Постанова № 35754285, 28.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/7732/13-а

28 листопада 2013 року 10год. 38хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чмут С.В.,

відповідача: представник Воронкова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Промто Плюс" до Державної податкової інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2013р. №0000692214/5009 -, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Промто Плюс" (далі по тексту постанови - позивач, ПП "Промто Плюс") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту постанови - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.05.2013 № 0000692214/5009.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами позапланової виїзної перевірки позивача по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Дидактика", оскільки товари, отримані від ТОВ "Дидактика" використовувалися в господарській діяльності позивача, під час перевірки надані всі документи, які підтверджують фактичне здійснення вказаних операцій. Таким чином, податковим органом безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що при перевірці контрагента позивача ТОВ "Дидактика" з питань дотримання вимог податкового законодавства України, співробітники ДПІ у Бабушинському районі м. Дніпропетровськ дійшли висновку про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках. Зазначене свідчить, що операції від імені ТОВ "Дидактика" не мали факту реального вчинення. Таким чином, позивачем до складу податкового кредиту безпідставно включено суми податку на додану вартість по операціях з придбання товарів у ТОВ "Дидактика". Крім того, щодо службових осіб ТОВ "Дидактика" проводиться досудове розслідування. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов слід задовольнити. При цьому суд враховує таке.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Дидактика" (ЄДРПОУ 34735238), їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011, січень, березень, липень 2012. Результати перевірки оформлено актом перевірки від 25.04.2013 № 89/22-1421/23284454 (а.с.17-23).

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, від 02.02.2012 № 1492 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання" підприємством "Промто Плюс" завищено податковий кредит за грудень 2011р., січень, березень, липень 2012р. на загальну суму 110919 грн., який сформовано від контрагента ТОВ "Дидактика", що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 110919 грн., у т.ч. по періодам: за грудень 2011 року на загальну суму 41876,00 грн.; за січень 2012 року на загальну суму 23800,00 грн.; за березень 2012 року на загальну суму 35303,00 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 109379 грн., у т.ч. по періодам: за грудень 2011 року на загальну суму 41876,00 грн.; за січень 2012 року на загальну суму 23800,00 грн.; за березень 2012 року на загальну суму 35303,00 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 21 податкової декларації з ПДВ за липень 2012р.) на загальну суму 9940,00 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2012р.) на загальну суму 9940,00 грн.

Позивач направляв до відповідача заперечення на акт перевірки (а.с.24-26). За результатами поданих заперечень відповідач виправив технічні помилки в акті перевірки та зазначив, що висновки, викладені у акті документальної позапланової невиїзної перевірки №89/22-1421/23284454 від 25.04.2013 р. відповідають вимогам законодавства (а.с.27-30).

31.05.2013 відповідачем на підставі акту перевірки №89/22-1421/23284454 від 25.04.2013 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000692214/5009, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 151468,50 грн., з яких: 100979 грн. - за основним платежем, 50489,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.16). Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду скарг залишене без змін (а.с.51-41). Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем протягом грудня 2011 року, січня, березня та липня 2012 року податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Дидактика", по яких встановлено відсутність факту реальної поставки товару.

Формування податкового кредиту відбувається за правилами, встановленими Податковим кодексом України (далі по тексту постанови - ПК України).

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Отже, наявність у платника податку виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приватне підприємство "Промто Плюс" зареєстроване як юридична особа (а.с.9 том 1), основними видами діяльності позивача є: виробництво інструментів, виробництво духових шаф, печей і пічних пальників, виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, установлення і монтаж машин і устаткування (а.с.10-15 том 1). Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Промто Плюс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дидактика" (постачальник) укладено договір поставки № 68/11 від 12.12.2011 (а.с.42 том 1). За умовами вказаного договору постачальник передає продукцію у власність покупця, а покупець приймає та оплачує продукцію згідно додатків чи специфікацій до договору. Розгорнута номенклатура (асортимент) продукції (товару) зазначається в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

На підставі вказаного договору та специфікацій до нього (а.с.43-46 том 1) ПП "Промто Плюс" придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дидактика" товар: модулі, тканину карбонізовану, тканину вуглецеву, датчики.

ТОВ "Дидактика" надано позивачу рахунки-фактури, видаткові накладні. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отримані товари проведено в безготівковій формі. Транспортування товару здійснювалося за рахунок ПП "Промто Плюс" автомобілем Тойота НОМЕР_1, який позивач орендує у ОСОБА_4 згідно договору від 21.10.2011 року. На перевезення товару складалися товарно-транспортні накладні.

ТОВ "Дидактика" виписав та надав позивачу податкові накладні: № 283 від 16.12.2011 на суму ПДВ 41876,00 грн., № 175 від 11.01.2012 на суму ПДВ 7000,00 грн., № 176 від 11.01.2012 на суму ПДВ 8400,00 грн., № 177 від 11.01.2012 на суму ПДВ 7840,00 грн., № 178 від 11.01.2012 на суму ПДВ 8960,00 грн., № 899 від 30.03.2012 на суму ПДВ 9048,00 грн., № 900 від 30.03.2012 на суму ПДВ 9610,00 грн., № 901 від 30.03.2012 на суму ПДВ 7452,00 грн., № 902 від 30.03.2012 на суму ПДВ 9193,00 грн., № 282 від 19.07.2012 на суму ПДВ 9940,00 грн.

На підставі вказаних податкових накладних, до податкового кредиту позивачем включено суми ПДВ по господарських операціях з ТОВ "Дидактика".

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами (а.с.42-113 том 1) та відповідачем не заперечуються. Наявність первинних документів відповідачем перевірено в ході проведеної перевірки, про що зазначено в акті перевірки.

Контрагент позивача - ТОВ "Дидактика" - в період здійснення господарських операцій з позивачем був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 140-142 том 1). Під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності сторін за спірними правочинами, належності складання податкових накладних податковим органом а ні при проведенні перевірки, а ні в ході судового розгляду не пред'являлось.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ "Дидактика" для документального оформлення виконання умов договору, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. За таких обставин, немає підстав для невключення сум ПДВ по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача.

Придбані позивачем у ТОВ "Дидактика" товарно-матеріальні цінності використані в господарській діяльності позивача. Підтвердженням вказаного є надані до матеріалів справи копії документів: накладні-вимоги, накладні на передачу готової продукції, картки по рахунках; договір на поставку продукції (товару) від 24.09.2010 № 4368/10-Д (УЗ) з ВАТ "Мотор Січ"; договори поставки № 08911 від 10.10.2011 та № 15312 від 18.06.2012 з ТОВ НПФ "МС Авіа-Грейд", накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, податкові накладні (а.с.150-260 том 1).

Таким чином, наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку. Дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, а висновок відповідача про безпідставність включення сум податку на додану вартість з операцій по придбанню товарів у ТОВ "Дидактика" є необґрунтованим.

Наявні у справі документи також засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та ТОВ "Дидактика" спільного інтересу щодо їх отримання. Операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Також, судом встановлено, що висновок податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій базується на даних акту перевірки №7209/22-4/34735238 від 21.12.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Дидактика" з ТОВ "Інфотерм", ПП "СВ Гермес", ПВП "Форест" за період червень 2011 року, ТОВ "Олімп", ТОВ "Пасіфік", БПП "Сура" за період вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" за січень 2011 року" (а.с.127-139 том 1). Зі змісту даного акта перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям.

Суд вважає за необхідне відмітити, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Необґрунтованими суд вважає і посилання представника ДПІ на провадження досудового розслідування щодо посадових осіб ТОВ "Дидактика" у кримінальному провадженні №32013180000000005 від 15.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Так, по-перше: вказані обставини, з огляду на акт перевірки, не були підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд, вирішуючи питання про обґрунтованість та правомірність оскаржених рішень відповідача, вказані обставини не може прийняти до уваги. По-друге, згідно інформації, наданої заступником начальника Головного управління - начальника СУ кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань С.В.Солодченко, 28.10.2013 ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України винесено постанову про закриття кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ "Дидактика" - у зв'язку з відсутністю в їх діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 112 КК України (а.с.12 том 3).

Згідно ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, суд вважає доведеним реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "Дидактика" та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи наведене, позивач діяв у відповідності до норм Податкового кодексу України, а податковий орган при прийнятті рішення дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, відповідач дійшов такого висновку з огляду на обставини діяльності інших осіб, а не позивача, що є помилковим, так як позивач не несе відповідальності за їх дії.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні придбаних товарів у ТОВ "Дидактика".

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013 № 0000692214/5009.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Промто Плюс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1514,69 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька