Постанова № 35757627, 20.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6287/13-a

категорія 8.2

20 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гуріна Д.М.,

секретар Галайба І.Б.,

за участю: представників позивача: Залізнюк М.С., Кодоненко К.В.,

представника відповідача - Мезенцева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

5 вересня 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» (далі - ПАТ «Житомирський ЗОК») із позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів України у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №000077222.

У позовній заяві ПАТ «Житомирський ЗОК» вказало, що Житомирською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Житомирський ЗОК» з питань правильності визначення податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Україна» за період з 1 квітня 2012 року до 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки № 522/22-2/01413394 від 1 серпня 2013 року. На підставі вказаного акту перевірки Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №000077222, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1246831 грн 00 коп. з яких 997465 грн 00 коп. основний платіж та 249366 грн 00 коп. - штрафні санкції. Просить визнати протиправним та скасувати прийняте Житомирською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №000077222.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

21 серпня 2013 року посадовими особами Житомирської ОДПІ на підставі направлень від 17 липня 2013 року №159 та №160 та наказу від 17 липня 2013 року №249 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Житомирський ЗОК» з питань правильності визначення податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» (далі - ТОВ»Метінвест-СМЦ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Україна» (далі - ТОВ»Метінвест-Україна») за період з 1 квітня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 21 серпня 2013 року № 522/22-2/01413394 у якому зафіксовано порушення пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого ПАТ «Житомирський ЗОК» було занижено податок на прибуток в сумі 997465 грн 00 коп., в тому числі по періодам: І півріччя 2012 року - 29064 грн 00 коп. (ІІ квартал 2012 року); ІІІ квартал 2012 року - 256934 грн 00 коп.; 2012 рік - 997465 грн 00 коп. (Том №1 а.с. 37-54).

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ПАТ «Житомирський ЗОК» 9 серпня 2013 року направлено до Житомирської ОДПІ заперечення б/н з копіями відповідних документів, що підтверджують правильність нарахування підприємством податку на прибуток. (Том №1 а.с. 63-78).

16 серпня 2013 року за № 7315/10/22-5 Житомирська ОДПІ надіслала відповідь на заперечення ПАТ «Житомирський ЗОК» (Том №1 а.с. 79-80).

На підставі акта перевірки від 21 серпня 2013 року 522/22-2/01413394 Житомирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №000077222, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1246831 грн 00 коп. з яких 997465 грн 00 коп. основний платіж та 249366 грн 00 коп. - штрафна санкція, за порушення пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України. (Том №1 а.с.16).

Представники позивача у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог пояснили, що відповідачем неправомірно було збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток ПАТ «Житомирський ЗОК», оскільки в ході перевірки податковим органом не враховані показники доходів від операційної діяльності (рядок 02), інші доходи (рядок 03 ІД), адміністративні витрати (рядок 06.1), витрати па збут (рядок 06.2), фінансові витрати (рядок 06.3), інші витрати (рядок 06.4). Окрім того представники позивача не погоджуються з висновками зробленими в акті перевірки посадовими особами податкового органу про те, що документи, які складені на підтвердження здійснених господарських операцій, не відповідають вимогам чинного законодавства і не підтверджують дійсність факту отримання продукції в періоді, що перевірявся. Оскільки на думку позивача всі видаткові накладні виписані ТОВ «Метінвест-Україна» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі обов'язкові реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили. Факт отримання продукції ПАТ «Житомирський ЗОК» від ТОВ «Метінвест-Україна» підтверджується актами прийому металу, які складаються підприємством, та містять всі обов'язкові реквізити, а саме найменування підприємства, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Щодо факту відсутності довіреностей на отримання товару представниками позивача пояснено, що наявність вказаних довіреностей підтверджується журналом реєстрації довіреностей ПАТ «Житомирський ЗОК» за 2012-2013 роки. Стосовно посилань податкових інспекторів про відсутність печатки ПАТ «Житомирський ЗОК» на видаткових накладних підприємства, представники позивача пояснили, що проставляння печатки на видаткових накладних, які зберігаються на підприємстві є правом, а не обов'язком підприємства. Стосовно посилань інспекторів у акті перевірки щодо відсутності актів приймання-передачі товарів від ТОВ «Метінвест-Україна», в яких було б зазначено, ким відпущено та ким отримано металопродукцію, представники позивача пояснили, що відповідно до «Інструкції про приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» від 15 червня 1965 року №П-6, акти приймання продукції складаються лише у разі виявлення недостачі продукції, в усіх інших випадках такі акти не складаються, а продукція приймається на підставі видаткових накладних та інших документів. Представники позивача також вважають некоректним визначений податковим органом показник витрат операційної діяльності, оскільки коригування витрат операційної діяльності на вартість металу, отриманого від TOB «Метінвест-Україна» та TOB «Метінвест-СМЦ», здійснено за датою передачі металу зі складу у виробництво, а не за датою списання на собівартість реалізації показника фактичної собівартості реалізованої продукції. На підставі чого перевіркою занижено показник витрат операційної діяльності в тих періодах, коли відбулась лише передача металу у виробництво, але реалізація продукції не відбулась, тобто коли вартість металу враховувалась у складі незавершеного виробництва чи напівфабрикатів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні. Вважає вимоги представників позивача про скасування та протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень необґрунтованими. Оскільки на думку податкового органу ПАТ «Житомирським ЗОК» занизило податок на прибуток на суму 997465 грн 00 коп., в тому числі по періодам: І півріччя 2012 року - 29064 грн 00 коп. (ІІ квартал 2012 року); ІІІ квартал 2012 року - 256934 грн 00 коп.; 2012 рік - 997465 грн 00 коп. Вказані висновки податкового органу здійснені на підставі того, що документи по господарським операціям складені ПАТ «Житомирським ЗОК» з порушенням вимог чинного законодавства, та є дефектними, і не підтверджують факт отримання продукції від ТОВ «Метінвест-Україна» в періоді, що перевірявся, а саме: в накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Метінвест-Україна» нерозшифровані підписи покупця товару, не вказано посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення зі сторони покупця, тобто неможливо ідентифікувати посадових осіб які отримували товарно-матеріальні цінності та неможливо визначити чи є ці особи посадовими особами підприємства, відсутні довіреності на отримання продукції від ТОВ «Метінвест-Україна», відсутня печатка ПАТ «Житомирський ЗОК» на видаткових накладних, відсутні акти приймання-передачі товарів від ТОВ «Метінвест-Україна». Окрім того ПАТ «Житомирський ЗОК» завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів на суму віднесених до їх складу товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Метінвест-Україна». А тому прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №000077222 про донарахування позивачу грошових зобов'язань відповідає вимогам чинного законодавства та є правомірним.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Стосовно відносин позивача з ТОВ «Метінвест-Україна».

Встановлено, що 16 травня 2011 року між ТОВ «Метінвест-Україна» (Постачальник) та ПАТ «Житомирський ЗОК» (Покупець) укладено договір поставки металопродукції №11/05-141 (а.с. 85-94). Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити металопродукцію на умовах, що передбачені вказаним договором. Постачання Товару здійснюються на умовах FСА (Інкотермс 2000). На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору ТОВ «Метінвест-Україна» здійснило поставку металопродукції, що підтверджується податковими накладними №1035 від 17 квітня 2012 року (Том №2 а.с. 156), №786 від 17 серпня 2012 року (Том №3 а.с. 29) №1056 від 23 вересня 2012 року (Том №3 а.с.45), №1939 від 23 жовтня 2012 року, №1940 від 24 жовтня 2012 року, №1192 від 15 листопада 2012 року, №1193 від 22 листопада 2012 року (Том №3 а.с. 230-233) №1630 від 21 листопада 2012 року, №1631 від 26 грудня 2012 року, №1632 від 28 грудня 2012 року, №947 від 18 грудня 2012 (Том №4 а.с.21-24), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», видатковими накладними №7612 та №7607 від 17 квітня 2012 року (Том №2 а.с.154-155), №6696 та №6697 від 6 квітня 2012 року (Том №2 а.с. 164-165), №18021 від 31 серпня 2012 року (Том №2 а.с. 225) №17652 від 28 серпня 2012 року (а.с. 227), №17493 від 27 серпня 2012 року (Том №2 а.с.232), №17550 від 26 серпня 2012 року (Том №2 а.с. 236), №17546 віл 26 серпня 2012 року (Том №2 а.с. 240), №17542 від 25 серпня 2012 року (Том №2 а.с.243), №26498 та №26452 від 29 листопада (Том №3 а.с.237,242), №26225 від 28 листопада 2012 року (Том №3 а.с. 248), платіжними дорученнями (Том №1 а.с. 106-113), актами прийому металу (Том №2 а.с.231, 234, 239, 242, Том 3 а.с. 69, 74, 91, 115, 234-236, 241, 246, Том №4 а.с. 54, 63-64, 72, 75, 84, 92, 95-96) в ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Стосовно висновків податкового органу в акті перевірки щодо відсутності довіреностей на отримання продукції від TOB «Метінвест-Україна» (Том № 1, а.с. 46), за період який перевірявся, необхідно зазначити наступне.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили відсутність довіреностей на отримання товару та пояснили, що під час перевірки посадовими особами податкового органу не перевірявся журнал реєстрації довіреностей (а.с. 98-105), про що свідчить відсутність відповідного запису у журналі реєстрації перевірок ПАТ «Житомирський ЗОК», у якому відображено перелік документів, які були та видавалися для перевірки під підпис податкового інспектора Бунтової Т.П. (Том №1 а.с.95-97). Крім того представники позивача пояснили, що поставка продукції від TOB «Метінвест-Україна» здійснювалась залізничним транспортом, у порядку передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №862/5083 (далі - Правила №644).

Відповідно до абзацу 1 та 3 пункту 1 Правил №644 про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Інформація одержувачів про вантажі, які мають надійти на станцію призначення, надається за договорами, укладеними одержувачами з залізницею.

Пунктом 6 Правил №644 передбачено, що для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину-суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність. Довіреність, яку видано на одержання вантажу на зазначений у ній термін, зберігається на станції протягом періоду, передбаченого для зберігання документів суворого обліку. Довірений працівник, який одержує вантаж, зобов'язаний на вимогу станції пред'явити документ, що засвідчує його особу.

Тому отримуючи безпосередньо товар на залізниці ПАТ «Житомирський ЗОК» виписувались довіреності на відповідальних працівників, довіреності після отримання товару залишались на залізничній станції у відповідності до вимог пункту 6 Правил №644 для зберігання на станції протягом періоду, передбаченого для зберігання документів суворого обліку. Відомості про виписані довіреності вносилися до журналу реєстрації довіреностей. На підтвердження своїх пояснень представниками позивача надано до матеріалів справи копію журналу реєстрації довіреностей. (Том №1 а.с. 98-105).

З огляду на викладене суд не погоджується з висновками відповідача щодо відсутності довіреностей на отримання продукції від ТОВ «Метінвест-Україна».

Стосовно відносин позивача з ТОВ «Метінвест-СМЦ.

Встановлено, що 5 березня 2012 року між ТОВ «Метінвест-СМЦ» (Постачальник) та ПАТ «Житомирський ЗОК» (Покупець) укладено договір поставки металопродукції №МКП -56/03/12 (а.с. 81-84). Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність Покупця металопродукцію, а Покупець зобов'язується оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов договору. Постачання Товару здійснюються на умовах FСА (склад постачальника або станція відправлення). На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору ТОВ «Метінвест-СМЦ» здійснило поставку металопродукції, що підтверджується податковими накладними (Том №2 а.с.190, 196-198, 207-208, 211, 214-216, Том №3 а.с. 20-28, 30-44, 46-62,153-158, 160, 224-225, Том №4 а.с. 15-20, 25-28), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», видатковими накладними та актами приймання металу (Том №2 а.с. 157-162, 168-189, Том №3 а.с. 1-19, 63-68, 77-90, 94-114, 118-152, 161-223, 249, 251а, Том №4 а.с. 1-14, 29-52, 57-62, 68-71, 78-83, 87-91, 100-101), платіжними дорученнями (Том №1 а.с. 114-165) в ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що ПАТ «Житомирський ЗОК» підтверджено дійсність факту отримання продукції від ТОВ «Метінвест-Україна» та ТОВ «Метінвест-СМЦ» у періоді, що перевірявся, що підтверджується наданими первинними документами, в тому числі залізничними накладними (Том №2 а.с. 153, 166-167, 224, 228, 233, 237-238, 241, 244, Том №3 а.с. 70, 73, 92, 117, 238-240, 243, 245, 247, Том №4 а.с. 56, 65-66, 73, 76, 85, 93, 97-98), а також сертифікатами якості на поставлену продукцію (Том №4 а.с.102-146, 153-208, 219-220, 225-250, Том №5 а.с. 1-77).

Стосовно висновків відповідача щодо дефектності накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей (Том №1, а.с. 45), а саме через: не розшифровані підписи покупця товару, не зазначення осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони покупця, відсутність печатки ПАТ «Житомирський ЗОК», а також стосовно деяких видаткових накладних у яких не розшифровані підписи уповноважених осіб на прийом продукції (Том №1, а.с. 43), відсутності на деяких видаткових накладних печатки позивача (Том №1, а.с. 47), та недоліків в оформленні актів прийому металу (Том №1, а.с. 48) необхідно зазначити наступне.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011 року №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З матеріалів справи вбачається, що поставлений металопрокат було оприбутковано на склад металопрокату ПАТ «Житомирський ЗОК» та використано у господарській діяльності, що підтверджується наступними документами: вимогами на метал (Том №5 а.с. 80-84, 86-102, 104-118, 120-147, 149-155, 157-181, 183-185, 187-206, 208-224, 226-233, 235-247, 249-250, Том №6 а.с. 1-13, 15-21, 23-29, 31-34, 36-47, 49-54, 56-65, 67-74, 76-90, 92-101, 103-143, 145-164, 166-187, 189-202, 204-216, 218-234, 236, Том №7 а.с.1, 3-13, 15-35, 37-56, 58-76, 78-84, 86-96, 98-110, 112-124, 126-143, 145-155, 157-163, 165-177, 179-197, 199-206, 208-228, 230-249, Том №8 а.с. 1-211), документами про витрати металопрокату зі складу (Том №5 а.с. 78-79, 85, 103, 119, 148, 156, 182, 186, 207, 225, 234, 248, Том №6 а.с. 14, 22, 30, 35, 48, 55, 66, 75, 91, 102, 144, 165, 188, 203, 217, 235. Том №7 а.с. 2, 14, 36, 57, 77, 85, 97, 111, 125, 144, 156, 164, 178, 198, 207, 229, 250). Продаж виробленої продукції підтверджується подорожніми листами та товарно-транспортними накладними (Том №8 а.с.212-250).

Таким чином судом встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій позивачем щодо отримання товару від ТОВ «Метінвест-Україна» та ТОВ «Метінвест-СМЦ» у перевіряємий період підтверджено первинними документами, а недоліки в оформленні деяких з них, так само як і відсутність деяких з них не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, оскільки з наданих до суду документів вбачається, що на підприємстві відбувався фактичний рух активів, підприємство працювало із поставленою продукцією та у подальшому реалізовувало її.

Відповідно до пункту 138.8. статті 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 138.8.1. пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Оскільки висновки відповідача стосовно того, що документи по взаємовідносинам ПАТ «Житомирський ЗОК» з ТОВ «Метінвест-Україна» є дефектними та не підтверджують дійсність факту отримання продукції від ТОВ «Метінвест-Україна» (Том №1, а.с. 48) є помилковими та спростовані позивачем під час розгляду даної справи. А також враховуючи те, що позивачем підтверджені господарські операції з контрагентами ТОВ «Метінвест-Україна» та ТОВ «Метінвест-СМЦ» первинними документами, то висновок податкової про порушення ПАТ «Житомирський ЗОК» пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів на суму 4749835 грн (Том №1, а.с. 51) не відповідає дійсності.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №000077222 від 21 серпня 2013 року, а тому суд задовольняє адміністративний позов.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 21 серпня 2013 року №000077222, прийняте Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Житомирській області відносно Публічного акціонерного товариства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" 2328 грн 41 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 25 листопада 2013 р.