Рішення № 35765527, 13.11.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/3242/13-ц

Провадження № 22ц/782/3643/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого - Бережної С.В.

Суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

при секретарі: Щуровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 08 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізінгу,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 08 липня 2013 року у задоволенні позову ПАТ ««Лізинг інформаційних технологій» будо відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі апелянт ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представником апелянта було надіслано письмову заяву, у якій останній просить розглянути справу без участі представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Проте, вказаним вимогами закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача на підставі п. 6.12 Правил: індексації місячних платежів - 4318 грн. 44 коп.; індексації простроченої заборгованості - 164 грн. 77 коп.; індексації розрахункового періоду - 29 грн. 61 коп. є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству з огляду на те, що передбачена п. 6.12. Правил індексація, яка нараховується на щомісячний платіж, не належить до лізингових платежів, визначених ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», а за своєю суттю є компенсацією за знецінення гривні, але при цьому позивач визначає її розмір на власний розсуд, посилаючись лише на п. 6.12 Правил, який не містить порядку обчислення розміру такої індексації, і включення п. 6.12. до Правил та реалізація передбаченого ним права є проявом нечесної підприємницької практики, оскільки вводить відповідача як споживана послуг, що надаються позивачем, в оману стосовно ціни укладеного між ними договору та способу розрахунку щомісячного платежу, що є порушенням ч.1 п. 3, ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв"язку з чим та на підставі положень ч. 6 ст, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 2 ст. 215 ч.1 і 5 ст. 216 ЦК України такі умови правочину є нікчемними, не потребують визнання їх недійсними та не створюють юридичних наслідків для сторін, і наслідки недійсності таких умов правочину судом застосовуються з власної ініціативи. Щодо відмови у задоволенні інших позовних вимог то суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, встановлений у ст.. 257 ЦК України, та у зв"язку з наявністю заяви відповідача про застосування позовної давності у відповідності до положень ч.4 ст. 267 ЦК України, у зв"язку з чим вимоги щодо стягнення інших платежів за договором не підлягають задоволенню саме з вказаних підстав.

Однак з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного

Судом встановлено, що 15 травня 2008 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є ПАТ «Лізинг інформаційних технологій», в інтересах якого діяв ТОВ «Версія - Сістемс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 120114002 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу ІТ-обладнання у системі LeaseIT шляхом приєднання відповідача до умов, викладених у Правилах отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseIT та Пакеті LeaseIT на отримання обладнання, які є невід`ємною частиною зазначеного договору. Про ознайомлення відповідача з текстом договору та умовами Правил свідчить підпис, зроблений від імені відповідача на типовому бланку договору у відповідності з п.8.5.

Статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97 від 16 грудня 1997 року передбачено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із змісту ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1.1 Договору лізингу передбачено, що за цим договором клієнт (відповідач) приймає участь в системі LeaseІT, зокрема отримує обладнання та інші товари від постачальників - учасників системи LeaseІT, а також отримує послуги, на умовах, визначених обраним клієнтом пакетом LeaseІT, а оператор LeaseІT (позивач) зобов'язується на підставі заявки клієнта забезпечити передання клієнту товарів (ІТ - обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів тощо) обраних клієнтом постачальників та надання клієнту послуг, за умови виконання клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseІT. Порядок отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтом визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг Клієнтам системи LeaseІT, які є невід'ємною частиною цього договору.

Умовами пакету LeaseІT є: вид договору - фінансовий лізинг, строк лізингу - 2 роки, кількість місячних лізингових платежів - 24, проценти за надання фінансування - 2 % від вартості обладнання в місяць, виплати проводяться щомісячно рівними частинами, перехід права власності - виплата повної вартості обладнання.

Згідно п. 4.2. Правил заявка заповнюється за формою, встановленою оператором LeaseІT, і містить: відомості про клієнта, інформацію про постачальника, дату постачання, обраний пакет LeaseІT, специфікацію ІТ - обладнання, інших товарів та послуг, розмір платежу при отриманні обладнання та інші дані.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2008 року постачальником ТОВ «Версія-Сістемс» відповідачу було передано обладнання, зазначене в акті приймання-передачі майна від 15 травня 2008 року, який є додатком укладеного між сторонами договору.

Відповідно до п.6.5 Правил оператор LeaseІT щомісячно формує та надсилає рахунки клієнту для інформування клієнта про розмір сум належних до сплати у відповідному місяці. Неотримання рахунку не звільняє клієнта від зобов'язань щодо своєчасної оплати платежів. Оператор LeaseІT не несе відповідальності за не доставку або несвоєчасну доставку рахунків поштою.

Пунктом 6.6 Правил передбачено, що розрахунковий період становить 1 календарний місяць. Оплата платежів здійснюється до 20 числа поточного місяця. Якщо до 15 числа поточного місяця рахунок не надійшов клієнтові, він повинен повідомити про це оператора LeaseІT або самостійно розрахувати суму платежу. Якщо клієнт, якому не надійшов рахунок, не повідомив про це оператора LeaseІT, він вважається таким, що отримав рахунок.

Пунктом 14.2 Правил, встановлено, що у разі несвоєчасної оплати відповідачем нарахованого платежу останній сплачує на користь оператора LeaseIT плату за прострочення платежу: в розмір п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає плата оплати за договором, в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюються після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором.

Відповідачем було сплачено за період з липня 2008 року по лютий 2009 року лізингові платежі на суму 2605 грн. (а.с. 38-43).

Згідно п. 6.12 Правил у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, оператор LeaseІT залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу.

Пунктом 6.8 Правил встановлено, що кошти, які надійшли від клієнта на рахунок оператора LeaseIT в першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості щодо сплати пені (штрафів), погашення заборгованості щодо сплати платежів. В другу чергу - на оплату процентів (комісій) за надання фінансування, у третю чергу - на оплату вартості обладнання.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, утворилася заборгованість у сумі 11400,28 грн.

Також, виходячи з суттєвих змін курсу долара США позивач з листопада 2008 року в односторонньому порядку збільшив розмір плати за договором лізингу, здійснивши щомісячну індексацію платежів, що передбачено п. 6.12 Правил.

Про таке збільшення оператор LeaseІT повинен повідомити клієнта в рахунку на оплату чергового поточного платежу.

Разом з тим, згідно п.6.5 Правил неотримання рахунку не звільняє клієнта від зобов'язань щодо своєчасної сплати платежів. Оператор не несе відповідальності за не доставку або несвоєчасну доставку рахунків поштою.

Крім того, згідно п.6.5 Правил, якщо до 15 числа поточного місяця рахунок не надійшов клієнтові, він повинен повідомити про це оператора LeaseІT або самостійно розрахувати суму платежу. Якщо клієнт, якому не надійшов рахунок, не повідомив про це оператора LeaseІT він вважається таким, що отримав рахунок.

З аналізу наведених правових норм, умов укладеного між сторонами договору та відповідних додатків до нього в тому числі і Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг Клієнтам системи LeaseІT, які є невід'ємною частиною цього договору, а також із встановлених судом обставин по справі вбачається, що волевиявлення на укладання спірного договору у сторін було вільним, при його підписанні відповідачка була ознайомлена з Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг Клієнтам системи LeaseІT, які є невід'ємною частиною цього договору, проти підписання договору з відповідними умовами та порядком його виконання, передбаченим вказаними Правилами, не заперечувала, погоджувалася на їх дотримання.

При цьому слід мати на увазі, що у відповідності до положень ст.. 633 ЦК України спірний договір є публічним, тобто таким, в якому сторона - підприємець, взяла на себе обов»язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення, послуги зв"язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однакові для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не встановлено законом. В самому договорі визначено, що Клієнт ознайомився з Правилами, зміст Правил є зрозумілим для Клієнта і він погоджується дотримуватися зазначених правил, з чим відповідачка погодилася, підписавши вказаний договір.

Крім того, слід зазначити, що позивачем враховуючи підписання вказаного договору, в подальшому у повному обсязі було виконано свої зобов"язання, а також дотримувався зазначених умов, в тому числі і щодо своєчасного направлення відповідачці рахунків, що підлягають сплаті, та повідомлення відповідачки про початок нарахування індексації та збільшення заборгованості за договором у зв"язку зі зміною курсу долара США, встановленого НБУ, що передбачено п.п. 6.12., 6.5., 6.6. Правил, яка до речі була сплачена відповідачкою, на відміну від останньої, яка своїх зобов»язань за договором у повному обсязі не виконувала та не виконала дотепер, не сплативши усіх відповідних платежів, нарахування яких передбачено вами договору та наведеними Правилами.

З наведено вбачається, що відповідачка погодилася з умовами договору та Правилами, які є для всіх споживачів однаковими, свідомо уклала зазначений договір та у повному обсязі прийняла від позивача в рахунок виконання ним своїх зобов"язань за договором відповідне обладнання, яким користується дотепер, ніяким чином умови договору чи додатків до нього не оспорювала, з вимогами про розірвання договору до позивача не зверталася і ніяких претензій, в тому числі щодо несправедливості чи непрозорості якихось умов чи положень, позивачеві не пред"являла, змінивши свою позицію тільки при розгляді даного спору в судовому порядку після пред"явлення до неї відповідних вимог позивачем по справі, обмежившись при цьому простою констатацією своєї незгоди з позовом та вимогою про застосування строків позовної давності без зазначення своїх заперечень чи доводів, виклавши їх у письмовій заяві до суду разом з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, що на думку колегії суддів свідчить про намагання відповідачки уникнути цивільної відповідальності та повного виконання своїх зобов"язань.

Також вказане підтверджується доводами апелянта - позивача по справі, які не спростовуються відповідачкою.

Так відповідно до п.6.6 Правил розрахунковий період становить 1 календарний місяць. Оплата платежів здійснюється до 20 числа поточного місяця. Якщо до 15 числа поточного місяця рахунок не надійшов Клієнтові, він повинен повідомити про це Оператора LeaseІT або самостійно розрахувати суму платежу. Якщо Клієнт, якому не надійшов рахунок, не повідомив про це Оператора LeaseІT, він вважається таким, що отримав рахунок... Відповідачка не дзвонила чи іншим шляхом не сповіщала позивача про ненадходження рахунків, уз"язку з чим позивач обгрунтовано вважав, що рахунки нею були отримані.

Також апелянт - позивач по справі зазначає, що з початку нарахування індексації у листопаді 2008 року ним було надіслано повідомлення відповідачці про те, що місячний платіж та сума простроченої заборгованості проіндексовані, у зв'язку з виходом курсу НБУ долара США з встановленого курсового коридору (4,5540 - 5,3460 грн./дол.). Коефіцієнт індексації у виставленому рахунку дорівнює співвідношенню курсу НБУ долара США станом на дату виставлення рахунку (5,7888 в рахунку за листопад 2008 року) та відповідного курсу на дату угоди. Повідомлення про проведення індексації було надіслано відповідачці у рахунку до сплати на суму 293,44 грн. простим листом, з дотриманням п. 6.12 та 6.5, 6.6 Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІT. Відповідачкою згідно отриманого рахунку, що вбачається із структури грошових нарахувань та надходжень (є в матеріалах справи), була здійснена оплата виставленого рахунку у сумі 293,50 грн., з урахуванням попередження про нараховану індексацію, тобто вона була ознайомлена з проведеною, індексацією та оплатою рахунку, надала таким чином згоду щодо нарахування індексації, що також підтверджується подальшою оплатою платежів.

Платежі простроченої заборгованості та платежі розрахункового періоду були відкориговані по співвідношенню курсу НБУ долара США станом на дату виставлення рахунку та відповідного курсу на дату угоди.

З 03.11.2008 року згідно до п. 6.12 Правил сума заборгованості відповідачки була збільшена відповідно до зміни встановленого НБУ курсу долара США.

Порядок проведення індексації представляє собою наступне: первина сума місячного платежу ділиться на встановлений НБУ курс долара США на дату укладення договору (5 грн. 05 коп.) та помножується на курс НБУ відносно долара США на дату виставлення місячного рахунку.

Індексація розраховується за формулою: І=(СЖ1*К2)-С, де :

І - розмір Індексації.

С - місячний платіж, прострочена заборгованість або платіж розрахункового періоду.

К1 - курс НБУ долара США станом на укладення договору.

К2 - курс НБУ долара США станом на дату виставлення рахунку.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В самому Договорі укладеному з Відповідачем, визначено, що Клієнт ознайомився з Правилами, зміст Правил є зрозумілим для Клієнта і він погоджується дотримуватися зазначених правил, на погодження вказаного далі стоїть власний підпис відповідачки. Підписуючи договір, відповідачка повністю погодилася з його умовами, визнала порядок укладення, підтвердила факт ознайомлення з Правилами та не заперечувала того, що сторони керуються при укладені договору саме ними, і своє волевиявлення закріпила підписом, а в подальшому почала виконувати всі умови договору.

Таким чином п.6.12 Правил, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України є обов'язковим для виконання, так як сторони погодили його шляхом підписання договору з дотриманням Правил, і становлять поруч з іншими умовами зміст договору.

Тобто на підставі наведеного судова колегія вважає висновки суду першої інстанції про недійсність зазначених умов договору та пункту правил та відсутність підстав для задоволення вказаних вимог про стягнення вищеперерахованих індексаційних платежів необґрунтованим та безпідставним.

Крім того не знайшли свого підтвердження також і висновки суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за іншими видами платежів за договором у зв"язку зі спливом строку позовної давності.

Так Розділом 8 договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту розірвання з ініціативи будь-якої зі сторін або з підстав, передбачених договором, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, тобто договір діє до моменту повного взаємного розрахунку між сторонами.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно ч. 5,6 ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки відповідачка не виконала належним чином своїх зобов'язань та умов, які передбачені Правилами та п. 5.4.2 Договору про своєчасність та повноту сплати платежів, передбачених пакетом LeaseІT Інвайт, строк дії договору не сплинув.

Відповідно до положень сч.2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Частиною 2 ст. 786 даного кодексу встановлено, що перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем.

Відповідачкою обладнання за договором повернено не було, як не було і здійснено повної оплати згідно договірних умов, внаслідок якої на підставі п. 7.1. Правил відповідач набула би на нього право власності.

При цьому також слід зазначити, що договір між сторонами був укладений 15.05.2008 року, строк договору лізингу становить 2 роки. Враховуючи, що загальна позовна давність становить З роки, то вказаний строк спливає (15.05.2008 + 2 роки + 3 роки) 15.05.2013 року. Позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом своїх порушених прав та обов'язків 08.05.2013 року, про що свідчить штемпель відділу поштового зв'язку на описі вкладення в цінний лист від 08.05.2013 року, тобто в межах строків позовної давності.

Направлення вимоги відповідачці є правом позивача, а не обов"язком, не позбавляє останнього права звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, в тому числі і в судовому порядку. Неотримання відповідачкою вимоги про повернення обладнання та сплату нарахованих платежів, не означає, що вона набула право власності на це обладнання.

Таким, чином і строк перебігу позовної давності повинен розраховуватися не з моменту отримання права вимагати стягнення заборгованості чи обладнання, а з дотриманням ч. 5, 6 ст. 261 та ч. 2 ст. 786 ЦК України.

Таким чином, судом не правильно було розраховано строки позовної давності, та відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог з даних підстав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач неналежним чином виконував умови Договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, тому, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором фінансового лізингу, включаючи повернення компенсації вартості товару, фінансової комісії, індексації місячних платежів, індексації простроченої заборгованості, штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що при розгляді вказаного позову допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та мало місце порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303, 307, п.3,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» задовольнити.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 08 липня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Кремінським РВ УМВС України в Луганській області 10.07.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Лізінг інформаційних технологій» (юридична адреса: 04205, м. Київ, пр. Оболонський, 28, р/р 26008037217801 в АТ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33149830) заборгованість за договором фінансового лізінгу про отримання ІТ-обладнання в системі LeaseIT від 15.05.2008 року за № 120114002 в розмірі 11400,28 грн., та судові витрати в розмірі 229,41 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: