Рішення № 35754245, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7780/13 25.11.13За позовом Дочірного підприємства «Мілкіленд-Україна»

До 1. Київської регіональної митниці Міндоходів

2. Державної казначейської служби

Про відшкодування шкоди в розмірі 59 138,16 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Спичак О.М

Суддя Івченко А.М.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача Ющищен В.Р. - представник за довіреністю.

від відповідача -1 не з'явився

від відповідача-2 не з'явився

В судовому засіданні 25.11.2013 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди в розмірі 59 138,16 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.05.2013 року.

Представники позивача в судовому засіданні 13.05.2013 року надали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Заступника начальника митниці - начальника служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Любченко Антона Володимировича.

Клопотання представників позивача про залучення до участі у справі третьої особи судом буде розглянуто в наступному засіданні.

Представники відповідачів у судове засідання 13.05.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд даної справи на 27.05.2013 року.

В судовому засіданні 27.05.2013 року представники позивача надали документи на виконання вимог ухвали суду, а також надали усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просили суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 27.05.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-2 в судове засідання 27.05.2013 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 27.05.2013 року судом розглянуто та відхилено клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Заступника начальника митниці - начальника служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Любченко Антона Володимировича, оскільки рішення з даного спору не вплине на його права або обов'язки.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-2, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, судом було відкладено розгляд справи на 17.06.2013 року.

В судовому засіданні 17.06.2013 року представники позивача надають усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просять суд позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідачів-1,2 в судове засідання 17.06.2013 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 17.06.2013 року оголошено ухвалу про призначення колегіального розгляду у справі № 910/7780/13.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України, суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 910/7780/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 17.06.2013 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою суду від 17.06.2013 року справу № 910/7780/13 вищезазначеною колегією суддів було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 19.08.2013 року.

У зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, а судді Івченка М.А. - у відпустці, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Києва № б/н від 19.08.2013 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Бондарчук В.В., Любченко М.О.

Ухвалою суду від 19.08.2013 року справу № 910/7780/13 було прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Спичак О.М. (головуючий), Бондарчук В.В., Любченко М.О.

Представник позивача до канцелярії суду подав документи для долучення до матеріалів справи, а в судовому засіданні 19.08.2013 року представники позивача надали усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання 19.08.2013 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 09.09.2013 року.

У судовому засіданні 09.09.2013 року представник відповідча-1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи, а також надав усні пояснення по справі.

Представники відповідача-2 в судове засідання 09.09.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача-2, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 30.09.2013 року.

Представники позивача в судовому засіданні 30.09.2013 надали усні пояснення по справі.

Представники відповідача-1, відповідача-2 в судове засідання 30.09.2013 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засіданні був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача-1, відповідача-2, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 21.10.2013 року.

Представники позивача до канцелярії суду подали документи для долучення до матеріалів справи, а в судовому засіданні 21.10.2013 року надали усні пояснення по справі.

Представники відповідачів в судове засідання 21.10.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача-1, наданого позивачем у судовому засіданні 21.10.2013 року, діяльність Київської регіональної митниці припинено.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.1013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" (додаток № 2) Київську регіональну митницю реорганізовано шляхом приєднання до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (03680, м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 8-А, код ЄДРПОУ 38716451).

Відповідно до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне замінити сторону (відповідача-1) з Київської регіональної митниці на Київську міжрегіональну митницю Міндоходів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів, суд відклав розгляд справи до 25.11.2013 р.

В судовому засіданні 25.11.2013 представник позивача заявлену вимогу підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позову зазначав, що 14.12.2012 позивач направив на митний пост Київської регіональної митниці «Столичний» в електронному вигляді 14 митних декларацій (форма МД-2) для оформлення на експорт 242 тон сиру на загальну суму 12 493 948,26 грн. до Російської Федерації та 19 тон сиру на загальну суму 957 600,00 грн. до Республіки Казахстан. В цей же день, 14.12.2012 транспортні засоби з товаром позивача прибули на митний пост, де було розпочато митне оформлення товару. Проте, всупереч визначеному ст. 255 Митного кодексу України 4-х годинного терміну проведення митного оформлення, товар було оформлено лише 27.12.2012, про що свідчать штампи в митних деклараціях. На думку позивача, дії відповідача-1 щодо зупинення митного оформлення товарів позивача понад встановлений законом час - є протиправними, що зокрема встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2013 в справі № 2а-17738/12/2670, яка набрала законної сили, і внаслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди загалом в сумі 59 138,16 грн., з якої: 24 938,16 грн. - вартість простою 3 автомобілів, що сплачені позивачем перевізнику, та 34 200,00 грн. - вартість послуг вантажного митного терміналу у зв'язку із затримкою митного оформлення товарів позивача саме з вини відповідача-1. А оскільки останній фінансується за рахунок Державного бюджету України, за рахунок останнього позивачу і підлягає відшкодуванню завдана шкода.

Відповідач-1 та відповідач-2 своїх представників в судове засідання 25.11.2013 - не направили. Про проведення судового засідання відповідачі були повідомлені належним чином за адресою свого місцезнаходження, що зазначена позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідачі були обізнані про наявність судового спору та не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, враховуючи те, що неявка представників відповідачів не є перешкодою для вирішення спору, а тому у відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається в порядку за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В с т а н о в и в :

Як зазначав позивач у позові, і що сторонами не заперечувалось, 14.12.2012 позивач направив на митний пост Київської регіональної митниці «Столичний» в електронному вигляді 14 митних декларацій (форма МД-2) для оформлення на експорт 242 тон сиру на загальну суму 12 493 948,26 грн. до Російської Федерації та 19 тон сиру на загальну суму 957 600,00 грн. до Республіки Казахстан, а саме: № 100190000/2012/026936, № 100190000/2012/026940, № 100190000/2012/026935, № 100190000/2012/026942, № 100190000/2012/026939, № 100190000/2012/026930, № 100190000/2012/026931, № 100190000/2012/026938, № 100190000/2012/026937, № 100190000/2012/026934, № 100190000/2012/026928, № 100190000/2012/026941, № 100190000/2012/026933, № 100190000/2012/026932, копії яких наявні в матеріалах справи.

В цей же день, 14.12.2012 транспортні засоби з товаром позивача прибули на митний пост, де було розпочато митне оформлення товару, яке було закінчене лише 27.12.2012, про що свідчать штампи в митних деклараціях та підтверджується листом Київської регіональної митниці від 29.12.2012 № 14/3-26/28592.

Позивач, вважаючи, що зупинення оформлення митних декларацій понад строк, встановлений ст. 255 Митного кодексу України є незаконним, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2013 в справі № 2а-17738/12/2670 було частково задоволено позов ДП «Мілкіленд-Україна» до Київської регіональної митниці, а саме: визнано дії останньої по зупиненню митного оформлення товарів згідно митних декларацій № 100190000/2012/026936, № 100190000/2012/026940, № 100190000/2012/026935, № 100190000/2012/026942, № 100190000/2012/026939, № 100190000/2012/026930, № 100190000/2012/026931, № 100190000/2012/026938, № 100190000/2012/026937, № 100190000/2012/026934, № 100190000/2012/026928, № 100190000/2012/026941, № 100190000/2012/026933, № 100190000/2012/026932 - протиправними. Постанова мотивована тим, що Митним кодексом України не передбачено, що відібрання зразків для проведення експертизи не є підставою для зупинення митного оформлення експортованого позивачем товару.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2013 в справі № 2а-17738/12/2670 - залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2013 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 в справі № 2а-17738/12/2670 - залишені без змін.

Також, позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії наступних документів:

- договір № 113/24.01.11. від 04.01.2011, укладений між ПАТ «Українська автомобільна корпорація» та ДП «Мілкіленд-Україна», згідно умов якого позивачем було замовлено у ПАТ «Українська автомобільна корпорація» послуги митного терміналу для догляду вантажу, стоянки автомобілів, при необхідності розвантаження, навантажування або перевантажування вантажу;

- зведений акт виконаних робіт за грудень 2012 року на суму 49 236,00 грн., підписаний обома сторонами - ПАТ «Українська автомобільна корпорація» та ДП «Мілкіленд-Україна» - щодо обсягу і вартості послуг у наведений місяць, з яких обсяг послуг на суму 15 036,00 грн. - не пов'язаний з затримкою терміналу;

- платіжні доручення № 2285 від 27.12.2012 на суму 30 000,00 грн. та № 2099 від 11.12.2012 на суму 27 000,00 грн., за якими позивачем було перераховано на користь ПАТ «Українська автомобільна корпорація» передоплату за послуги митного терміналу по договору № 113/24.01.11. від 04.01.2011;

- договір № м/664-1 від 11.01.2010 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, укладений між ВАТ «АІТ», як перевізником, та ДП «Мілкіленд-Україна», як замовником, згідно пункту 6.8 якого (в редакції додаткової угоди від 02.01.2012) сторони узгодили, що за кожну добу простою транспортного засобу в зоні митного контролю понад строків, необхідних для проходження митного контролю, у тому числі при затриманні вантажу з будь-яких причин в зоні митного контролю, замовник виплачує перевізнику штраф у розмірі 80 у.о.;

- калькуляцію витрат за простій трьох автомобілів за заявками позивача № 05/13 від 12.01.2013, в якій вказана вартість простою за 13 днів в сумі 24 938,16 грн., яка була сплачена позивачем на користь ВАТ «АІТ» платіжним дорученням № 6315 від 04.03.2013.

Таким чином, позивач, посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій щодо зупинення митного оформлення товарів понад встановлений законом час, що зокрема встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2013 в справі № 2а-17738/12/2670, яка набрала законної сили, йому завдано матеріальної шкоди загалом в сумі 59 138,16 грн., з яких 24 938,16 грн. - вартість простою 3 автомобілів, що сплачені позивачем перевізнику, та 34 200,00 грн. - вартість послуг вантажного митного терміналу у зв'язку із затримкою митного оформлення товарів, які також сплачені позивачем, вважає, що завдана шкода підлягає відшкодуванню йому державою за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, частинами першою і другою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, виходячи із аналізу змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: - протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, - шкідливого результату такої поведінки (шкоди), - причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та - вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив, що позивач посилаючись на приписи ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України вважає, що на даний час йому підлягає відшкодування з Державного бюджету України шкоди в сумі 59 138,16 грн., що складає вартість простою та вартість послуг вантажного митного терміналу у зв'язку із затримкою митного оформлення товарів, оскільки вказана сума сплачена позивачем. В свою чергу, суду на момент вирішення спору не надано доказів, що зазначені кошти є шкодою позивача, оскільки не є втратами позивача, оскільки позивачем оплачено вказані кошти згідно умов укладених договорів № 113/24.01.11. від 04.01.2011 та від № м/664-1 від 11.01.2010.

До того ж, суду станом на момент вирішення спору не надано належних і допустимих доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача-1 та завданням позивачу шкоди в сумі 59 138,16 грн., адже хоча судовим рішенням, а саме постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2013 в справі № 2а-17738/12/2670, і було визнано протиправними дії Київської регіональної митниці по зупиненню митного оформлення товарів згідно митних декларацій, проте, на думку суду, це не потягнуло за собою наслідків у вигляді сплати позивачем коштів в сумі 59 138,16 грн., адже вказані кошти сплачені позивачем юридичним особам, з якими у нього укладені відповідні договори ще до здійснення митного оформлення товарів, і згідно яких позивачем оплачувались вказані кошти саме як оплата майбутніх послуг, які будуть надаватись за відповідними угодами.

Крім того, на думку суду, розмір заявленої до стягнення шкоди належним чином не доведений позивачем, оскільки визначений в межах сплачених сум за договорами, вартість послуг за якими визначена їх сторонами на власний розсуд і відповідно не може відображати об'єктивно та достовірну суму шкоди.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем в позовній заяві не були наведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди в розмірі 59 138,16 грн. - не є обґрунтованими та законними, не були доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 02.12.2013.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя О.М.Спичак

Суддя А.М.Івченко

Суддя М.О.Любченко