Ухвала суду № 35749744, 21.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9222/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лек-Оіл» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лек-Оіл» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.01.2013 № 0000682204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суми ПДВ за господарськими операціями з ПП «Слон» та ПП «Капітал» були неправомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту в квітні 2012 року, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 10.01.2013 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лек-Оіл» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Капітал» та ПП «Слон» за квітень 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС складено Акт № 19/22-4/34047083, яким встановлено порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у квітні 2012 року на загальну суму у розмірі 167107 грн.

17 Січня 2013 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000682204, яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167107 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 41777 грн.

Підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у квітні 2012 року на загальну суму у розмірі 167107 грн. стали висновки акту Світловодської ОДПІ від 20.06.2012 № 56/1500/31972658 про проведення перевірки ПП «Слон» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року, в якому зазначено про, зокрема, відсутність ПП «Слон» за юридичною адресою та про відсутність у вказаного підприємства найманих працівників, виробничих потужностей, земельних ділянок та транспортних засобів та акту Світловодської ОДПІ від 27.07.2012 № 68/1500/30119190 про проведення перевірки ПП «Капітал» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2012 по 30.04.2012, в якому зазначено про, зокрема, незнаходження ПП «Капітал» за юридичною адресою.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що реальність проведення господарських операцій між позивачем ПП «Слон» та ПП «Капітал» підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, на час виписки податкових накладних ПП «Слон» та ПП «Капітал» були зареєстровані платниками податків на додану вартість, мали свідоцтво платника такого податку, з огляду на що, позивачем було правомірно сформовано податковий кредит за вказаними операціями.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Зокрема, відповідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договорів поставки ТОВ «Лек-Оіл» з ПП «Капітал» та ПП «Слон» від 28.02.2012 № 31 та від 05.03.2012 № 0503-2012 у квітні 2012 року позивачу було поставлено товар (бітум та бензин автомобільний) на загальну суму у розмірі 1774072 грн. (в тому числі вказана частина ПДВ у розмірі 167107 грн.).

Фактичне отримання позивачем відповідних товарів та виконання сторонами умов договорів підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема: видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними; банківськими виписками з відповідними відмітками; договорами поставки; сертифікатами відповідності та паспортами на бензин автомобільний; договором про надання послуг по зберіганню нафтопродуктів від 24.09.2010 № 2409-10, договором оренди виробничого майданчика від 09.12.2009 № 12 та договором на перевезення вантажу та транспортне обслуговування автомобільним транспортом від 26.02.2012 № 1; видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними, які підтверджують факт подальшої реалізації поставленого позивачу ПП «Капітал» та ПП «Слон» товару, на користь третіх осіб.

Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент підписання відповідних видаткових, товарно-транспортних та податкових накладних, юридичні особи ПП «Капітал» та ПП «Слон» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва такими товариствами, відповідачем не надано.

Враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку та недоведеність податковим органом обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності названого контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства, колегія суддів зауважує, що право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що, підстави для її задоволення відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, ще доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26 листопада 2013 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.