Постанова № 35745155, 22.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року Справа № 811/3145/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря - Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача - Кривоносова Є.М.,

відповідача - Король Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювента Оіл" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000852220 від 05 червня 2013 року, в частині застосування до ТОВ „Ювента Оіл" штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 171939 грн., в тому числі 114626 грн. за основним платежем та 57313 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, такими, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України. Зокрема, посилався на те, в жовтні-листопаді 2012 року позивачем на підставі договору поставки було придбано нафтопродукти. На дані товари постачальником були видані податкові накладні №111 від 30.11.2012р. та №183 від 31.10.2012р., які товариством віднесено до складу податкового кредиту за відповідні періоди. На думку позивача, податковий орган протиправно зазначає, що підприємством порушено вимоги п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та податкові накладні не відповідають нормам податкового закону, оскільки не встановлено власника даних нафтопродуктів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення у відповідності до норм чинного законодавства України. Оскільки, на думку відповідача, під час перевірки встановлено порушення позивачем правил торгівлі нафтопродуктами. Також вказував, що податкові накладні №183 від 31.10.2012р. та №111 від 30.11.2012р. отримані ТОВ „Ювента Оіл", не відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме невідповідність показників, які зазначені у вказаних податкових накладних, умовам поставки. Тому, на думку податкового органу, в зв'язку з тим, що податкові накладні №183 від 31.10.2012р. та №111 від 30.11.2012р. складені з порушенням п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в частині відсутності товару (бензину), який підлягав дослідженню на загальну суму 687755,60 грн., в тому числі ПДВ - 114625,93 грн., підприємством в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за жовтень-листопад 2012р. на загальну суму 114626 грн..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ювента Оіл" зареєстровано як юридичну особу 03.06.2010р., що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с.130-131) та перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ як платник податків.

Судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ на підставі наказу №602 від 20.03.2013р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» (а.с.182), проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №74/22-2/37096772 від 23.05.2013р. (а.с.9-56)

Відповідно до даного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п.198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 245826 грн., у т.ч. за січень 2012 року в сумі 8283 грн., за лютий 2012 року у сумі 7617 грн., за березень 2012 року в сумі 8317 грн., за квітень 2012 року у сумі 9600 грн., за травень 2012 року в сумі 11150 грн., за червень 2012 року у сумі 10083 грн., за липень 2012 року в сумі 8517 грн., за серпень 2012 року у сумі 8900 грн., за вересень 2012 року в сумі 17094 грн., за жовтень 2012 року у сумі 81312 грн., за листопад 2012 року в сумі 60483 грн., за грудень 2012 року у сумі 14470 грн..

На підставі даного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000852220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 368739 грн., у т.ч. 245826 грн. за основним платежем та 122913 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.85).

Позивач, не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, подав до податкового органу скарги на дане рішення. За результатами процедури адміністративного оскарження, Головне управління Міндоходів у Кіровоградській області рішенням від 09.08.2013р. №1397/10/10-208 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 06.09.2013р. №10528/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 05.06.2013 року №0000852220 залишено без змін, а скарги без задоволення. (а.с.87-92, 93-96)

Як зазначено в акті перевірки, товариством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 245826 грн., у т.ч. за січень 2012 року в сумі 8283 грн., за лютий 2012 року у сумі 7617 грн., за березень 2012 року в сумі 8317 грн., за квітень 2012 року у сумі 9600 грн., за травень 2012 року в сумі 11150 грн., за червень 2012 року у сумі 10083 грн., за липень 2012 року в сумі 8517 грн., за серпень 2012 року у сумі 8900 грн., за вересень 2012 року в сумі 17094 грн., за жовтень 2012 року у сумі 81312 грн., за листопад 2012 року в сумі 60483 грн., за грудень 2012 року у сумі 14470 грн..

Товариство не погодилось з даними висновками в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2012 року на загальну суму 114626 грн., в т. ч. за жовтень 2012 року в сумі 67512 грн. та за листопад 2012 року в сумі 47114 грн., що є предметом розгляду в даній справі.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що підставою для зазначених висновків було те, що в період з 20 по 29 грудня 2012 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС були проведені фактичні перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на АЗС №№ 2, 4, 6, що належать позивачу.

Під час проведення перевірок, з метою підтвердження відповідності паливно-мастильних матеріалів документам, які надані перевіряючим, на підставі пп.20.1.26 п.20.1 ст.20 та ст.84 Податкового кодексу України прийнято рішення №5055/10/22-312 від 20.12.2012 р. «Про проведення експертизи нафтопродуктів, зокрема бензинів та інших моторних палив». Відповідно до рішення здійснено відбір проб, які було направлено на дослідження до незалежної акредитованої лабораторії.

Згідно листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи державної митної служби від 28.12.2012 р. №19/2-123/10068, яким зроблено експертний висновок про якість нафтопродуктів. Зазаначено, що надані на дослідження проби не відповідають ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за показником «концентрація фактичних смол», а по паливу моторному альтернативному «Еліт-95 Супер» зимовому, невідповідність вимогам ТУ У 24.6-32209914-001:2011 Зміна № 1.

Враховуючи дані експертизи, Кіровоградською ОДПІ зроблено висновок, що надані до перевірки прибуткові документи не підтверджують, що «рідина», яка знаходилась в резервуарах на АЗС товариства є бензином відповідної марки, а отже власник даної «рідини» не встановлений. Нафтопродукти, які належать на праві власності товариству за документами та ті, які знаходяться в резервуарах - не тотожні.

В зв'язку з тим, що податкові накладні №111 від 30.11.2012р. та №183 від 31.10.2012р. складені з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності товару (бензин А-92, А-95, Еліт-95 Супер), який підлягав дослідженню на загальну суму 687755,60 грн., в тому числі ПДВ 114625,93 грн., відповідач вважає, що товариством в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за жовтень-листопад 2012 року на загальну суму 114626 грн., в т. ч. за жовтень 2012 року в сумі 67512 грн. та за листопад 2012 року в сумі 47114 грн..

Суд не погоджується з вищезазначеними висновками податкової служби, викладеними в акті перевірки, та які поряд з іншим стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на протязі жовтня-листопада 2012 року на підставі договору поставки №66 від 01.06.2011р. та додаткових угод, укладених між ТОВ „Ювента Оіл" та ТОВ "Ріаліз Оіл" (а.с.189-191, 196-198, 209-218), позивачем було придбано нафтопродукти: бензини автомобільні А-80, А-92, А-95, паливо моторне альтернативне «Еліт-95 Супер», дизельне пальне підвищеної якості, про що свідчать видаткові накладні. (а.с.193-195, 199-208).

На вищезазначені поставки ТОВ "Ріаліз Оіл" - Постачальником були видані податкові накладні, зокрема, №111 від 30.11.2012 р. та №183 від 31.10.2012 р. (а.с.128,129), які позивачем віднесено до складу податкового кредиту за відповідні періоди, що встановлено податковим органом під час перевірки та не заперечувалось в судовому засіданні, та про що також свідчать податкові декларації з ПДВ за жовтень-листопад 2012р., з додатками та реєстри отриманих та виданих податкових накладних (а.с.138-177)

До зазначених товарів під час перевірки, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні було надано усі первинні бухгалтерські документи: договори, видаткові, податкові накладні, журнал обліку надходження нафтопродуктів TOB „Ювента Оіл", товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), а також паспорти якості та сертифікати відповідності на бензин автомобільний марок А-92, А-95, Еліт-95 Супер. (а.с.97-102)

Закон України від 16.07.99 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон №996-ХІV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі -підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

У відповідності до п.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ст.1 даного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі Інструкція №281/171).

Пунктом 2 даної Інструкції визначено, що сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Нормами Інструкції №281/171 встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку.

Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою N17-НП.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливно-роздавальні колонки, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози.

Об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування паливно-роздавальними колонками.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N17-НП, який складається у двох примірниках.

Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N17-НП.

Фактичні залишки нафтопродуктів в резервуарах визначаються за результатами вимірювання та також відображаються у змінному звіті АЗС за формою N17-НП. Облік реалізації за готівку нафтопродуктів, за певний проміжок часу ведеться через реєстратор розрахункових операцій, в тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на АЗС за талонами, платіжними картками, відомостями.

Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою N 17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

Будь-якого іншого порядку приймання, обліку та продажу нафтопродуктів на АЗС законом не передбачено.

При цьому, ТОВ „Ювента Оіл" як під час проведення фактичної перевірки так і під час планової перевірки, перевіряючим були надані всі первинні документи на нафтопродукти, що передбачені законодавством та є підставою для їх оприбуткування, зокрема, товарно-транспортні накладні на всі партії нафтопродуктів, що знаходились в реалізації на АЗС №№ 2, 4, 6. Крім того, для огляду надавались журнали обліку надходження нафтопродуктів за формою №13-НП та журнали змінних звітів за формою №17-НП, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні. Фактична кількість нафтопродуктів, встановлена за результатами проведеної під час перевірки інвентаризації, відповідала кількості нафтопродуктів, відображеним у звітних документах касового апарату.

Всі вищезазначені документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, жодних зауважень щодо їх фактичної наявності, оформлення або невідповідності записів в наданих документах фактичним обставинам, в акті перевірки не відображено.

Так, відповідно до акту перевірки, висновки щодо відсутності прибуткових документів на нафтопродукти зроблені виключно на підставі розбіжності деяких з показників якості нафтопродуктів, що зазначені в сертифікатах відповідності та паспортах якості з окремими показниками, встановленими дослідженням зразків нафтопродуктів.

Згідно п.3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року №271/121 (далі Інструкція №271/121), паспорт якості - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Відповідно розділу 4 ДСТУ 4063-2001 бензини повинні відповідати вимогам цього стандарту і бути виготовлені за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку.

Пунктом 5.6. Інструкції №271/121 передбачено, що згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою №11-НК. Паспорт, що видається випробувальною лабораторією на нафту або нафтопродукт, який відпускається, заповнюється у повному обсязі показників, обумовлених нормативним документом на нафтопродукт. У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі. Паспорт якості підписується лаборантом, що заповнював паспорт якості, та начальником лабораторії, підписи завіряються печаткою.

В силу вимог пункту 6.5.1 Інструкції, приймання нафтопродуктів, що надійшли на АЗС в автоцистернах і розфасованих до дрібної тари, здійснюється лише у разі наявності супровідних документів (товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, прибутково-витратної накладної, паспорта якості тощо). На продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, обов'язково додасться сертифікат відповідності або його копія, або копія свідоцтва про визнання іноземного сертифіката відповідності.

Пункт 6.5.8 Інструкції встановлює, що не допускається приймання нафтопродуктів до резервуарів АЗС у випадку - неправильного оформлення паспорта якості на нафтопродукт (відсутність номера або паспорт заповнений не за всіма показниками якості).

Виходячи з тлумачення понять «паспорт якості» і «сертифікат відповідності», які зазначені у Інструкціях №271/121 та №281/171/578/155, дані документи жодним чином не посвідчують перехід права власності на нафтопродукти та не закріплюють його за певною особою, а сумніви в їх неналежному оформленні не можуть бути доказом спростування права власності ТОВ „Ювента Оіл" на такі нафтопродукти. Дані документи не фіксують факт здійснення господарської операції, а отже не є первинними документами та відповідно не є підставою для оприбуткування нафтопродуктів.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача про порушення товариством правил реалізації нафтопродуктів на АЗС, так як пред'явлені позивачем паспорти не відповідають вимогам нормативних документів в частині заповнення не за всіма показниками якості та відсутності на них печатки виробника, оскільки дані висновки не відповідають дійсності та не ґрунтуються на законодавстві.

Таблиця №1 п.2 розділу 4 ДСТУ 4063-2001 містить повний перелік показників, яким повинен відповідати нафтопродукт. При цьому, надані відповідачу паспорти якості заповнені за всіма без виключення показниками, що містяться в даному нормативному документі.

Відповідно до п. 5.6. Інструкції, на який посилається відповідач, паспорт якості оформлюється випробувальною лабораторією, яка проводила випробування, підписується лаборантом та завіряється печаткою. Будь-яких інших вимог до оформлення паспорту якості законодавством не встановлено.

Паспорти якості оформлювались не підприємством-виробником, а тому наявність його печатки та такому паспорті є неможливим та не передбачено жодним нормативним документом.

Таким чином, ТОВ „Ювента Оіл" повністю дотримано вимоги нормативних документів, що встановлюють порядок обліку нафтопродуктів на АЗС, правила реалізації нафтопродуктів на АЗС, жодних порушень правил реалізації в акті перевірки не відображено.

До того ж, доказів встановлення податковим органом неправильного оформлення паспорта якості на нафтопродукт або інших документів, які було надано позивачем до бензину автомобільного А-92, А-95, Еліт-95 Супер на загальну суму 687755,60 грн., суду не надано.

Також, суд зазначає, що відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. по справі №811/4/13-а, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013р. залишена без змін, встановлено, що ТОВ "Ювента-Оіл" до перевірки були надані всі необхідні документи на нафтопродукти, які знаходились в резервуарах на АЗС, прибуткові документи, товарно-транспортні накладні, паспорта якості та сертифікати відповідності, сама по собі неналежна якість реалізуємого товару не може свідчити про відсутність права власності товариства на такі нафтопродукти. (а.с.219-222)

Так, в обґрунтування своїх доводів, що бензин який знаходився в реалізації у позивача, не відповідав вимогам державного стандарту, відповідач посилався на висновок експертизи, проведеної Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України.

При цьому, суд зазначає, що Кіровоградською ОДПІ не надано будь-які висновки експертизи, протоколи досліджень даного органу.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначав, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, тобто єдиним уповноваженим державним органом, що має право перевіряти якість продукції, у цей же період проводилась перевірка, за результатами якої ТОВ „Ювента Оіл" було тимчасово заборонено здійснювати реалізацію пального та відібрані зразки нафтопродуктів. В подальшому, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області надані ТОВ «Ювента-Оіл» результати випробувань зразків бензинів автомобільних А-92 та А-95 відібраних на АЗС №№ 2, 4, 6, відповідно до яких, зразки нафтопродуктів відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001.

Також, відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. Користуючись своїм правом, та зважаючи на те, що Інспекцією на АЗС №№ 2, 4, 6 були відібрані додаткові зразки для ТОВ „Ювента Оіл", позивачем замовлено експертизу випробування зразків нафтопродуктів.

Випробування проведено випробувальною лабораторією Нижньодніпровської нафтобази ПАТ «Дніпронафтопродукт», про що складено відповідні протоколи випробувань №9540, №9541, №9542, №9543, №9544, №9545, №9547 від 28.12.2012 р. (а.с.103-116) Згідно з даними протоколами випробувань випробувальною лабораторією на дослідження прийнято бензини автомобільні А-92, А-95, паливо моторне альтернативне марки «Еліт-95 Супер» зимове, зразки яких відібрано відповідно на АЗС №№ 2, 4, 6 ТОВ „Ювента Оіл" та передано опломбованим пломбіратором з відбитком тавра «Д-захист Кіровоград».

Відповідно до висновків вищезазначених протоколів всі зразки досліджених бензинів за перевіреними показниками відповідають ДСТУ 4063-2001.

Крім того, за заявою позивача, прокуратурою Кіровоградської області було відкрито кримінальне провадження по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.364 КК України.

За клопотанням заявника - ТОВ „Ювента Оіл", слідчим було призначено судову експертизу, яку доручено провести випробувальному центру ДП УКРНДІНП «МАСМА».

На дослідження випробувальному центру були представлені зразки нафтопродуктів, що залишились при відборі проб на АЗС №№ 2, 4, 6 та були вилучені у директора ТОВ „Ювента Оіл" Стахурського Ю.В. згідно з постановою про відібрання зразків для проведення експертизи від 14.02.2013 р. (а.с.117-118) та протоколом відібрання зразків для проведення експертизи від 14.02.2013 року (119-121).

Згідно з протоколами випробувань №56/1-13, №56/2-13, №56/3-13, №56/4-13, №56/5-13, №56/6-13 від 12.03.2013 року всі представлені зразки відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови». (а.с.122-127)

Крім того, згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України слідує, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, що саме в податкових накладних №111 від 30.11.2012 р. та №183 від 31.10.2012 р. не відповідає вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу, що тягне втрату ними статусу податкових накладних.

Таким чином, податкові накладні №111 від 30.11.2012 р. та №183 від 31.10.2012 р. мають всі обов'язкові реквізити, які вимагаються п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, показники, зазначені в даних податкових накладних, повністю відповідають умовам поставки нафтопродуктів, а отже будь-які законні підстави для висновку податкового органу про порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у Кіровоградської ОДПІ відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000852220 від 05.06.2013 року в частині збільшення ТОВ „Ювента Оіл" грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 171939 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 114626 грн. та 57313 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, яке належить скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати у розмірі 1719,40 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ „Ювента Оіл".

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000852220 від 05 червня 2013 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Ювента Оіл" грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 171939 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 114626 грн. та 57313 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювента Оіл" судові витрати в сумі 1719,40 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено - 25.10.2013 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина