Постанова № 35757596, 29.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року м. Київ 810/5223/13-а

16:16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Гарагуц В.С., Панченко В.І.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомонтаж»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомонтаж» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2013 № 000206301 і від 21.05.2013 № 0002052301.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані Акта перевірки про неправомірне формування позивачем податку на прибуток і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту позивача у складі ціни за надані послуги, оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, господарські відносини між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Будасістенс» не мали реального характеру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними і необґрунтованими, оскільки відносини з ТОВ «Будасістентс» мали реальний характер - послуги надані у повному обсязі і оплачені позивачем. Як стверджує позивач, реальність господарських операцій з ТОВ «Будасістентс» підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами.

Відповідач позову не визнав. Під час судового розгляду представник відповідача зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. У запереченнях від 16.10.2013 відповідач також вказав на те, що до перевірки позивач надав лише копію договору купівлі-продажу та копії податкових накладних. Інших документів до перевірки надано не було. Але, в ході судового розгляду відповідач надав інші первинні документи, а саме, Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт. Крім того, на думку відповідача ТОВ «Будасістентс» не може проводити такі роботи, оскільки у даного підприємства немає жодної ліцензії.

У судове засідання 29.10.2013 уповноважені представники відповідача не з'явились.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні цього клопотання, з огляду на те, що відповідачем не було наведено жодних поважних причин за наявності яких представник податкового органу не може з'явитись у судове засідання.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між позивачем і ТОВ «Будасістентс» укладено договори від 24.07.2012 № 24/07, від 25.07.2012 № 25/07 і від 26.07.2012 № 26/07 предметом яких було надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту електроустаткування (технічне обслуговування систем пожежевиявлення) на об'єктах УМГ «Черкаситрансгаз», УМГ «Харківтрансгаз» і УМГ «Київтрансгаз»)

За результатами виконання робіт складено Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), податкові накладні, довідки про вартість будівельних робіт (форма КБ-3).

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів. Крім того, суми сплачених коштів за придбані послуги віднесено позивачем до складу витрат відповідних періодів.

Посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будасістентс» за серпень 2012, за результатами якої складено Акт від 28.03.2013 № 188/22-2/35411867 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем: частини 5 статті 203, частини першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам; підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за ІІІ квартал 2012 на суму 143223,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6, статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України - заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за вересень 2011 на загальну суму 136403,00 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

В Акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» за серпень 2012 мало господарські відносини з ТОВ «Будасістантс» на загальну суму 818418,38 грн., в тому числі ПДВ 136403,06 грн.

Від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано Акт від 22.10.2012 № 967/23-317/38077682 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будасістантс» (код за ЄДРПОУ 38077682) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за серпень 2012, відповідно до якого зустрічну звіку провести неможливо у зв'язку з тим, що ТОВ «Будасістентс» не знаходиться за податковою адресою м. Київ, вул. Виборзька, 99. Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан платника податків - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Відповідно до інформації, отриманої від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС (службова записка від 22.10.2012 № 5429/7/07-09) в ході відпрацювання ТОВ «Будасістентс» встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, про що складено довідку за формою 2.

В ході проведення заходів (відповідно до службової записки від 22.10.2012 № 5429/7/07-09, отриманої від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) складено висновок ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про неможливість підтвердження реального здійснення господарських операцій ТОВ «Будасістантс»

У зв'язку з цим, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва зазначено, що у результаті порушення ТОВ «Будасістентс» у серпні 2012 приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на придбання і реалізацію товарно-матеріальних цінностей, угоди укладення та реалізацію товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) на адресу контрагентів мають протиправний характер, а отже правочини вчинені ТОВ «Будасістентс» вчинені в серпні 2012 із зазначеними покупцями не спрямовані на реальне настання правових наслідків і є такими, що порушують публічний порядок. Крім того, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), видаткових накладних, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Отже, враховуючи даний факт правочини вчинені в серпні 2012 між ТОВ «Будасістантс» та контрагентами, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Розглянувши матеріали перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач зазначив на сторінці 9 Акта перевірки, що з урахуванням викладеного, з'ясовано, що операції здійснені ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» з ТОВ «Будасістентс» у серпні 2012 не мали реального характеру.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 № 0002052301, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 179029,00 грн., з них 143223,00 грн. за основним платежем і 35806,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями і податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 № 0002062301, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 170504 грн., з них 136403 грн. за основним платежем і 34101,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до статтей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість виходячи з висновку про відсутність фактів надання послуг ТОВ «Будасістантс» позивачу, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Під час судового розгляду представник позивача повідомив суду, що ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» придбавало послуги у ТОВ «Будасістантс» з монтажу, технічного обслуговування і ремонту електроустаткування на об'єктах УМГ «Черкаситрансгаз», УМГ «Харківтрансгаз», УМГ «Київтрансгаз».

На підтвердження здійснення господарських операцій між сторонами позивачем надано суду належним чином засвідчені копії: податкових накладних, Актів приймання виконаних будівельних робіт за липень - серпень 2012 (форма № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), виписок по особовому рахунку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Отже, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг у контрагента.

Твердження відповідача відносно того, що до перевірки були надані лише угоди і податкові накладні, а в судовому засіданні суду представлені інші документи, спростовуються даними листа позивача від 15.03.2013 вих. № 46 (зареєстрований в податковому органі 13.03.2013 № 4374/10) та додатком до цього листа із переліком документів, які були надані податковому органу для проведення перевірки, серед яких також наявні довідки форми (форма № КБ-3), Акти виконаних робіт (форма № КБ-2), ліцензії, дозволи тощо. Проте, відповідач в Акті перевірки не надавав їм жодної правової оцінки.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» уклало договори із ТОВ «Будасістантс» на виконання монтажних робіт, технічного обслуговування і ремонту електроустаткування з метою виконання зобов'язань відповідно до договорів, укладених із замовником - Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

На підтвердження даної обставини представник позивача надав суду копії договорів від 21.06.2012 № 1206000760 на виконання технічного обслуговування систем пожеже виявлення в структурних підрозділах і на виробничих обкатах філії УМГ «Київтрансгаз», від 21.06.2012 № 12060000740 на виконання технічного обслуговування систем пожежної сигналізації на об'єктах УМГ «Черкаситрансгаз» і від 21.06.2012 № 1206000765 на виконання технічного обслуговування і ремонту електроустаткування на об'єктах УМГ «Харківтрансгаз».

Також позивачем були надані суду Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2), які були укладені між позивачем та УМГ «Київтрансгаз», УМГ «Черкаситрансгаз», УМГ «Харківтрансгаз» за результатом проведених робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

Пов'язуючи господарську діяльність позивача з придбаними у ТОВ «Будасістентс» послугами слід зазначити, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 714736 основними видами діяльності ТОВ «Компанія «Енергомонтаж» є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, електромонтажні роботи, будівництво житлових і нежитлових будівель.

У свою чергу, згідно з даними наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами діяльності ТОВ «Будасістентс» є електромонтажні роботи, інші роботи із завершення будівництва, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., будівництво житлових і нежитлових будівель, консультування з питань комерційної діяльності й керування, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Тобто, укладені між сторонами угоди відповідали тим видам господарської діяльності, які здійснюють як позивач так і його контрагент - ТОВ «Будасістентс».

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи копії ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України Серії АВ № 617302 ТОВ «Будасістентс» проводить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. Термін дії даної ліцензії з 29.02.1012 до 28.02.2015. Крім того, ТОВ «Будасістентс» має ліцензію (серія АД № 037833) Державної інспекції техногенної безпеки з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. Строк її дії необмежений

Отже, вказане також спростовує доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача відповідних ліцензій на проведення робіт згідно із укладеними договорами.

Слід зазначити, що Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Будасістантс» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, анульовані тощо, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів в юридичному статусі контрагента позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних, контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, за змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних робіт, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку податкового кредиту та витрат за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ «Будасістантс» правочинів, спрямованих на надання вигоди по формуванню податкових зобов'язань.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Компанія «Енергмонтаж» і ТОВ «Будасістентс».

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Будасістентс» на підставі розгляду матеріалів Акта про неможливість провести зустрічну звірку цього контрагента, який складений іншим податковим органом. Проте, сам по собі вказаний Акт є носієм певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора і висновки викладені у ньому не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарської операції.

Факт придбання позивачем послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних робіт, посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, як вбачається із Акта перевірки посадовими особами податкового органу були досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, складені за наслідком проведення господарських операцій із ТОВ «Будасістентс». Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про відсутність здійснення господарських операцій зроблені лише на підставі Акта іншого податкового органу без врахування та надання оцінки іншим документам, обов'язкових для проведення такої перевірки та які були у розпорядженні осіб, які проводили перевірку.

Суд, розглядаючи вказану справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Акті перевірки, складені без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Водночас, наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам даної норми не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт отримання від контрагента послуги. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних послуг у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 21.05.2013 № 0002052301 і від 21.05.2013 № 0002062301 є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки відповідач не заявляв вимог про відшкодування судових витрат, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 21.05.2013 № 0002062301 та від 21.05.2013 № 0002052301.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 листопада 2013 р.