Вирок № 35766119, 04.12.2013, Зміївський районний суд Харківської області

н.с.621/3556/13-к

н.п.1-кп/621/250/2013

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року року Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого Бібіка О.В. за участю секретаря судового засідання Онацької В.В. з участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Гетьмана С.А.., потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2 з боку захисту обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження №12013220300001217 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 Широслан огли, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працюючий, мешкає за адресою: Харківська обл., Зміївський р-н, сел. Комсомольський, вул. Дружби, 8 (3) кв. 13, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий 19.05.2006 року Зміївським р/с за ч. 2 ст. 186, ч. 1 сі. 121 1СК України, засуджений до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 17.02.2009 року постановою Червонозаводського р/с на підставі Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5,

уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одружений, який має на утриманні малолітню

дитину, не працюючий, мешкає за адресою: Харківська обл.,

Зміївський р-н, с. Лиман, вул. Матросова, 1, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2011 близько 20 години 20 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебували поблизу будинку № 7 по вулиці Дружби, селища Комсомольське, Зміївського району Харківської області домовились напасти на громадян з метою заволодіння їх майном. Побачивши двох чоловіків літнього віку, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, вони вирішили реалізувати даний умисел.

ОСОБА_3Ш.о. та ОСОБА_4, маючи умисел напасти з метою заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою групою осіб, допускаючи застосування насильства небезпечного для життя та здоров»я потерпілих, прослідували за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на територію господарського двору № 1 селища Комсомольське.

Там, поблизу гаражу № 146, скоїли напад із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, що виразилося в нанесенні ОСОБА_3Ш.о. не менше чотирьох ударів кулаками рук в обличчя і по тулубу ОСОБА_1, і нанесенні одного удару взутої ноги по голові ОСОБА_2 Також в нанесенні ОСОБА_4 одного удару кулаком по голові ОСОБА_1 і не менше чотирьох ударів взутими ногами ОСОБА_2 по тулубу і декількох ударів кулаками по голові. Внаслідок зазначених спільних дій ОСОБА_3Ш.о. та ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втрачали свідомість.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №47-Зм/12 від 08.02.2012 року ОСОБА_1 завдано тілесні ушкодження у вигляді саден в області обличчя, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, та ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №3098-ая/13 від 08.11.2013, завдано закриту травму грудної клітини у вигляді лівостороннього гемопневматораксу, яка за ступенем тяжкості кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та садна на обличчі, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Після нападу із нанесенням ударів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обвинувачені ОСОБА_3Ш.о. і ОСОБА_4, усвідомлюючи свою перевагу і безпорадний стан потерпілих, діючи узгоджено як співвиконавці, подолавши спротив потерпілих, реалізували свій умисел та заволоділи майном потерпілих, а саме: мобільним телефоном марки Нокіа 1280 імеі: 354862045820698, вартістю 175 гривень, з сім-картою мобільного оператора МТС, вартістю 10 гривень, з балансом на рахунку три гривні, які належать ОСОБА_2; мобільним телефоном Нокіа 1100, вартістю 105 гривень, сім-картою мобільного оператора МТС. вартістю 10 гривень, з балансом на рахунку чотири гривні, портмоне, вартістю 15 гривень, кредитною карткою «Приват банку», пенсійною карткою «Vizа» банку «Приват Банк», картонкою на безоплатний проїзд у метро, посвідченням ветерана праці, пенсійним посвідченням, закордонним паспортом, що належать ОСОБА_1, чим заподіяно ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 188 гривень і ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 134 гривні.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_3Ш.о, вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому пред»явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку. Цивільний позов потерпілих визнав у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4, вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому пред»явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку. Цивільний позов потерпілих визнав у повному обсязі.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з»ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб (розбій). органом досудового розслідування кваліфіковано правильно, та визнає його винним у скоєнні даного злочину.

Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб (розбій). органом досудового розслідування кваліфіковано правильно, та визнає його винним у скоєнні даного злочину

При призначенні покарання, суд керується загальними положеннями призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які впливають на призначення покарання та його індивідуалізацію.

Зокрема, обставинами, які помякшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини ОСОБА_3, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної злочином, шляхом повернення викраденого майна та визнання в повному обсязі цивільного позову потерпілих, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин які обтяжують покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За наведених обставин, з урахуванням обставин, які пом»якшують, та обставини, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі.

З урахуванням трьох обставин які помякшують та відсутність обставин які обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК КК України із застосуванням ст..69 КК України у виді позбавлення волі.

Початком відбування покарання у відповідності до ст. 72 КК України, слід вважати момент його затримання з 05 січня 2012 року.

Обставинами, які помякшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини ОСОБА_4, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної злочином, шляхом повернення викраденого майна та визнання в повному обсязі цивільного позову потерпілих, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин які обтяжують покарання ОСОБА_4,, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням обставин, які пом»якшують, та обставини, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_4, за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі.

За наведених обставин, з урахуванням трьох обставин які помякшують та відсутність обставин які обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст..69 КК України у виді позбавлення волі.

Початком відбування покарання у відповідності до ст. 72 КК України, слід вважати час затримання з 05 січня 2012 року.

Виходячи із вимог п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання»

Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

З підстав, зазначених у ч. 1 ст. 69 КК , суд може не призначати додаткового покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове.

Таким чином, суд вважає за необхідне не призначати обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Цивільний позов потерпілих задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи стягнути із обвинувачених у рівних частках.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України

Керуючись ст. ст.128, 129, 349, 368, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 Широслан огли визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.. 69 КК України без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Початком відбування покарання слід вважати 05 січня 2012 року.

Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, обраний ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні 21.11.2013 року, залишити утримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.. 69 КК України без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років..

Початком відбування покарання слід вважати 05 січня 2012 року.

Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, обраний ОСОБА_4В.у підготовчому судовому засіданні 21.11.2013 року, залишити утримання під вартою.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 6585 ( шість тисяч п»ятсот вісімдесят п»ять) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20000 ( двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1870 (тисячу вісімсот сімдесят) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20000 (двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 759 (сімсот п»ятдесят дев»ять) гривень 78 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області код по ОКПО 25574728, р/р № 31253272210487 в ГУДКУ в Харківській обл. МФО 851011 з позначкою виду платежу: (за експертні послуги (дактилоскопічна експертиза (код 10701) в т.р. ПДВ) судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи по 379 гривень 89 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: портмоне коричневого кольору, тимчасовий пропуск, посвідчення ветерана праці, закордонний паспорт, пенсійне посвідчення, банківська картка пенсійна «Приват Банк», кредитна картка « Приват Банк», шапку в»яз ану зеленого кольору, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1., дозволити останньому використовувати за призначенням.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Нокіа 1280, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2, дозволити останньому використовувати за призначенням.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: ком пакт диск «Х-Digital white CD-R 8052 x» - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

На телефон «Нокіа 5700», переданий до камери зберігання речових доказів Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області, що належить ОСОБА_7 накласти арешт в порядку забезпечення цивільного позову потерпілих та передати після набрання вироком законної сили до ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Бібік