Рішення № 35758403, 28.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20749/13-ц

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л.І. ,

при секретарі - Кирей О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну спарву за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", за участі третьої особи Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії щодо припинення обтяження майнових прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» подати Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяву про припинення приватного обтяження майнових прав на отримання у власність трьохкімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 100,00 кв. м., в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису за реєстраційним № 9643260, контрольна сума ЗББАВ61349 від 22.03.2010 року про заставу рухомого майна, внесеного на підставі Договору застави майнових прав на житло від 26.12.2003 р., обтяжувач: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», боржник :ОСОБА_1, код: НОМЕР_2; . Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після набуття судовим рішенням законної сили щодо визнання недійсними: договору про надання кредиту та додаткових угод до нього укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "АКБ "Київ", договір застави нерухомого майна, укладений між тими ж сторонами в забезпечення цих договорів є нікчемним. Проте відповідач, який є обтяжувачем майна, не звернувся до державного реєстратора із заявою про припинення обтяження. Вказане порушує право позивача щодо його майнових прав нерухомого майна.

Під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_2 .підтримав вимоги позивача просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач ПАТ "АКБ "Київ" в особі своїх представників Грищенко І.В. та Слічної С.І. позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення, вказуючи на те, що позивач має право скористатись судовим рішенням, яке набрало законої сили та особисто звернутись до реєстраційної служби з питання зняття заборони на нерухоме майно.

Третя особа Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі своїх представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважали вимоги позивача обгрунтованими, оскільки до реєстраційної служби має звернутись саме обтяжувач, яким до цього часу є відповідач. Позивач в даному випадку такого права не має, а рішення суду не містить необхідних реквізитів.

Суд вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, представників Грищенко І.В. та Слічної С.І. ,представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Під час судового розгляду встановлено наступне.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №110 від 26.12.2003р. та додаткових угод до нього, договором застави майнових прав на житло передано ПАТ "АКБ "Київ" майнові права на отримання у власність трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1.

Згідно витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтядень рухомого майна за №26576926, вищевказані майнові права обтяжено відповідачем, реєстратором чого виступило ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, реєстраціний номер приватного обтяження 9643260, контрольна сума 3ББАВ61349.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року у цивільній справі №2-2559/11, визнано недійсним договір про надання кредиту №110 від 26.12.2003р. та додаткові угоди до нього.

Відповідно до ч1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги)спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено ЦК України.

Відповідно до ч2 ст.215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна регламентується Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003, Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5.

Державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ст. 43 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. Держатель виконує такі функції: 1) організує ведення Реєстру; 2) приймає заяви і вносить записи до Реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження, тощо.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру;

адміністратор Реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі;

реєстратори - суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Відповідно до ч. З ст. 44 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинєння обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Підстави для внесення відомостей про припинення обтяження до Реєстру визначені у ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та відповідно такими є рішення суду або заява обтяжувана, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, нейменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємства та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинєння обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обгяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувана.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та зпоряджання належним їм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії. які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

В силу ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути: припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Наявність реєстраційних записів в Державному реєстрі прав, неправомірна бездіяльність Відповідача суперечить принципам непорушності права приватної власності, та свідчить про обгрунтованість звернення позивача до суду щодо припинення обтяження майнових прав, а саме: зобов'язання Відповідача подати відповідну заяву для проведення державної реєстрації припинення бтяження та вилучення записів з Державного реєстру прав.

На підставі викладеного та керуючись ст. 15,16, 317,319,386 ЦПК України, ст.ст. 42,43,44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» подати Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяву про припинення приватного обтяження майнових прав на отримання у власність трьохкімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 100,00 кв. м., в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису за реєстраційним № 9643260, контрольна сума ЗББАВ61349 від 22.03.2010 року про заставу рухомого майна, внесеного на підставі Договору застави майнових прав на житло від 26.12.2003 р., обтяжувач: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», боржник :ОСОБА_1, код: НОМЕР_2;

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" на корить ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 114,71грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Цокол Л.І.