Ухвала суду № 35754651, 04.12.2013, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1695/13-а

Провадження №6-а/157/6/13

У Х В А Л А

іменем України

04 грудня 2013 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гордійчука В.М.,

за участю секретаря Вавдіюк Т.О.,

розглянувши в прядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання дій неправомірними, зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

в с т а н о в и в :

28 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання дій неправомірними, зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вказаною вище постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано неправомірними дії відповідача щодо не вплати позивачці, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії по інвалідності у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю , в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05 квітня 2010 року по 05 жовтня 2010 року та зобовязано управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як особі віднесеної до І категорії, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 05 квітня 2010 року по 05 жовтня 2010 року відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказаної постанови Камінь-Каширським районним судом було видано виконавчий лист № 2-а-275/10, який виконаний лише в частині нарахування вказаних вище доплат та повернутий стягувачу згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила змінити спосіб і порядок виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2010 року, зокрема, виконати її в порядку, що встановлений ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», зазначивши конкретну суму коштів, які підлягають стягненню з управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на користь ОСОБА_1

Заявник ОСОБА_1, представник відділу ДВС Камінь-Каширського РУЮ у Волинській області в судове засідання не зявилися, подали заяви, у яких просять розгляд справи провести без їх участі.

Таку ж заяву подав представник боржника, в якій зазначив, що заперечує проти заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду і просить у її задоволені відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області слід задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 28 листопада 2013 року постанова Камінь-Каширського районного суду від 22 жовтня 2010 року залишається невиконаною у звязку із відсутністю фінансування з Державного бюджету України. Однак, відповідачем проведено нарахування спірних коштів в сумі 32538 грн. 64 коп., що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі від 25 листопада 2013 року № 3083/02-20-17 (а.с. 62) та відміткою на виконавчому листі № 2-а-275/2010 від 25 жовтня 2011 року.

Згідно із ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Дана норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 вказаного Закону в разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобовязаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Водночас судові рішення у справах, повязаних із соціальними виплатами, які мають зобовязальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобовязального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобовязання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобовязальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що з метою забезпечення виконання постанови Камінь-Каширського районного суду від 22 жовтня 2010 року слід змінити спосіб і порядок її виконання, зазначивши конкретну суму коштів, яка підлягає стягненню з управління Пенсійного фонду в Камінь-Каширському районі Волинської області.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Відповідно до п.п. 43, 44 рішення Суду «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року «Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобовязалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого права.

Керуючись ст.ст. 21, 105, 122 ч. 4, 158 - 160, 162, 165, 263 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання дій неправомірними, зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2010 року щодо зобовязання провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії по інвалідності у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05 квітня 2010 року по 05 жовтня 2010 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на користь ОСОБА_1 нараховані але не виплачені кошти в сумі 32538 (тридцять дві тисячі пятсот тридцять вісім) гривень 64 копійки.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: В. М. Гордійчук