Постанова № 35752505, 26.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року 11 год. 00 хв. Справа № 0870/4812/12 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участі представників сторін

від позивача: Тягушев Д.О.

від відповідача: Варьонов А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000010028 від 04.04.2012 на суму 466 743, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач, ВАТ «Запоріжжяобленерго») в травні 2012 року звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС (далі - відповідач, СДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000010028 від 04.04.2012.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає у позові, що висновки податкового органу, викладені у акті документальної невиїзної перевірки № 191/08-05/00130926 від 22.03.2012, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000010028 від 04.04.2012, про порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та, як наслідок, несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного у податкових деклараціях №9003638022 від 20.05.2011 та №9004266715 від 20.06.2011, є необґрунтованими, оскільки такого порушення товариством допущено не було. Позивач зазначає у позові, що грошові зобов'язання ним були сплачені своєчасно, однак податковий орган неправомірно здійснив розподіл сплачених коштів та фактично змінив призначення платежів в платіжних дорученнях позивача.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2012 зупинено провадження у справі № 0870/4812/12 до набрання законної сили рішеннями у справах № 2а-0870/8975/11, № 2а-0870/9332/11 та № 0870/3618/12.

За письмовим клопотанням представника позивача та на підставі відповідей на запити, щодо набрання законної сили вказаними рішеннями, провадження у справі було поновлено у зв'язку з набранням законної сили рішеннями по справах №2а-0870/8975/11, №2а-0870/9332/11 та №0870/3618/12.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Під час надання суду пояснень представник відповідача зазначив, що податковий орган під час проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати ним до бюджету податку на додану вартість за період 30.05.2011 по 22.02.2012, за наслідками якої було складено акт №191/08-05/001130936 від 22.03.2012, цілком обґрунтовано дійшов висновку про несвоєчасну сплату (частково) позивачем узгодженого грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного ним самостійно у податкових деклараціях №9003638022 від 20.05.2011 та №9004266715 від 20.06.2011. А відтак, на думку представника відповідача, штрафні (фінансові) санкції, нараховані у податковому повідомленні-рішенні № 0000010028 від 04.04.2012, застосовані до позивача цілком правомірно.

У судовому засіданні 26.11.2013 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати ним до бюджету податку на додану вартість за період з 30.05.2011 по 22.02.2012. За наслідками цієї перевірки 22.03.2012 складений акт № 191/08-05/00130926.

Згідно висновків акту перевірки, податковий орган виявив порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - несвоєчасну сплату позивачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених ним самостійно у податкових деклараціях № 9003638022 від 20.05.2011 та № 9004266715 від 20.06.2011, у розмірі 2 333 719,32 грн. із затримкою більше 30 календарних днів.

04.04.2012 відповідачем на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000010028, яким позивачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 466 743,86 грн. відповідно до статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Не погоджуючись із нарахуванням такого грошового зобов'язання (штрафних санкцій), 23.05.2012 позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000010028 від 04.04.2012.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно підпункту 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Судом з'ясовано, що 20.05.2011 позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була подана податкова декларація з податку на додану вартість № 9003638022, у якій позивач самостійно визначив суму грошового зобов'язання з ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету за квітень 2011 року, у загальному розмірі 8 141 522 грн.

Позивач платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи, перерахував до Держбюджету грошові кошти із призначеннями платежу «податок на додану вартість за квітень 2011 року», а саме:

- платіжним дорученням № 8113 від 23.05.2011 грошові кошти у розмірі 1 600 000 грн.;

- платіжним дорученням № 8296 від 24.05.2011 грошові кошти у розмірі 1 741 522 грн.;

- платіжним дорученням № 8416 від 25.05.2011 грошові кошти у розмірі 2 200 000 грн.;

- платіжним дорученням № 8471 від 26.05.2011 грошові кошти у розмірі 800 000 грн.;

- платіжним дорученням № 8562 від 27.05.2011 грошові кошти у розмірі 1 800 000 грн.

У акті перевірки № 191/08-05/00130926 від 22.03.2012, дійшовши висновку про порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, податковий орган вказує, що грошове зобов'язання за квітень 2011 року, визначене позивачем у податковій декларації № 9003638022 від 20.05.2011, в частині суми 232 156,25 грн. було сплачене ним після 30.05.2011, тобто після спливу граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для сплати таких грошових зобов'язань, із затримкою більш ніж 30 календарних днів.

Такого висновку у акті перевірки податковий орган дійшов з огляду на платіжне доручення позивача № 3411 від 22.02.2012 на суму 2 501 163,00 грн., в якому було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за січень 2012 року», а також з огляду на поданий позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 20.02.2012 на суму 31,00 грн.

Щодо вказаного «Уточнюючого розрахунку» суд зазначає наступне: він подавався як додаток до податкової декларацій з ПДВ за січень 2012 року, а періодом, за який виправляються помилки, був січень 2010 року, тобто не має жодного відношення до податкової декларації від 20.05.2011 за квітень 2011 року.

Крім того, у позивача не виникли податкові зобов'язання з ПДВ в зв'язку із поданням до податкового органу зазначеного в акті перевірки «Уточнюючого розрахунку» від 20.02.2012, так як за результатами виправлення самостійно виявлених помилок були відсутні суми, які підлягали сплаті до бюджету (показники рядків 9, 18 та 25).

Судом також з'ясовано, що 20.06.2011 позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була подана податкова декларація з податку на додану вартість № 9004266715, у якій позивач самостійно визначив суму грошового зобов'язання з ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету за травень 2011 року, у загальному розмірі 4 138 547,00 грн.

У подальшому, позивач платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи, перерахував до Держбюджету грошові кошти із призначеннями платежу «податок на додану вартість за травень 2011 року», а саме:

- платіжним дорученням № 10066 від 17.06.2011 грошові кошти у розмірі 2 000 000 грн.;

- платіжним дорученням № 10246 від 20.06.2011 грошові кошти у розмірі 800 000 грн.;

- платіжним дорученням № 10248 від 21.06.2011 грошові кошти у розмірі 1 338 547,00 грн.

Крім того, в акті перевірки № 191/08-05/00130926 від 22.03.2012, дійшовши висновку про порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, податковий орган вказує, що грошове зобов'язання за травень 2011 року, визначене позивачем у податковій декларації № 9004266715 від 20.06.2011, в частині суми 2 101 563,07 грн. було сплачене ним після 30.06.2011, тобто після спливу граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для сплати таких грошових зобов'язань, із затримкою більш ніж 30 календарних днів.

Такого висновку у акті перевірки податковий орган дійшов з огляду на платіжне доручення позивача № 3411 від 22.02.2012 на суму 2 501 163,00 грн., в якому було вказано призначення платежу - «податок на додану вартість за січень 2012 року», та платіжне доручення Позивача № 3412 від 22.02.2012 на суму 4,00 грн., в якому було вказано призначення платежу - «штраф в зв'язку з проведенням уточнень ПДВ».

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Слід зазначити, що до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011, податковий орган не мав права здійснювати розподіл коштів та змінювати призначення платежів, визначених самим платником в платіжних документах. Починаючи з 01.01.2011 податковий орган набув таке право. Таким чином, не заперечуючи проти наявності у податкового органу згідно положень Податкового кодексу України права здійснювати розподіл коштів, що надійшли від платника податків в рахунок сплати його поточних платежів, суд вважає, що такий розподіл буде правомірним, якщо буде доведено наявність у платника податкового боргу, в погашення якого були спрямовані такі кошти.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 по справі № 0870/3618/12 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, яке було залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013, зокрема встановлено, що платіжні доручення № 8113 від 23.05.2011, № 8296 від 24.05.2011, № 8416 від 25.05.2011, № 8471 від 26.05.2011, № 8562 від 27.05.2011, № 10066 від 17.06.2011, № 10246 від 20.06.2011 та № 10248 від 21.06.2011, якими позивач здійснював сплату зобов'язань з ПДВ за деклараціями за квітень-травень 2011 року, податковий орган використав для погашення нібито існуючого податкового боргу за деклараціями з ПДВ № 9004416655 від 19.10.2010, № 9005259765 від 19.11.2010 та № 9005722384 від 20.12.2010 (за вересень, жовтень та листопад 2010 року відповідно). Проте, судом встановлено, що будь-якого податкового боргу за податковими деклараціями №9004416655 від 19.10.2010, №9005259765 від 19.11.2010 та №9005722384 від 20.12.2010 у позивача не існувало, оскільки узгоджені податкові зобов'язання товариство сплатило своєчасно шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями з відповідними призначеннями платежу.

Крім цього, досліджуючи наявність у позивача податкового боргу за квітень та травень 2011 року та, як наслідок, наявність у податкового органу підстав для зарахування коштів, сплачених позивачем платіжними дорученнями № 3411 від 22.02.2012 на суму 2 501 163,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за січень 2012 року» та №3412 від 22.02.2012 на суму 4,00 грн. з призначенням платежу «штраф в зв'язку з проведенням уточнень ПДВ» (копії яких наявні у матеріалах справи), в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення, суд з'ясував наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 по справі № 0870/3618/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013, визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, які безпосередньо зазначені відповідачем в акті перевірки від 22.03.2012 № 191/08-05/00130926, а саме:

- платіжне доручення № 3411 від 22.02.2012 на суму 2 501 163,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2012 року»;

- платіжне доручення № 3412 від 22.02.2012 на суму 4,00 грн. з призначенням платежу - «штраф в зв'язку з проведенням уточнень ПДВ».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі № 2а-0870/8975/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013, та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2012 у справі, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2013, визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими Позивач сплатив податкові зобов'язання за квітень та травень 2011 року (зазначені в Акті перевірки № 191/08-05/00130926 від 22.03.2012 податкові декларації від 20.05.2011 та 20.06.2011 ), а саме:

- платіжне доручення № 8113 від 23.05.2011 на суму 1 600 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2011 р.»;

- платіжне доручення № 8296 від 24.05.2011 на суму 1 741 522,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2011 року»;

- платіжне доручення № 8416 від 25.05.2011 на суму 2 200 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2011 року».

- платіжне доручення № 8471 від 26.05.2011 на суму 800 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2011 року»;

- платіжне доручення № 8562 від 27.05.2011 на суму 1 800 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2011 року»;

- платіжне доручення № 10066 від 17.06.2011 на суму 2 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за травень 2011 року»;

- платіжне доручення № 10246 від 20.06.2011 на суму 800 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за травень 2011 року»;

- платіжне доручення № 10248 від 21.06.2011 на суму 1 338 547,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за травень 2011 року».

Отже, податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року, визначені позивачем самостійно у податковій декларації № 900368022 від 20.05.2011, були своєчасно сплачені позивачем згідно платіжних доручень № 8113 від 23.05.2011, № 8296 від 24.05.2011, № 8416 від 25.05.2011, № 8471 від 26.05.2011 та № 8562 від 27.05.2011, а податкові зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2011 року, визначені позивачем самостійно у податковій декларації № 9004266715 від 20.06.2011, були своєчасно сплачені позивачем згідно платіжних доручень № 10066 від 17.06.2011, № 10246 від 20.06.2011 та № 10248 від 21.06.2011, тобто у строк, визначений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Таким чином, у позивача був відсутній відповідний податковий борг, в зв'язку з чим висновки відповідача про несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 333 719,32 грн. із затримкою більше 30 календарних днів не відповідають дійсності.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, позивачем не було допущено несвоєчасної сплати самостійно визначених сум податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 року (податкова декларація від 20.05.2011) та за травень 2011 року (податкова декларація від 20.06.2011) протягом граничних строків, визначених Податковим кодексом України, в зв'язку з чим у Відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 126 Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення № 0000010028 від 04.04.2012 було прийнято відповідачем безпідставно, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000010028 від 04.04.2012 на суму 466 743, 86 грн., прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» витрати на сплату судового збору у сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький