Постанова № 35745151, 28.11.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. Справа № 809/3273/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.

за участю:

представника позивача Чаплінського І.М.,

представника відповідача Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Дирекції теплопостачання

до відповідача: Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Дирекція теплопостачання (далі-позивач) звернулася в суд із адміністративним позовом до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеня №0001132200 від 14.10.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова накладна №7652 від 31.03.2013 року по контрагенту НАК "Нафтогаз України" на суму ПДВ 79684,00 грн., позивачем отримана 22.08.2012 року, про що свідчить запис в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року. Відповідачем встановлено, що НАК "Нафтогаз України" вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано. По даному факту проведено камеральну перевірку, якою встановлено порушення пункту 201.10 ст. 201 ПК України. За наслідками перевірки позивачу винесене податкове повідомлення-рішення №0001132200 від 14.10.2013 року. Позивач вважає, що дане податкове повідомлення-рішення слід скасувати, оскільки про факт не проведення реєстрації продавцем вищевказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податковий орган Дирекцію теплопостачання не повідомлено, чим порушено вимоги пункту 201.6 ст. 201 ПК України. За таких обставин, позивач мав право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього кодексу. Оскільки, Дирекція теплопостачання скористалась таким правом в подальшому , підстав для винесення податкового повідомлення-рішення не було. Таким чином, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 79684,00 грн. по контрагенту НАК "Нафтогаз України" та нарахування штрафних фінансових санкцій в сумі 19921,00 грн. відповідачем проведено безпідставно.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засідання подав заперечення (а.с. 60-61) та доповнення до заперечень ( а.с. 66-67), в яких зазначив, що відсутність факту реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків, так покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум. Крім того, Тисменицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судом встановлено, що між позивачем та НАК "Нафтогаз України" укладено договір №13/2605-БО-15 від 28.12.2012 року про передачу у власність покупцю у 2013 році природного газу, згідно договору покупець зобов'язаний здійснити оплату виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу (а.с. 88-93).

На виконання вказаного договору НАК "Нафтогаз України" виписано 31.03.2013 року податкову накладну №7652 від 31.03.2013 року на загальну суму 478103,27 грн. в тому числі ПДВ в сумі 79683,88 грн. (а.с. 87).

Позивачем податкова накладна від 31.03.2013 року №7652 по контрагенту НАК "Нафтогаз України" була включена до складу податкового кредиту за серпень 2013 року, згідно декларації поданої позивачем до податкового органу (а.с. 18-23).

Тлумацьким відділенням Тисменицької оДПІ листом від 26.09.2013 року за №175/10 повідомлено позивача про перевірку поданої декларації з ПДВ за серпень 2013 року та вказано, що відповідно до зазначеної декларації динаміка обсягів нарахованого до сплати податку на додану вартість не відповідає динаміці оподатковуваних обсягів постачання (втрати через невідповідність темпів росту обсягів постачання та арахуваннь з ПДВ), також щодо надання інформації обгрунтованості формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за серпень 2013 року (а.с. 134).

Дирекція теплопостачання від 01.10.2013 року надала інфоромацію щодо накладних, які включені до податкового кредиту (а.с. 135). Крім того, позивачем подано довідку про стан розрахунків з НАК "Нафтогаз України" по договору №13/2605-БО-15 від 28.12.2012 року (а.с. 95).

Однак, Тисменицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області 09.10.2013 року на підставі пункту 200.10 ст.200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року позивача, якою встановлено порушення пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 79684,00 грн. за серпень 2013 року, про що складено акт №27/22-04/23806591 від 09.10.2013 року (а.с.11-13).

Позивач не погодився з висновками акту камеральної перевірки та направив 15.11.2013 року за №225 на адресу відповідача заперечення, в якому звертає увагу податкового органу на те, що при проведенні перевірки податковим органом не враховані вимоги п. 201.6 ст. 201 ПК України в частині повідомлення підприємства про наявність розбіжностей в реєстрі для самостійного усунення порушення пункту 201.10 ст. 201 ПК України. В запереченні також вказує на вимоги п. 3.3. Наказу Державної податкової служби України від 15.05.2012 року №420 (а.с. 15).

Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області 17.10.2013 року розглянувши заперечення, залишила його без задоволення, а висновки акту без змін (а.с. 16-17).

14.10.2013 року відповідачем на підставі акту перевірки від 09.10.2013 року № 27/22-04/23806591 та встановлених порушень п.201.10 ст. 201 ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132200, яким Дирекції теплопостачання збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 79684,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 19921,00 грн. (а.с.14).

Судом встановлено, що до вищенаведених висновків про порушення Дирекцією теплопостачання п.201.10 ст. 201 ПК України, податковий орган дійшов, з огляду на те, що в ході аналізу даних Реєстру податкових накладних за серпень 2013 року встановлено факт включення позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2013 року, накладної від 31.03.2013 року №7652 по контрагенту НАК "Нафтогаз України", яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із позовом до суду.

Щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення №0001132200 від 14.10.2013 року, слід зазначити наступне.

Як зазначалось попередньо, у відповідності до вимог п. 201.6 ст. 201 ПК України контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, з аналізу змісту пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що про наявність у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей з даними контрагентів податковий орган повинен повідомити платника.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3 Наказу №420 від 15.05.2012 року Державної податкової служби України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН" передбачено, що після отримання згідно з пунктом 2.3 Методичних рекомендацій переліку платників ПДВ, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні (Наказ №1379), що не зареєстровані відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу в ЄРПН та не подали Заяву (Наказ №1492) в установлені Кодексом терміни, щодо таких платників необхідно: перевірити засобами АІС центрального рівня "Реєстр ПН" наявність реєстрації податкової накладної (Наказ №1379) в ЄРПН відповідно до Порядку №1246; направити запит платнику про надання пояснень та документальних підтверджень з приводу формування податкового кредиту по податкових накладних (Наказ №1379), які підлягають реєстрації, але не зареєстровані.

Підпунктом 3.3.2. пункту 3.3 цих Методичних рекомендацій передбачено, що до таких платників необхідно: вжити заходів щодо самостійного виправлення помилки платником ПДВ шляхом коригування РПН методом "сторно" на підставі п. 1 Порядку N 1002 (за необхідності - надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ (Наказ N 1492) за відповідний період на підставі ст. 50 та п. 201.6 ст. 201 Кодексу) (наприклад, шляхом направлення посадовим особам СГД інформаційного листа із відповідними пропозиціями коригування РПН).

Суд констатує, що представником позивача не надано та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція повідомляла позивача про наявність розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Поряд з цим, лист Тлумацького відділення Тисменицької оДПІ від 26.09.2013 року за №175/10 та відповідь Дирекції теплопостачання від 01.10.2013 року не містять в собі повідомлення чи будь-якої іншої інформації про наявність розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 134-135).

Отже, відповідач не вживши належних заходів щодо повідомлення позивача про наявність розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, не надавши можливості самостійно усунути такі недоліки та незважаючи на право платника уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, безпідставно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач дізнався про відсутність реєстрації податкової накладної №7652 в Єдиному реєстрі податкових накладних при проведенні податковим органом камеральної перевірки і самостійно 10.10.2013 року у відповідності до Податкового кодексу України та "Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН" до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області подано заяву скаргу про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року (а.с. 131-132).

З врахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області від 14.10.2013 року №0001132200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 03.12.2013 року.