Постанова № 35765925, 29.11.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

29.11.2013

Справа № 638\12272\13-а,

№2-а\638\592\13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого, судді: Руднєвої О.О.

при секретарі: Кучерявенко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 університету Повітряних Сил імені ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті заборгованості по грошовій компенсації замість невиданого не день звільнення речового майна; про стягнення заборгованості по грошовій компенсації замість невиданого не день звільнення речового майна та про стягнення витрат на оплату судового збору,

В С Т А Н О В И В :

09.08.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 університету Повітряних Сил про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті заборгованості по грошовій компенсації замість невиданого не день звільнення речового майна, про стягнення заборгованості по грошовій компенсації замість невиданого не день звільнення речового майна у сумі 9045 грн. 41 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю та про стягнення витрат на оплату судового збору у сумі 114 грн. 70 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу у ОСОБА_2 університеті Повітряних Сил імені ОСОБА_3 (далі - Університет) на посаді доцента кафедри, у військовому званні «підполковник». Наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.04.2012р. № 254 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу, та 26 квітня 2012 року виключений зі списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 26 квітня 2012 року № 93.

На речовому забезпеченні під час проходження служби і на час звільнення перебував у самому Університеті. Відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей під час проходження військової служби його як військовослужбовця, який проходить військову службу і на якого поширюється дія зазначеного Закону, повинно було бути забезпечено за рахунок держави речовим майном відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм. Він забезпечувався речовим майном, але не у повному обсязі, у звязку з чим, на момент звільнення його з військової служби утворилася заборгованість по речовому майну в натурі.

При цьому, станом на час звільнення з військової служби він бажав отримати не отримане ним до звільнення речове майно - в натуральному вигляді. Однак, на день звільнення і виключення його зі списків особового складу Університету заборговане йому речове майно відповідачем видано не було з посиланням на тимчасову відсутність відповідних найменувань і розмірів речового майна та пропозицією почекати. Разом з цим Університетом були видані Довідка № 9/2 від 27.04.2012 року та Довідка № 9/1 від 27.04.2012 р., з переліком і кількістю найменувань заборгованого речового майна.

Під час чергового звернення до відповідача з приводу видачі заборгованого речового майна відповідних належних найменувань і належних розмірів, відповідачем з посиланням на відповідні розпорядження вищестоящих органів військового управління було запропоновано отримати на речовому складі лише кілька найменувань застарілого майна маленьких розмірів і росту у великій кількості на всю суму вартості заборгованого майна. Зрозумівши, що відповідач тягне час і не збирається видавати належне до видачі заборговане речове майно відповідних найменувань і розмірів, позивач, як військовослужбовець, звільнений у запас з правом носіння військової форми одягу, був вимушений і виявив бажання скористатися правом, наданим мені пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444, а саме, правом на отримання грошової компенсації замість невиданого речового майна, для чого 18 січня 2013 року звернувся до Університету із відповідною письмовою заявою. Отримавши у відповідь на подану заяву Лист за вих. № 350/176/7/414/9 від 30.01.2013р., в якому відповідач повідомляє про відсутність можливості виплатити грошову компенсацію замість невиданого речового майна у звязку з відсутністю фінансування Університету за відповідною статтею видатків, позивач, вважаючи, що з боку відповідача має місце протиправна бездіяльність, якою порушується його право на одержання грошової компенсації замість речового майна і завдається шкода, був вимушений звернутися з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5, який діє на підстав довіреності, у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення посилаючись на обмежене фінансування Університету, як бюджетного закладу, за напрямком речового забезпечення військ.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з витягу із наказу начальника Університету (по стройовій частині) від 26 квітня 2012 року № 93 підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу у ОСОБА_2 університеті Повітряних Сил на посаді доцента кафедри Університету, і наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.04.2012р. № 254 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу, та з 26 квітня 2012 року виключений зі списків особового складу Університету.

Виходячи зі змісту Довідки № 9/2 від 27.04.2012 року (про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі, на суму у розмірі 8644,92 грн.) та Довідки № 9/1 від 27.04.2012 року (про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі до березня 2000 року, на суму у розмірі 400,49 грн.), які видані ОСОБА_2 університетом Повітряних Сил, - на речовому забезпеченні під час проходження служби позивач перебував у ОСОБА_2 університеті Повітряних Сил; на день звільнення з військової служби у запас загальна сума грошової компенсації замість належного до видачі йому речового майна складала 9045 грн. 41 коп., і Університет не розрахувався з ним стосовно належного до видачі речового майна або грошової компенсації замість нього.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив той факт, що позивачу при виключенні зі списків особового складу Університету повинно було бути видане зазначене в Довідках речове майно, але зазначив про неможливість видачі речового майна всіх, вказаних у Довідках найменувань, у відповідній кількості і відповідних розмірів у звязку з відсутністю на складі.

Судом встановлено, що позивачу на виявлене ним у Заяві від 18 січня 2013 року бажання отримати грошову компенсацію замість невиданого речового майна було відмовлено відповідачем у Листі № 350/176/7/414/9 від 30.01.2013р. З адміністративним позовом позивач звернувся до суду, здавши його на пошту 29 липня 2013 року. До часу звернення з Заявою від 18 січня 2013 року з висловленим бажанням отримати грошову компенсацію замість невиданого речового майна позивач з такою вимогою до відповідача не звертався. При цьому, нормою пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444, обмежень в часі, протягом якого військовослужбовець, звільнений у запас з правом носіння військової форми одягу, може виявити своє бажання на отримання грошової компенсації, не встановлено. Таким чином, виходячи з фактичних обставин по даній справі суд вважає, що позивач звернувся з адміністративним позовом до суду в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» визначено: «військовослужбовці особи, які проходять військову службу», а частиною 2 статті 24 цього ж Закону визначено: «Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України».

Норма частини другої ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції до внесення 03.11.2006р. змін у Закон), яка була призупинена пунктом 2 Закону України від 17.02.2000р. № 1459-III Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів, та норма частини 1 ст. 9-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції після внесення 03.11.2006р. змін у Закон) в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна поширювалась саме на військовослужбовців, які фактично проходять службу. При цьому, особи, які належать до військовослужбовців і на яких поширюється дія Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції Закону на момент звільнення позивача), вичерпно визначені статтями 3 і 5 цього Закону. І, виходячи з вказаних норм позивач з дня звільнення з військової служби і виключення зі списків особового складу, перестав відноситись до категорії військовослужбовців, на яких поширюється дія Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в частині забезпечення військовослужбовців речовим майном, а звідти - і на яких поширюється дія пункту 2 Закону України від 17.02.2000р. № 1459-III Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів. Отже, позивач з дня звільнення з військової служби і виключення зі списків особового складу став відноситись до категорії військовослужбовців, звільнених з військової служби у запас.

При цьому, пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444 (яке діяло на момент виникнення права і правовідносин та діє на теперішній час), передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію замість нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Крім того, на підставі і в продовження зазначеної Постанови КМУ від 28.10.2004 року Міністром оборони України був виданий наказ № 45 від 31.01.2006 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.02.2006 року за № 125/11999 і яким був затверджений «Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час». Додатком 4 до пункту 3.1.12 вказаного «Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час», затвердженого наказом Міністра оборони України від 31.01.2006 року № 45, передбачена видача і встановлена форма Довідки «про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі».

Отже, приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд виходить з того, що позивач є військовослужбовцем, звільненим з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу, і відповідно до пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444, має законне право за своїм бажанням одержати грошову компенсацію замість речового майна, належного йому на день звільнення.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444; ст.ст. 11, 17, 71; ч. 3 ст. 112; ст.ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України,

С У Д П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 університету Повітряних Сил імені ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по грошовій компенсації замість належного до видачі речового майна, у сумі 9045, 41 грн гривень та стягнення судових витрат в сумі 114, 70 грн визнати обгрунтованим та задовольнити у повному обсязі.

Визнати бездіяльність ОСОБА_2 університету Повітряних Сил імені ОСОБА_3 протиправною.

Стягнути з ОСОБА_2 університету Повітряних Сил імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовій компенсації замість належного до видачі, на день звільнення з військової служби у відставку, речового майна з аперіод до 31 березня 2009 року у сумі 400, 69 грн на підставі довідки №9\1 від 27.04.2012 року, на підставі довідки №9\2 від 27.04.2012 року в сумі 8644, 92 грн, всього стягнувши заборгованість в сумі 9045, 41 грн. (тисяч дев*ять сорок п*ять гривень 41 копійка)

Стягнути з ОСОБА_2 університету Повітряних Сил імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору 114, 70 грн

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі протягом 10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2013 року.

Головуючий, суддя: Руднєва О.О.