Постанова № 35752483, 12.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року 16:20Справа № 808/5762/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі Урсуленко Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сот Плюс" до Запорізької митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2013/000232/2 від 05.04.2013 та картки відмови,

за участю представників:

від позивача: Фісуна В.В. (дов. б/н від 10.12.2012),

від відповідача: Проценко Ю.В. (дов. № 071-01-11-23/3274 від 15.10.2013),

Лактіонової О.М. (дов. № 071-01-11-23/3275 від 15.10.2013)-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сот Плюс» (далі - позивач) до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000232/2 від 05.04.13р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112050000/2013/00304 від 05.04.13р. за ВМД №112050000/2013/006652 від 27.03.13р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення порушує його права та законні інтереси. Вважає, що відповідач не мав законних підстав визначати митну вартість товарів за резервним методом з огляду на те, що позивачем було правомірно визначено митну вартість товару основним методом - за ціною договору (контракту), а також необґрунтовано та протиправно оформив картку відмови в митному оформленні товарів і транспортних засобів.

У судовому засіданні, 24.09.2013, на підставі вимог ст. 52 КАС України, було здійснене процесуальне правонаступництво первинного відповідача на його правонаступника - Запорізьку митницю Міндоходів.

Ухвалою суду від 24.09.13р., за клопотанням відповідача, для надання додаткових доказів по справі розгляд справи зупинено до 05.11.13р.

У судовому засіданні 05.11.13р. оголошувалась перерва до 12.11.2013р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підставі викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що позивачем на підтвердження обґрунтованості заявленої в декларації митної вартості товарів були надані всі документи визначені ст. 58 МК України. Зазначив, що підставою відмови відповідача у здійсненні митного оформлення товару по заявленій позивачем митній вартості є розбіжності у наданих документах, що не дають змоги однозначно ідентифікувати дану поставку, а також не надання позивачем додатково витребуваних документів. Зазначає, що сумніви стосовно ціни товару задекларованої позивачем виникли у відповідача за результатами аналізу відомостей, що містяться у базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, зокрема відомості вантажних митних декларацій МД №700130000/2013/000223 від 09.01.13р., МД №700130000/2013/0008000 від 21.01.13р., МД №700130000/2013/004273 від 19.03.13р., МД №700130000/2013/002523 від 19.02.13р. , проте зазначена база не містить усієї інформації, що стосується товарів та умов їх продажу. Позивач зазначає, що ним був наданий для митного оформлення достатній обсяг документів, за яких можливо застосувати основний метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також позивач надав додаткові пояснення по справі з урахуванням заперечень відповідача. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях до позову, зокрема зазначивши, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що попередні поставки подібного товару здійснювалися за вищими інвойсовими цінами, а саме декларантом була заявлена митна вартість товару 1,35 $/кг, натомість на момент здійснення митних формальностей за даним товаром в ЄАІС ДМСУ містилась інформація про ціну для подібного товару, що становила 1,77 $/кг. У документах, що були надані до митного оформлення були відсутні будь які відомості щодо причин зниження ціни на товар. Тому, відповідно до ст.53 МКУ, декларанту була пред'явлена письмова вимога (на зворотньому боці ДМВ) щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Проте додаткові документи були надані декларантом не в повному обсязі, а ті що надані містять розбіжності щодо умов поставки товару та не дають змоги однозначно ідентифікувати дану поставку. Зазначає, що оскільки позивачем не були подані всі документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, відповідач дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за методом 1, у зв'язку з чим було прийняте рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом. Відмовляючи у митному оформленні товарів, митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Вважає, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів відповідача та картку відмови відповідача в митному оформленні товарів і транспортних засобів правомірними, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.11.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності встановив наступне.

03.06.11р. між ТОВ «Сот Плюс» (Покупець) та «Delmar trade group inc.» (Продавець) укладено контракт №DLM / 030611 (далі - Контракт), згідно якому продавець поставив покупцю (специфікація №49 від 05.03.2013р. до контракту) феросилікомарганець марки SiMn 60/14, хімічний склад: Mn 60,28%, Si 15,12%, Р 0,284%, S 0,024%, С 2,01% max, Fe balance/залишок, розмір фракції:10-100мм - 96,40%; понад 100мм - 1,10%; менш як 10мм - 2,50%. Упакований у 25 біг-бегах. Вага - 25000,00 кг., на умовах CFR (інкотермс 2010), загальною вартістю 33750,00 доларів США (1,35 доларів США за 1 кг. товару), що в гривнях складає 269763,75 гривень.

Для проведення митного оформлення поставленого товару ТОВ «Сот Плюс» 26.03.13р. подало до Запорізької митниці ВМД №112050000/2013/006537. Для визначення хімічного складу товару, з метою однозначного віднесення товару до коду згідно з УКТЗЕД, було здійснено відбір проб та зразків товару за Актом №36 від 26.03.13р. Після проведення досліджень у Висновоку ЦМУЛДЕР №142001800-0231 від 02.04.2013 вказано, що визначені в результаті дослідження показники не суперечать інформації зазначеній у гр.31 митої декларації в частині назви товару. Але, з метою однозначного віднесення товару до коду згідно з УКТЗЕД та на виконання вимог Наказу ДМСУ №651 від 30.05.2012р. в частині, щодо заповнення графи 31 потрібно було зазначити у гр.31 заявленої МД основні властивості товару, призначення. Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених п.п 33 - 36 ПКМУ № 450 від 21.05.2012р., про що зазначено у картці відмові у митному оформленні товару від 05.04.13 №112050000/2013/00301.

Для визначення хімічного складу товару, з метою однозначного віднесення товару до коду згідно з УКТЗЕД, було здійснено відбір проб та зразків товару за Актом №36 від 26.03.13р. Після проведення досліджень у Висновку ЦМУЛДЕР №142001800-0231 від 02.04.2013р. вказано, що визначені в результаті дослідження показники не суперечать інформації зазначеній у гр.31 митої декларації в частині назви товару. Але, з метою однозначного віднесення товару до коду згідно з УКТЗЕД та на виконання вимог Наказу ДМСУ №651 від 30.05.2012р. в частині, щодо заповнення графи 31 потрібно було зазначити у гр.31 заявленої МД основні властивості товару, призначення. Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених п.п 33 - 36 ПКМУ № 450 від 21.05.2012. про що зазначено у картці відмові у митному оформленні товару від 05.04.13 №112050000/2013/00301.

27.03.2013 декларантом ТОВ «Сот-Плюс» до митного оформлення була подана тимчасова митна декларація, якій було присвоєно № 112050000/2013/006652.

У графі 43 ВМД №112050000/2013/006652 позивач зазначив основний (перший) метод визначення митної вартості товару за ціною угоди, який передбачено ст.57 МК України.

Згідно графи 47 ВМД №112050000/2013/006652 платежі повинні становити 8092,91 гривень ввізного мита та 55571,33 гривень податку на додану вартість.

Відповідно до графи 44 ВМД та відомостей, зазначених на другому аркуші, в якості додаткових документів декларантом до митного органу було надано: картка обліку особи яка здійснює операції з товарами №112/2012/0000152 від 23.10.12р., міжнародна автомобільна накладна №832 від 25.03.2013р., коносамент ODS 0150 від 05.02.13р., сертифікат якості та ваги від 05.03.13р., висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціальними експертними організаціями WB/4140 від 08.02.13р., розрахунок ціни (калькуляція) від 05.03.13р., рахунок фактура DLM 05/03/2013 від 05.03.13р., пакувальний лист від 05.03.13р., зовнішньоекономічний договір DLM/030611 від 03.06.11р., додаткові угоди до договору №5 від 27.08.12р., №4 від 28.05.12р., №49 від 05.03.13р., довідка про проведення декларування валютних цінностей 38934 Орджонікідзевська ДПІ від 15.01.13р., інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару 9000 Екол. декл. 22342 від 20.03.13р., декларація про походження товару DLM 05/03-2013 від 05.03.13р., екологічна декларація 22342 від 20.03.13р., прайс-лист від 05.03.13р.

Відповідачем була проаналізована наявна в митному органі цінова інформація та виявлено, що попередні поставки подібного товару здійснювались за вищими інвойсовими цінами. А саме: декларантом була заявлена митна вартість товару 1,35 $/кг, натомість на момент здійснення митних формальностей за даним товаром в ЄАІС ДМСУ містилась інформація про ціну для подібного товару, що становила 1,77 $/кг. (МД №700130000/2013/000223 від 09.01.13р., МД №700130000/2013/0008000 від 21.01.13р., МД №700130000/2013/004273 від 19.03.13р., МД №700130000/2013/002523 від 19.02.13р.). У документах, що були надані до митного оформлення були відсутні будь які відомості щодо причин зниження ціни на товар. Тому, відповідно до ст.53 МКУ, декларанту була пред'явлена письмова вимога (на зворотньому боці ДМВ) щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, в тому числі: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товарів. 27.03.2013 декларант був ознайомлений з даною вимогою.

27.03.2012 декларантом Проценго Г.І. були додатково надані такі документи:

- договір між виробником та продавцем товару №DLM24/01-13 від 24.01.13р. та додаткові угоди №1 від 26.01.13р., №1 від 24.01.13р.; комерційний інвойс №М1/ЕХР/800/12-13 від 30.01.13р.; проформа-інвойс №М1/SOT/2401/2013 від 24.01.13р.; SWIFT на передплату №552144 від 28.01.13р.; експортна декларація від 02.02.13р.; цінова інформація з Інтернету щодо вартості феросилікомарганця на 15.03.13р.

На вимогу митного органу зроблено запис - інші документи надати неможливо.

05.04.2013р. Запорізькою митницею прийнято рішення №112050000/2013/000232/2 про кори-гування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу згідно наявної у митного органу інформації, щодо раніше визначених митних вартостей за методом 1-6 (з розрахунку 1,77 доларів США за кг.) товару. За основу прийнятого рішення, митним органом було взято МД №700130000/2013/000223 від 09.01.13р., МД №700130000/2013/0008000 від 21.01.13р., МД №700130000/2013/004273 від 19.03.13р., МД №700130000/2013/002523 від 19.02.13р., тобто інформацію наявну в ЄАІС ДМСУ про ціну подобного товару, який поставлявся іншій особі та іншим виробником товару. На підставі зазначеного рішення 05.04.13р. видано картку відмови у митному оформленні товару №112050000/2013/00304 за поданою ВМД.

У Картці відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з таких причин: «Відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів від 05.04.13р. №№112050000/2013/000232/2 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару. Підстава - Закон від 13.03.12р. «Митний Кодекс України» на підставі положень ст.54, ст.55. Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій передбачених п.п. 33-36 ПКМУ №450 від.21.05.12р. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів здійснюється відповідно до гл.4 МКУ». Також зазначено, що прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товару може бути здійснено за умови коригування митної вартості товару, згідно з прийнятим рішенням.

05.04.13р. позивач подав Запорізькій митниці нову митну декларацію №112050000/2013/007612. Платежі за ВМД №112050000/2013/007612 склали 72 860,19 гривень ПДВ та 10 610,71 гривень ввізного мита. За декларацією №112050000/2013/007612 в результаті застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару переплата ПДВ склала 17 288,86 гривень, ввізного мита 2 517,80 гривень.

21.05.13р., протягом дії гарантійних зобов'язань, позивач звернувся до відповідача листом №7432 з вимогою про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000232/2 від 05.04.13р. та додатково надав відповідачу документи за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом на рівні заявленої декларантом, в тому числі: копію висновку від 15.05.13р., про незалежну оцінку ринкової вартості товару згідно комерційному інвойсу №DLM05/03-2013 від 05.03.2013р. к контракту №DLM/030611 від 03.06.2011р., виконаний ООО «Крестон Джи Си Джи Эдвайзори»; копія листа MORTEX (ІNDIA) від 29.03.13р. з перекладом; копія сертифікату відповідності та ваги №WB/4140 від 08.02.2013р.; каталог продукції MORTEX (ІNDIA) (інформація з Інтернету); акт про рух товару та про сплату податків за відвантажений товар виробника; свідоцтво видане акцизним управлінням виробника.

Листом від 27.05.13р. №07-04-23-24/3851 відповідач відмовив позивачу у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000232/2 від 05.04.13р., оскільки «…надані документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів не дають можливості митному органу остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару та містять розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару».

Суд вважає, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який був ввезений на митну територію України позивачем, були допущені порушення вимог діючого законодавства, а тому дії митного органу про визначення митної вартості товару є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Митна вартість товарів та методи її визначення регулюються нормами Митного кодексу України. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Поняття митної вартості визначено у статті 49 Митного кодексу України, а саме: митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із загальноприйнятими міжнародними нормами, викладеними у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 та у додатках до Угоди (Угода по застосуванню статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі в редакції 1994 року) поняття митної вартості визначено, як оцінка ввезеного товару в країні імпорту, яка здійснюється на підставі нормальної ціни в країні експорту, тобто ціни на такий або аналогічний товар, який продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Пунктом 2 статті VII Генеральної угоди по тарифам та торгівлі 1994 року визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено нормами статті 51 Митного кодексу України.

Так, відповідно до пунктів 2 та 3 наведеної статті, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей65, 66 цього Кодексу.

Відповідно до статті 65 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, позивач подав декларацію митної вартості за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, визначивши митну вартість товару на підставі основного методу, згідно статті 57 Митного кодексу України.

Стаття 57 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 наведеної статті визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що позивачем ТОВ «Сот Плюс» були надані митному органу усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості по декларації митної вартості, в тому числі: картка обліку особи яка здійснює операції з товарами №112/2012/0000152 від 23.10.12р., міжнародна автомобільна накладна №832 від 25.03.2013р., коносамент ODS 0150 від 05.02.13р., сертифікат якості та ваги від 05.03.13р., висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціальними експертними організаціями WB/4140 від 08.02.13р., розрахунок ціни (калькуляція) від 05.03.13р., рахунок фактура DLM 05/03/2013 від 05.03.13р., пакувальний лист від 05.03.13р., зовнішньоекономічний договір DLM/030611 від 03.06.11р., додаткові угоди до договору №5 від 27.08.12р., №4 від 28.05.12р., №49 від 05.03.13р., довідка про проведення декларування валютних цінностей 38934 Орджонікідзевська ДПІ від 15.01.13р., інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару 9000 Екол. декл. 22342 від 20.03.13р., декларація про походження товару DLM 05/03-2013 від 05.03.13р., екологічна декларація 22342 від 20.03.13р., прайс-лист від 05.03.13р., договір між виробником та продавцем товару №DLM24/01-13 від 24.01.13р. та додаткові угоди №1 від 26.01.13р., №1 від 24.01.13р.; комерційний інвойс №М1/ЕХР/800/12-13 від 30.01.13р.; проформа-інвойс №М1/SOT/2401/2013 від 24.01.13р.; SWIFT на передплату №552144 від 28.01.13р.; експортна декларація від 02.02.13р.; цінова інформація з Інтернету щодо вартості феросилікомарганця на 15.03.13р., копію висновку від 15.05.13р., про незалежну оцінку ринкової вартості товару згідно комерційному інвойсу №DLM05/03-2013 від 05.03.2013р. к контракту №DLM/030611 від 03.06.2011р., виконаний ООО «Крестон Джи Си Джи Эдвайзори»; копія листа MORTEX (ІNDIA) від 29.03.13р. з перекладом; копія сертифікату відповідності та ваги №WB/4140 від 08.02.2013р.; каталог продукції MORTEX (ІNDIA) (інформація з Інтернету); акт про рух товару та про сплату податків за відвантажений товар виробника; свідоцтво видане акцизним управлінням виробника.

Згідно висновку від 15.05.13р., про незалежну оцінку ринкової вартості товару згідно комерційному інвойсу №DLM05/03-2013 від 05.03.2013р. к контракту №DLM/030611 від 03.06.2011р., виконаного ООО «Крестон Джи Си Джи Эдвайзори», ринкова вартість товару відображена в інвойсі відповідає цінам, що склалися на ринку купівлі-продажу аналогічних товарів.

В наданих відповідачем письмових запереченнях, останній зазначає, про розбіжності в наданих позивачем документах щодо умов поставки товару, а саме в контракті зазначено CIF, а в заявленій ВМД CFR, що впливає на вартість товару. Проте таке твердження є хибним, оскільки як вбачається з наданих позивачем документів, пунктом 2 договору №DLM 030611від 03.06.11р. визначено, що товар поставляється на умовах CIF Одеса (інкотермс, 2010), якщо інше не обумовлено у додатках до контракту. Пунктом 4 додатку №49 від 05.03.13р. (на поставку спірної партії товару) до контракту №DLM 030611від 03.06.11р., визначені умови поставки CFR Одеса (інкотермс, 2010).

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача, стосовно відсутності у документі SWIFT на передплату №552144 від 28.01.13р. посилань ані на контракт, ані на дану партію вантажу, оскільки як вбачається з цього документу в ньому міститься посилання на Prоforma invoice №MI/SOT/2401/2013 від 24.01.13р., тобто на рахунок який виставлено виробником продукції (MORTEX India) постачальнику продукції (Delmar trade group inc.), також в рахунку є посилання на контракт, що беззаперечно дає змогу ідентифікувати поставку даної партії товару.

Аналіз наданих документів свідчить про те, що відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Крім цього суд зазначає, що надані відповідачем до матеріалів справи копії документів, в якості доказів щодо правомірності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товару, згідно інформації з ЄАІС ДМСУ, в тому числі МД №700130000/2013/000223 від 09.01.13р., МД №700130000/2013/0008000 від 21.01.13р., МД №700130000/2013/004273 від 19.03.13р., МД №700130000/2013/002523 від 19.02.13р., додаток № 28 від 27.10.2010 та додаткова угода № 5 від 24.12.2012 до контракту № С-10/10 від 27.10.2010, не є належними доказами по цій справі, оскільки з наданих документів вбачається, що виробником товару є інша особа ніж «MORTEX» (India). У зв'язку з цим слід зазначити, що собівартість продукції у кожного виробника не є тотожною, а отже і ціна реалізації продукції може бути різною. За таких обставин суд приходить до висновку, що визначення митної вартості поставок ідентичних товарів (феросилікомарганець маки SiMn 60/14), за будь-якими поставками, за ціною конкретно обраного виробника такої продукції не є правомірною.

Крім того, суд додатково зазначає, що, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості товарів.

У спірних правовідносинах при визначенні митної вартості товару відповідачем був застосований метод, оскільки у митного органу була наявна інформація, щодо раніше визначених митних вартостей за методом 1-6.

Однак при цьому в порушення вимог частини статті 57 Митного кодексу України митницею не застосовано інші (попередні) методи визначення митної вартості товару, а застосовано одразу резервний метод, який відповідно до вказаного положення застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.

За наведених вище обставин суд доходить висновку, що митним органом не доведено дотримання всіх умов, правил та вимог для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

У відповідності до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач не довів перед судом правомірність відмови в митному оформлені та корегуванні митної вартості товару, не обґрунтував свою позицію відповідними доказами.

За таких обставин відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, та неправомірно прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним (резервним) методом та надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000232/2 від 05.04.2013 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112050000/2013/00304 від 05.04.2013 за ВМД №112050000/2013/006652 від 27.03.2013.

Судові витрати у розмірі 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 07 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальінстю "Сот Плюс" (код ЄДРПОУ 36015137) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-186 КАС України.

Постанова буде складена у повному обсязі, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом п'яти днів.

Суддя Д.В. Татаринов