Постанова № 35753845, 27.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа № 5015/4778/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Іскра" б/н від 19.07.2013 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2013 року;

у справі № 5015/4778/12;

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів;

до відповідача-1: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів;

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів;

про стягнення грошових коштів в сумі 100 284,80 грн., збережених відповідачем за рахунок майна позивача без достатньої на те правової підстави.

за участю представників:

від позивача: Марочинський А.М. - довіреність № 01/40 від 19.07.2013 року;

від відповідача-1: Негря Г.Ю. - довіреність № 08 від 30.01.2013 року;

від відповідача-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Іскра» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення грошових коштів в сумі 100 284,80 грн., збережених відповідачем за рахунок майна позивача без достатньої на те правової підстави (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог б/н від 14.02.2014 року).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2013 року у справі № 5015/4778/12 (суддя Кітаєва С.Б.) в позові ПАТ «Іскра» відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ «Іскра» подало апеляційну скаргу б/н від 19.07.2013 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при вирішенні спору не застосовано норму ч. 1 ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно.

Відповідачами подано до суду відзиви на апеляційну скаргу б/н від 25.09.2013 року та б/н і дати (вх. № 05/5727/13 від 25.09.2013 року), в яких просять рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2013 року залишити без змін.

Відповідач - 2 явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Зовнішній газопровід ГРС «Винники» довжиною 610 пог. м. інв. № 45548 і 4 станції катодного захисту належать позивачеві на праві приватної власності на підставі переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Іскра», біржової угоди № 96-02/5 від 02.10.2002 року із змінами та доповненнями від 09.06.2003 року (акт прийому-передачі майна від 03.10.2002 року із змінами та доповненнями від 17.06.2003 року).

16.01.2007 року між ВАТ «Іскра» (орендодавець) та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (орендар) було укладено договір №160177/5104 оренди газопроводу ГРС «Винники»- ВАТ «Іскра». Згідно умов договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування (оренду) газопровід високого тиску ГРС «Винники» (нова) - ВАТ «Іскра» та катодні станції - 4 штуки (об'єкти оренди), які належать орендодавцю на праві власності ( п.1.1).

В пункті 1.3. договору сторони погодили, що об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для передачі природного газу споживачам по газопроводу на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.2.5 договору, орендодавець зобов'язався відшкодовувати орендарю вартість послуг по технічному обслуговуванню об'єкту оренди в сумі 16 000,00 грн. щомісячно, згідно договору про технічне обслуговування газопроводу, який укладається між сторонами одночасно з підписанням даного договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що за користування об'єктом оренди орендарю встановлюється орендна плата, яка є еквівалентною вартості послуг по транспортуванню природного газу розподільними газопроводами згідно договору №В-128 від 16 січня 2007 року, між орендодавцем (споживачем) та орендарем (облгазом) про надання послуг по транспортуванню природного газу в період дії даного договору оренди.

Строк дії договору сторони визначили в п. 3.1. договору - з 01.02.2007 року по 31.01.2010 року.

З матеріалів у справі вбачається, що між ВАТ «Іскра» (орендодавець) та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» укладались додаткові угоди до договору оренди газопроводу ГРС «Винники» -ВАТ «Іскра» №160177/5104 від 16.01.2007 року.

Додатковою угодою від 01.03.2009 року змінено п.3.1 договору оренди №160177/5104 від 16.01.2007 року і викладено його в наступній редакції : «п.3.1. Даний Договір набирає чинності з 01.02.2007 року та діє до 31.12.2010 року». Крім того, доповнено п.5.3 договору оренди другим реченням наступного змісту : « Орендодавець може проводити розрахунки з орендарем за надання вищевказаних послуг (тобто , послуг по технічному обслуговуванню об'єкту оренди) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з 01.03.2009 р. по 31.12.2010 р. на суму 16000,00 грн. щомісячно, в рахунок орендної плати за даним договором оренди».

Також, 16.01.2007 року між ВАТ «Іскра» (замовник) та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (виконавець) укладено договір №2/2007 про технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд підприємств і організацій. Згідно умов договору виконавець зобов'язався за дорученням замовника виконати роботу по проведенню технічного обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд: газопровід високого тиску (ДУ=500мм, Р=6ксг/кВ.см, довжиною 8838,5 м) ГРС «Винники-ВАТ «Іскра» та 4 штуки станцій катодного захисту які є власністю замовника та розташовані та хут.Горішній, в с.Бережани Пустомитівського району та в м.Винники.

Відповідно до п.4.1 договору про технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд підприємств і організацій, вартість робіт по даному договору становить 16 000 тис. грн., в т.ч. ПДВ-2667,20 грн. в місяць. Ціна, зазначена в п.4.1 даного договору, є фіксованою на весь термін дії договору (п.4.2). Оплата вартості робіт виконаних за даним договором проводиться замовником грошовими коштами шляхом їх перерахування на рахунок виконавця на протязі 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку виконавця, але не пізніше 10-ти календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.5.1). Відповідно до п.10.1 даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року та діє до 31 січня 2010р. Відповідно до п.10.2, у випадку дострокового припинення дії договору №160177/5104 від 16 січня 2007 року оренди газопроводу ГРС «Винники»-ВАТ «Іскра», укладеного між ВАТ «Іскра» та ВАТ «Львівгаз», даний договір припиняє свою дію з дати дострокового припинення дії договору оренди газопроводу ГРС «Винники»-ВАТ «Іскра».

30.09.2008 року між ВАТ «Іскра» (власник) та ЛМКП «Львівтеплоенерго» (споживач) було укладено договір № 011184/5107 про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів підприємств і організацій. Згідно умов договору власник дав дозвіл споживачу на підключення котельні споживача по вул. Надійна,2 до свого газопроводу високого тиску, для подачі гарячого водопостачання Сихівському масиву, споживач зобов'язався відшкодовувати власнику витрати на утримання газопроводу у розмірі 12000 грн. в місяць. Сторони погодили, що даний договір діє з 01.10.2008 року по 31.01.2010 року.

Саме за період з лютого по грудень 2010 року у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач нарахував відповідачу-1 до стягнення 100 284,80 грн., як суму безпідставно збережених коштів.

При обґрунтуванні заявлених вимог позивач (як зазначено ним у позовній заяві), виходив з того, що між ним і відповідачем-1 вже була домовленість ( на підставі договору №011184/5107 від 30.09.2008 року) про суму грошових коштів, яка підлягала сплаті відповідачем-1 позивачу за певний період під'єднання до газопроводу. Ця сума становила 12 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, на місяць і сплачувалась як відшкодування частини витрат позивача на обслуговування газопроводу.

У позовній заяві ПАТ «Іскра» посилається договір № 011184/5170 від 30.09.2008 року про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів підприємств і організацій, строк якого закінчився 31.01.2010 року. Всі договірні зобов'язання за цим договором відповідачем - 1 було виконано, що не заперечує позивач.

Також, в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року у справі № 13/181 (2010) за позовом ВАТ «Іскра» до ЛМКП «Львівтеплоенерго» про зобов'язання укласти договір, встановлено, що у відповідача - 1 відсутній обов'язок переукласти договір про відшкодування витрат на технічне обслуговування зовнішніх газопроводів і споруд на новий термін, оскільки така вимога не ґрунтується на нормах закону, з огляду на те що відсутнє волевиявлення сторін.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року у справі № 13/181 (2010) залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 07.06.2011 року

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Судом встановлено, що позивач в розрахунку до позовної заяви зазначає вимогу щодо відшкодування понесених ним витрат на обслуговування газопроводу за рахунок відповідача-1 (оскільки, останній відмовився від укладення нового договору про відшкодування витрат на обслуговування газопроводу), при цьому мотивує свої вимоги ст.1212 ЦК України.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання із безпідставного збагачення - це один із видів позадоговірних зобов'язань, до категорії яких належать повернення помилково виплаченого боргу, якого насправді не було, отримання коштів за оренду чужого майна тощо. У всіх цих випадках отримувач майна або грошей не може заперечувати проти вилучення у нього матеріальних цінностей, оскільки не мав підстав для його отримання.

У зобов'язанні з безпідставного збагачення кредитором виступає потерпіла особа, а боржником -набувач, тобто особа, яка безпідставно набула майно або зберегла його.

Предметом вимоги потерпілого (кредитора) за цим зобов'язанням можуть бути лише речі, визначені родовими ознаками, майнові права, гроші - як готівкові, так і безготівкові, цінні папери на предяника.

Аналіз положень ст.1212 ЦК України дає підстави для висновку, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності у сукупності таких умов:

- по-перше, мало місце набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи не підтверджено, що відповідач-1 набував майна позивача у спірному періоді.

Твердження позивача про те, що під'єднання до газопроводу є одним із способів його використання суд оцінює критично, адже саме по собі з'єднання газопроводу з котельнею не призводить до жодних матеріальних витрат ПАТ «Іскра», а відтак не свідчить про збереження ЛМКП «Львівтеплоенерго» коштів за його рахунок.

Судом встановлено, що позивач, заявляючи вимогу до відповідача -1 про стягнення грошових коштів в сумі 100 284,80 грн. в порядку ст.1212 ЦК України, не доводить наявності у сукупності перелічених вище умов, що є необхідним для застосування ст.1212 ЦК України.

Із врахуванням вищенаведеного, за результатами розгляду справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача-1 коштів в сумі 100 284,80 грн. на підставі ст.1212 ЦК України задоволенню не підлягає.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2013 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.