Ухвала суду № 35757544, 21.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

FONT class="fs63">

21 листопада 2013 року

Справа № 808/8510/13-а

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

18 листопада 2013 року представником відповідача через службу діловодства суду подано клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначив, що постановою Господарського суду Запорізької області від 24.09.2013 у справі №908/340/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю «Литво» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Крім того, провадження у справі №908/340/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» порушено 07.02.2013, в той час як Закон №4212-VI від 22.12.2011 набрав законної сили 18.01.2013, в наслідок чого під час розгляду справ про банкрутство цього боржника повинні застосовуватись норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції Закону №№4212-VI від 22.12.2011. Таким чином, справа №808/8510/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 28 665,72 грн. підлягає закритю.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Про день, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв і клопотань не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Разом з тим, відповідно до п. 1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону № 4212-VI), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в новій редакції) поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Проте, зазначену норму слід розглядати в контексті зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу, якою передбачено, що господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно - правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Відтак, спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, що виникли з публічно-правових відносин, з 18.01.2013 підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства підстав; якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; якщо сторони досягли примирення; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлої особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.157, 160, 165 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддя Я.В. Горобцова