Вирок № 35761612, 04.12.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№12013050770003336

№263/11775/13к

№ 1-кп/263/499/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі:

головуючого - судді Соловйова О.Л.,

при секретарі - Дяконовій К.І.,

за участю прокурора - Борисевич М.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Маріуполі Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніш не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2013 року приблизно о 15:30 годині ОСОБА_2, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2, в ході конфлікту, що раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин з раніш знайомим ОСОБА_3, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, утримуючи в руці ніж, навмисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень задав потерпілому ОСОБА_3 вищевказаним колючо-ріжучим предметом, один удар в область грудної клітини зліва, чим спричинив поранення передньої поверхні грудної клітини ліворуч із ушкодженням верхньої частки лівої легені, яке ускладнилось розвитком посттравматичного гемопневмотораксу ліворуч, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв правопорушення при зазначених обставинах. Потерпілим є братом його колишньої дружини, з яким тривалий час перебували у ворожих стосунках через розлучення. Наприкінці вересня знаходячись у дворі багатоповерхових будинку на території 23 ЖМР, поблизу місця мешкання потерпілої сторони, випадково зустрів ОСОБА_3, який одразу почав завдавати йому чисельні удари, руками ногами у різні частини тіла. Підчас зазначеної бійки у нього з собою був ніж, який перебував з харчами у пакеті. Яким чином дістав ножа та завдав удару потерпілому не пам'ятає, оскільки був обурений поведінкою потерпілого та схвильований зазначеними подіями. В подальшому заспокоївшись побачив тілесне ушкодження на груді у потерпілого, місце події не залишав до надання медичної допомоги постраждалому. Майже одразу після конфлікту вони примирилися, відшкодував у повному обсязі заподіяну потерпілому шкоду та проводжують спілкуватись між собою, щиро кається у вчиненому правопорушенні.

Потерпілий ОСОБА_3 надав до суду звернення за яким просив суворо підсудного ОСОБА_2 не карати оскільки, останній відшкодував заподіяну шкоду та вони примирились між собою.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та вивченням даних, які характеризують особу винного, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, на теперішній час мешкає разом з батьками, які досягли пенсійного віку та перебувають на його утриманні.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Одночасно, суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує положення ст. 69-1 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_2 обставин, які пом'якшують покарання, вчинення правопорушення та відношення до скоєного, суд вважає можливим застосувати до нього ст.ст.75,76 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обраний на час судового розгляду справи у вигляді домашнього арешту підлягає скасуванню.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у хірургічному відділенні МЛ №4 м.Маріуполя у розмірі 2016грн. 70 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь Маріупольської міської ради.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 на корись Маріупольської міської ради витрати пов'язані зі стаціонарним лікуванням потерпілого від злочину у розміру 2016грн. 70коп., перерахувавши на р/р 35418004003006 в УГКСУ Донецької області, ОКПО 05480826, МФО 834016.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя О.Л. Соловйов