати підприємницьку діяльність у с.Рожепи свідчить те, що «орендоване» ним приміщення взагалі не ремонтувалось і воно до цих пір залишається у такому ж стані, як і було до 18.06.2012 р. Про це ж свідчить і факт повернення ОСОБА_3 коштів, сплачених ним на рахунок СЕС за проведення лабораторних досліджень. Даний факт підтверджується, як документально, так і показами свідка ОСОБА_7, яка працює на посаді бухгалтера СЕС (протокол від 25.03.2013 р.)
Крім того, про вчинення провокації свідчить видання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 фіктивного документа, а саме відповіді від 12.07.2012 року на припис головного санітарного лікаря Жмеринської СЕС від 06.07.2012 року, відповідно до якої ним фактично усунуто всі вказані у ньому порушення. Діючі на той час, нормативно-правові документи не зобовязували працівників санітарно-епідеміологічної служби здійснювати перевірку достовірності фактів, викладних у відповіді, оскільки відповідальність за видачу такого роду документів, повністю покладається на особу, яка його склала та підписала. Даний факт підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 (протокол від 25.03.2013 року). Таким чином, ОСОБА_3 склавши неправдиву відповідь на припис та надавши його до Жмеринської СЕС, фактично створив у працівників СЕС впевність в усуненні недоліків та можливість видачі йому висновку, а сам, як посадова особа вчинив злочин, передбачений ст.366 КК України. Однак, юридична оцінка даному документу не надавалась, а рішення з цього приводу не приймалось.
Також, про вчинення відносно ОСОБА_2 провокації свідчить те, саме ОСОБА_3 не однократно телефонував їй, а не вона йому, що у свою чергу підтверджується протоколом огляду предметів від 07.08.2013 року (а.с.334-335).
Про вчинення відносно ОСОБА_2 провокації, свідчить також той факт, що кошти у сумі 5 000 грн. із каси ВФЗБО УМВС України у Вінницькій області ст. о/у ОСОБА_4 не виділялись. Даний факт підтверджується відсутністю у справі відповідних документів про виділення та отримання ОСОБА_4 коштів та постановою про закриття кримінального провадження №42013010000000024 від 27.03.2013 року, клопотання про витребування якої судом не задоволено.
Свідок ОСОБА_8 також у судовому засіданні вказала, що ОСОБА_3 їй повідомив, що недоліки усунуто, вкладено багато коштів. Коли вона їздила на перевірку, то ключів від приміщення не було. Тоді, ОСОБА_3 з водієм зірвали замок, але перед цим кудись телефонували. Була присутня під час огляду приміщення органами слідства. У ньому від її перших відвідин нічого не змінилось. З боку ОСОБА_2 мови видачу висновку з перспективою усуненя недоліків не було. ОСОБА_2 не було відомо про те, що в орендованому приміщенні нічого не зроблено, інакше вона б не посилала нас 06.08.2012 року для проведення лабораторних досліджень (протокол від 25.03.2013 року).
Свідок ОСОБА_9 вказала суду, що висновок ОСОБА_3 06.08.2012 року зареєстрований не був. Його зареєстрували по вказівці працівників правоохоронних органів. Даний факт також підтверджено показами свідка ОСОБА_10
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вказав, що необхідно було отримувати дозволи СЕС та пожежників. Однак, до пожежників за отриманням дозволу він навіть не звертався, що теж свідчить про відсутність у нього намірів для здійснення підприємницької діяльності по вирощуванню грибів. Під час першої зустрічі мови про гроші не було. Кожен раз він їздив до ОСОБА_2 і записував розмови з застосуванням техніки. Щодо належності коштів один раз повідомив, що вони належать йому особисто, а потім що їх було надано працівниками міліції. Кошти були купюрами по 100, 200 грн., можливо і по 500 грн.. Під час перерахунку ним коштів у кабінеті ОСОБА_2 незапитувала нічого. Чому не проводив будь-які роботи в орендованому приміщенні пояснити не зміг ( протокол від 22.05.2013 року).
За таких обставин, необхідно дати відповідну правову оцінку діям, як правоохоронних органів, так і самого ОСОБА_3, що без повного та обєктивного дослідження всіх матеріалів кримінальної справи є неможливим, а тому справа підлягає поверненню прокуророві Вінницької області для проведення додаткового розслідування.
Підсудна ОСОБА_2 заявлене клопотання свого захисника підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Захисник підсутної ОСОБА_1 також заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задоволити посилаючись на те що у кримінальній справі при напрвленні її на додаткове розслідування необхідно дати відповідну правову оцінку діям, як правоохоронних органів, так і самого ОСОБА_3, що без повного та обєктивного дослідження всіх матеріалів кримінальної справи є неможливим, а тому справа підлягає поверненню прокуророві Вінницької області для проведення додаткового розслідування.
Під час його проведення необхідно встановити наявність звязку між ОСОБА_3 та працівниками служби УДСБЕЗ до 18.06.2012 року, шляхом встановлення всіх телефонів працівників даної служби, особливо відділу, де працює ОСОБА_4, перевірки вхідних та вихідних дзвінків із них. Крім того, необхідно встановити всі номери телефонів, якими користувався ОСОБА_3, витребувати інформацію про вхідні та вихідні дзвінки з них, особливо що стосується працівників служби УДСБЕЗ.
Також, необхідно перевірити законність дій ОСОБА_2 у частині видачі експертного висновку при наявності позитивної відповіді на припис ОСОБА_3. Дані факти підлягаю перевірці через те, що у судовому засіданні було встановлено, що при наявності позитивної відповіді на припис, органи санслужби не зобовязані здійснювати перевірку на предмет достовірності викладених у ньому фактів, а навпаки зобовязані видати позитивний висновок. За таких обставин, слід дати юридичну оцінку діям ОСОБА_3 на предмет підроблення документів, їх видачі та використання.
Крім того, необхідно дати юридичну оцінку діям ОСОБА_3 на предмет підбурювання ним ОСОБА_2 на отримання хабара, оскільки таке рішенння органами досудового слідства не приймалось.
Також, необхідно перевірити покази ОСОБА_3 у частині укладення ним договору з лабораторією м.Івано-Франківська на проведення виробничого контролю та підтвердити його покази у частині того, що він не знайомий з особою на прізвище ОСОБА_6, встановити дану особу, а також встановити, яким чином її медична книжка була долучена до документів ОСОБА_3, місце її роботи, факт знайомства з працівниками ВДСБЕЗ, чи притягувалась до відповідальності або в будь-який інший спосіб попадала в поле зору працівників ВДСБЕЗ у Вінницькій області.
При умові встановлення вищевикладеного, переглянути та конкретизувати предявлене ОСОБА_2 обвинувачення, в тому числі, щодо оформлення та видачі неправдивих документів.
Оскільки вищевикладена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки потребує проведення слідчих дій та прийняття за результатами їх проведення процесуальних рішень, що не входить до компетенції суду просив справу повернути на додаткове розслідування.
Прокурор Багрій Є.А. категорично заперечував з приду задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що всі висвітлені захисником вимоги та питання не маюь будь - якого відношення у доказуванні невинуватості в скоєних злочинах підсудною ОСОБА_2
Суд вислухавши позицію та думки прокурора, підсудної та її хазисника вважає, що в задоволенні клопотання адвоката підсудної ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст..281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мате місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Так під час розгляду кримінальної справи судом в порядку ст.315-1 КПК України було надано доручення де фактично одним із питань було встановлення зв'язку між ОСОБА_3 та працівниками УДСБЕЗ, що незнайшло свого підтвердження. Крім того органами досудового слідста було надано юридичну оцінку діям ОСОБА_3, на предмет підбурювання ним ОСОБА_2 на отримання хабаря, про що свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України від 27 вересня 2012 року винесеної відносно ОСОБА_3 про відсутність у його діях ознак складів злочину, передбачених ст.369 ч.1, ст.369 ч.2 та ст.369 ч.4 КК України.
Що стосується інших слідчих дій, які захисник підсутної вважає за необхідне провести під час перебування справи на додатковому розслідуванні, з метою дотримання вимог ст.22 КПК України, а саме всебічного, повного та об'ктивного дослідження обставин справи, суд вважає, що тає необхідності не має, тому що досудовим слідством докази на яких грунтується обвинувачення підсудної ОСОБА_2 зібрані достатньо та відповідають всі вимогам чинного законодавства України.
На підстав викладеного, керуючись ст..22, 281 та 296 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні клопотання підсудної ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1 про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.368 ч.3 та ст.366 ч.1 КК України прокуророві Вінницької області для проведення додаткового розслідування - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Жмеринського міськрайонного
суду Вінницької області ОСОБА_11
Судове рішення № 35767703, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 03.11.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/3648/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: