Ухвала суду № 35759173, 20.11.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/5552/13-ц

Провадження №2/200/2403/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого, судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Сабій О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт» «Дніпропетровськ», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22 березня 2013 року, згідно наказу Генерального директора ТОВ «МА «Дніпропетровськ» №34/л його, водія перонного автобуса «Неоплан» служби спецтранспорту, звільнили з роботи у зв'язку зі скороченням штатів, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. При цьому відповідач не надав жодних доказів змін в організації виробництва і праці на підприємстві, не запропонував позивачу іншої роботи на підприємстві, не врахував переважне право на залишенні на роботі працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, порушив вимоги Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» стосовно не надання профспілки інформації про звільнення працівників та не отримав згоду на звільнення позивача. Також відповідач затримав виплату заробітної плати при звільнені та спричинив позивачу моральну шкоду.

З врахування викладеного, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Генерального директора ТОВ «МА «Дніпропетровськ» №34/л від 22.03.2013 року про його звільнення з посади водія перонного автобуса «Неоплан» служби спецтранспорту, у зв'язку зі скороченням штатів, згідно п.1 ст.40 КЗпП України; поновити позивача на роботі у ТОВ «МА «Дніпропетровськ» на посади водія перонного автобуса «Неоплан» служби спецтранспорту; стягнути з ТОВ «МА «Дніпропетровськ» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені та моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, суду надав заперечення проти позову та пояснив, що при звільненні позивача порушень трудового законодавства з боку відповідача не було.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовій договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення численності або штату працівників.

Відповідно до вимог ч.2. ст.49 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу не пізніше як через місяць з дня одержання згоди профспілкового органу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював водієм перонного автобуса «Неоплан» служби спецтранспорту ТОВ «МА «Дніпропетровськ».

У зв'язку з тим, що основними перонними автобусами, які використовуються для перевезення пасажирів є автобуси «СОВUSS-3000», а автобуси «Неоплан» використовуються як резервні, з метою оптимізації чисельності персоналу було видано наказ №7 від 08.01.2013 року «Про внесення змін у штатний розпис та скорочення численності і штатів служби спецтранспорту ТОВ «МА «Дніпропетровськ»», яким було виключено зі штатного розпису автоколони №1 служби спецтранспорту ТОВ «МА «Дніпропетровськ» 4 штатні одиниці водія перонного автобуса «Неоплан» та введено в штатний розпис автоколони №1 служби спецтранспорту ТОВ «МА «Дніпропетровськ» 3 штатні одиниці водія перонного автобуса «СОВUSS-3000».

22 січня 2013 року позивачу було запропоновано ознайомитись з наказом та запропоновано переведення на інші вакантні посади. Але позивач відмовився від ознайомлення з попередженням та переліком вакансій, відмовився від підписання зазначених документів, про що свідчить відповідні акти №1,2 складені працівниками служби управління персоналом ТОВ «МА «Дніпропетровськ»», які містяться в матеріалах справи.

Про вакантні посади на підприємстві, позивач був повторно ознайомлений під підпис 04.02.2013 року, про що свідчить відповідний лист «інформація про вакансії», який доданий до матеріалів справи. Але позивач не скористався правом переведення на іншу посаду, про що свідчить відсутність відповідної заяви та пояснення позивача у судовому засідання.

Згідно пояснень представника відповідача у судовому засіданні, судом встановлено, що для прийняття остаточного правильного рішення щодо звільнення відповідача, керівництвом служби спецтранспорту ТОВ «МА «Дніпропетровськ»» були проведені збори трудового колективу товариства, на яких трудовий колектив проголосував за звільнення позивача, що підтверджується відповідними протоколами зборів від 12.03.2013 року та від 15.03.2013 року.

14.03.2013 року керівництво ТОВ «МА «Дніпропетровськ»» звернулось до профспілкового комітету про надання згоди на звільнення позивача на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку зі скороченням штату працівників.

Згідно виписки з протоколу №10 засідання профспілкового комітету ТОВ «МА «Дніпропетровськ»» від 14.03.2013 року вирішено надати згоду на звільнення позивача у зв'язку зі скороченням численності штату.

Ствердження позивача щодо порушення відповідачем вимоги Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» стосовно не надання профспілки інформації про звільнення працівників, не надання жодних доказів змін в організації виробництва і праці на підприємстві, не запропонування позивачу іншої роботи на підприємстві, не врахування переважного права на залишенні на роботі, не отримання згоди на звільнення позивача, беручи до уваги вищенаведені факти та норми трудового законодавства, не мають під собою жодних правових підстав та є недоведеними.

Враховуючі викладене, суд приходить до висновків, що процедура скорочення позивача була проведена з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України, а тому позовні вимоги позивача відносно визнання незаконним та скасування наказ Генерального директора ТОВ «МА «Дніпропетровськ» №34/л від 22.03.2013 року про його звільнення з посади водія пероного автобуса «Неоплан» служби спецтранспорту, у зв'язку зі скороченням штатів, згідно п.1 ст.40 КЗпП України; поновлення позивача на роботі у ТОВ «МА «Дніпропетровськ» на посади водія перонного автобуса «Неоплан» служби спецтранспорту; стягнення з ТОВ «МА «Дніпропетровськ» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу - не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ч.1. ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений згідно наказу №34/л з посади водія перонного автобуса «Неоплан» служби спецтранспорту 22 березня 2013 року. Фактично розрахунок було здійснено 27.03.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням від 27.03.2013 року №D0327UBTN2 та не заперечується відповідачем.

Враховуючі викладене, суд вирішив, що позовні вимоги позивача відносно стягнення з ТОВ «МА «Дніпропетровськ» середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені підлягають задоволенню.

Час затримки остаточного розрахунку за період з 23.03.2013 року по 27.03.2013 року становить 5 календарних днів. Середня заробітна плата позивача з урахуванням обов'язкових податків, згідно довідки відповідача, становить - 189,76 грн. Таким чином, середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільнені складає: 189,76*5 календарних днів = 948,80 грн. (в тому числі обов'язкових податків: єдиний соціальний внесок 3,6%-34,16 грн., податок на доходи фізичних осіб 15%-137,20 грн.), сума до виплати складає - 777,44 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, керуючись нормами діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що вони не мають правових підстав та є недоведеними.

Згідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст..11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з п.1.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - за поданням позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин від сплати судового збору звільняються.

Згідно ч.3 статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.40, ч.3 ст.492, ст..43, ст.47, ст.232 КЗпП України, ст..ст.10,11,57,60,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт» «Дніпропетровськ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт» «Дніпропетровськ» (юридична адреса: 49042, м.Дніпропетровськ, аеропорт цивільної авіації, ЄДРПОУ 37807273) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Бабушкінським РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області 28 червня 1996 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 777,44 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт» «Дніпропетровськ» (юридична адреса: 49042, м. Дніпропетровськ, аеропорт цивільної авіації, ЄДРПОУ 37807273) на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 гривень.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.О. Циганков