Рішення № 35755340, 03.12.2013, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3196/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Смиковська Л. О.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість по кредитному договору від 09.09.2006 р. № DNH4KP99210079 в загальному розмірі 32129,83 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 321,30 грн., мотивуючи тим, що між ним та відповідачем був укладений договір. Позивач свій обов'язок по цьому договору виконав, надавши останньому кредит, однак відповідач свої зобовязання не виконав, внаслідок чого утворилась вищезазначена заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Погоджується на заочний розгляд справи. Ухвалу суду про надання документів виконав.

Відповідач в судове засідання не зявився жодного разу, хоча належним чином повідомлялася про час і місце проведення судових засідань. Згідно повідомлення адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України (а.с.32) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2. Надіслані на адресу відповідача, зазначену в позові та повідомленні судові повістки та копії документів, поверталися до суду з позначкою на конверті «за терміном зберігання». У відповідності до абзацу 3 ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідач про розгляд справи у його відсутність не клопотав, заперечень щодо позову не надав, а тому суд проводить розгляд справи на підставі ст.224 ЦПК України в заочному порядку за згодою позивача.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09.09.2006 р. між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_1 було укладено договір № DNH4KP99210079 (а.с.5), де в пункті банківські послуги зазначено, що банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 6228,30 грн. на строк 24 місяців по 09.09.2008 року включно, з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобовязання позичальника поверненню кредиту, сплати процентів, в обумовлених у заяві та умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки, а також сплати комісії, яка зазначена в умовах. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «3» по «10» число кожного місяця позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячні платежі) у сумі 333,75 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Позичальник зобовязується повернути суму кредиту, процентів, комісію відповідно до заяви та умов.

Із заяви вбачається, що відповідач, підписавши дану заяву, виразив свою згоду з тим, що дана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між ним та банком кредитно-заставний договір.

Згідно п.п.4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с.75-81), відповідач при порушенні зобовязань по погашенню кредиту, сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6,00% на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

У відповідності до п.п.5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с.75-81) при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3 даних Умов банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

Позивач (ПАТ КБ ПРИВАТБАНК) своє зобовязання виконав, відповідач отримала кошти в сумі 6228,30 грн. на споживчі цілі, що підтверджується видатковою накладною (а.с.57). Однак відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 19.06.2013 р. має заборгованість перед позивачем у сумі 30123,65 грн., яка складається з наступного:

- 4474,53 грн. заборгованість за кредитом;

- 11956,09 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 13693,03 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

Факт заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.3-4).

Що стосується відповідальності відповідача шляхом сплати ним 500,00 грн. штафу (фіксована сума) та 1506,18 грн. (процентна складова) то вона не знайшла свого підтвердження в даному судовому засіданні, оскільки вона відсутня як у заяві позичальника так і в Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які діяли на час підписання заяви.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Доказів про відсутність заборгованості перед позивачем, відповідач не надала, хоча відповідно до ст.ст. 10 11 ЦПК України це є його обовязком.

Заява відповідача про зменшення штрафних санкцій, на адресу суду не надходила. Таким чином у суду відсутні підстави для застосування ч.3 ст.551 ЦК Україну.

Як вбачається з вищевикладеного, Відповідач умови кредитного договору не виконує, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 30123,65 грн. Що стосується заборгованості в сумі 2006,18 грн. то в даній частині слід відмовити за безпідставністю. Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.

Також суд вважає за необхідне розяснити, що до даних правовідносин суд не застосував позовну давність зазначену в п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» оскільки згідно правової позиції Верховного Суду України по справі №6-126цс13 від 20.11.2013 року пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному звязку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в сумі 302,02 грн. (94%) підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 31, 60, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ст.ст.11,215,509,525,526,554,610-611,1049,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Черевки, вул. Пещанівська, буд.4, Овруцького району Житомирської області, і.н.2269213760 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111, МФО 305299) заборгованість по Кредитному договору № DNH4KP99210079 від 09.09.2006 року в загальному розмірі 30123,65 (тридцять тисяч сто двадцять три) грн. 65 коп. з яких: 4474,53 грн. заборгованість за кредитом; 11956,09 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 13693,03 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Черевки, вул. Пещанівська, буд.4, Овруцького району Житомирської області, і.н.2269213760 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№64993919400001, МФО 305299) судові витрати по справі, а саме: сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 302,02 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем в цей же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (крім відповідача), можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_2