Постанова № 35744636, 29.11.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/2048/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Неміш Т.В.

за участю:

позивача: Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", представник - Феделещак М.М.;

відповідача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Беззаботнов В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 року № 0001621504/342/15-04/03344326/2327, № 0001631504/343/15-04/03344326/2328, № 0001601504/344/15-04/03344326/2329, № 0001551504/345/15-04/03344326/2330.

В судовому засіданні 23.10.2013 року відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС було замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про часткову зміну (доповнення) підстав позову, мотивуючи наступним. Відповідачем 07.03.2013 року було прийнято Акт за №649/15-04 про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, який було отримано позивачем 15.03.2013 року. На підставі Акту за №649/15-04 від 07.03.2013 року, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 0001621504/342/15-04/03344326/2327, № 0001631504/343/15-04/03344326/2328, № 0001601504/344/15-04/03344326/2329, № 0001551504/345/15-04/03344326/2330. Однак, позивач не погоджується з висновками викладеними в Акті перевірки за №649/15-04 від 07.03.2013 року, а відтак вважає, що прийняті на підставі даного Акту податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року незаконні та підлягають скасуванню виходячи з наступного. Як стверджує представник позивача, відповідачем під час проведення перевірки було порушено норми ст.ст. 78, 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема, у відповідача були відсутні обов'язкові обставини, визначені п. 78.1 ст. 78 ПК України, які необхідні для проведення документальної позапланової перевірки позивача, а також про існування таких обставин нічого не зазначено в Наказі про проведення перевірки за № 205 від 26.02.2013 року. Відповідачем було надіслано позивачеві Повідомлення від 27.02.2013 року за № 1627/15-04 про запрошення останнього на 07.03.2013 року щодо розгляду питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання тільки 27.02.2013 року, а тому як наголошує представник відповідача з пропущенням 10-ти денного терміну, визначеного пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Також, Повідомлення від 27.02.2013 року за № 1627/15-04 стосувалося тільки питання ресурсних платежів, а не тих питань щодо яких фактично проводилася відповідачем перевірка, а саме щодо: збору на забруднення навколишнього природного середовища, надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (екологічний податок), збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства. Разом з тим, представник позивача вказує, що нарахувавши позивачеві штрафні санкції по збору за забруднення навколишнього природного середовища із датами виникнення податкового боргу 19.11.2009 року та 19.02.2010 року, відповідач всупереч вимогам ст. 102 ПК України вийшов за межі дозволеного строку застосування штрафних санкцій за вчинення порушення, а саме: 1095 днів. Також, відповідач провівши документальну невиїзну позапланову перевірку за відсутності законом визначених підстав для проведення саме такої перевірки, порушив право позивача, яке передбачене п. 77.2 ст. 77 ПК України, а саме: не перевірятися документальними перевіркам частіше ніж один раз на рік, оскільки відповідач в 2013 році вже здійснив документальну планову перевірку в тому числі і за спірний період, що підтверджується Актом за №115/22-02 від 18.01.2013 року. Враховуючи викладене вище, представник позивача стверджує, що відповідачем було порушено вимогу пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, згідно з якою контролюючі органи зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. На підставі Акту за №649/15-04 від 07.03.2013 року про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 0001621504/342/15-04/03344326/2327, № 0001631504/343/15-04/03344326/2328, № 0001601504/344/15-04/03344326/2329, № 0001551504/345/15-04/03344326/2330. За результатами проведеної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на час виникнення спірних правовідносин) та п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища, надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, надходження збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства. Таким чином, відповідачем було застосовано до позивача штрафні санкції, а саме: в сумі 6698,14 грн. - за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища; в сумі 11348,82 грн. - за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з екологічного податку (за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти); в сумі 826,44 грн. - за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства; в сумі 2356,16 грн. - за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства. Також, представник відповідача вказує на те, що відповідачем не було порушено 1095-денний строк для застосування штрафних санкцій, оскільки перебіг даного строку починається з дати фактичної сплати податкових зобов'язань. Відтак, представник відповідача наголошує на тому, що позовні вимоги є безпідставними, а тому просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було прийнято Наказ від 26.02.2013 року за № 205 про проведення 07.03.2013 року, тривалістю один день, документальної невиїзної позапланової перевірки позивача щодо дотримання строків сплати (перерахування) по збору за забруднення навколишнього природнього середовища, надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (екологічний податок), збір за спецводокористування від підприємств житлового-комунального господарства за 2012-2013 роки (а.с. 106).

Повідомленням за № 1627/15-04 від 27.02.2013 року відповідачем було запрошено позивача на 07.03.2013 року о 10.00 год. щодо розгляду питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по ресурсних платежах (а.с. 107). 27.02.2013 року дане Повідомлення за № 1627/15-04 від 27.02.2013 року було надіслано позивачеві (а.с. 108).

Таким чином, 07.03.2013 року відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, результати якої відображено в Акті від 07.03.2013 року за № 649/15-04 (а.с. 11-14).

Проведеною документальною невиїзною позаплановою перевіркою від 07.03.2013 року було встановлено порушення відповідачем п. 57.3 ст. 57 ПК України, зокрема останнім протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, надходження збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства за 2012 рік (а.с. 11).

За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту від 07.03.2013 року за № 649/15-04, відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 22.03.2013 року, а саме: податкове повідомлення-рішення № 0001551504 про застосування штрафних санкцій у сумі 6698,14 грн. (в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища) (а.с. 10); податкове повідомлення-рішення № 0001601504 про застосування штрафних санкцій у сумі 11348,82 грн. (в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми і грошового зобов'язання з екологічного податку (за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти) (а.с. 8); податкове повідомлення-рішення № 0001621504 про застосування штрафних санкцій у сумі 826,44 грн. (в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства) (а.с. 6); податкове повідомлення-рішення № 0001631504 про застосування штрафних санкцій у сумі 2356,16 грн. (в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства) (а.с. 7).

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до п.77.4. ст.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно до п.78.4. ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин.

Посилання представника позивача на те, що відповідачем було порушено вимоги пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК України, оскільки останнім надіслано позивачеві Повідомлення про запрошення на 07.03.2013 року для проведення перевірки аж 27.02.2013 року, тобто менше ніж за 10 календарних днів до дня на який було запрошено позивача для перевірки, спростовується наступним.

Пункт 20.1 статті 20 ПК України, на який посилається позивач, визначає права органів державної податкової служби. З аналізу пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК України вбачається, що надсилання письмових повідомлень про запрошення платників податків для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення є правом, а не обов'язком відповідача. Разом з тим, особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачено статтею 79 ПК України.

Як вбачається з Акту від 07.03.2013 року за № 649/15-04 відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку. Особливості проведення саме документальної невиїзної позапланової перевірки передбачені п. 79.2 ст. 79 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, на виконання вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України, керівником відповідача було прийнято Наказ від 26.02.2013 року за № 205 про проведення 07.03.2013 року документальної невиїзної позапланової перевірки позивача (а.с. 106), а 27.02.2013 року надіслано позивачеві (а.с. 108) копію Наказу від 26.02.2013 року за № 205 та Повідомлення за № 1627/15-04 від 27.02.2013 року про запрошення на 07.03.2013 року о 10.00 год. щодо розгляду питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по ресурсних платежах (а.с. 107). Також, представник позивача не заперечує факт отримання позивачем 27.02.2013 року копії Наказу від 26.02.2013 року за № 205 та Повідомлення про запрошення за № 1627/15-04 від 27.02.2013 року.

Відповідно до п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Отже, дотримання всіх умов передбачених п. 79.2 ст. 79 ПК України надало відповідачеві право розпочати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача 07.03.2013 року.

Згідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та (або) авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, у зв'язку з порушенням позивачем строку сплати податкового зобов'язання (а.с. 11-14) до нього було застосовано штрафні санкції протягом строку такого прострочення, згідно з Розрахунками штрафних санкцій (а.с. 15-21).

Також, представник позивача стверджує, що відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку за відсутності визначених п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав для проведення саме такої перевірки (а.с. 83). Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї обставин визначених пп. 78.1.1 - 78.1 13 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Отже, п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а не обставини для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка і була фактично проведена відповідачем 07.03.2013 року (а.с. 11).

Суд не може взяти до уваги твердження представника позивача про те, що оскільки відповідач в 2013 році вже здійснював документальну планову перевірку позивача та документальну невиїзну перевірку щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість, а тому відповідачем було порушено п. 77.2 ст. 77 ПК України, а саме: права платника податків не перевірятись документальними перевірками частіше ніж один раз на рік.

Відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПК України періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Таким чином, норма п. 77.2 ст. 77 ПК України, на яку посилається представник позивача, стосується періодичності проведення документальних планових перевірок, та не стосується періодичності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка і була фактично проведена відповідачем 07.03.2013 року (а.с. 11).

Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і твердження представника позивача про те, що нарахувавши позивачеві штрафні санкції по збору за забруднення навколишнього природного середовища із датами виникнення податкового боргу 19.11.2009 року та 19.02.2010 року, відповідач всупереч вимогам ст. 102 ПК України вийшов за межі дозволеного строку застосування штрафних санкцій за вчинення порушення, а саме: 1095 днів.

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та (або) граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, у відповідності до п. 102.1 ст. 102 ПК України початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства, а п. 126.1 ст. 126 ПК України диференціює розмір штрафу в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, перебіг строку давності для визначення суми податкового зобов'язання зі штрафу, передбаченого цією нормою, починається з дня, наступного за днем сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Отже, штраф за затримку сплати податкового зобов'язання застосовується лише за фактом сплати податкового боргу. У випадку ж обчислення строку застосування штрафу з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, затримка платником сплати узгодженого податкового зобов'язання понад 1095 днів взагалі унеможливлювала б накладення на такого платника стягнень в порядку ст. 126 Кодексу. Враховуючи вище викладене, перебіг 1095-денного строку для застосування штрафів за несвоєчасність сплати податкових платежів починається з дати фактичної сплати податкових зобов'язань.

Згідно до п.п. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевказаного суд приходить до переконання, що документальна невиїзна позапланова перевірка своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань до бюджету була проведена відповідачем з дотримання норм чинного законодавства України, а висновки викладені в Акті №649/15-04 від 07.03.2013 року відповідають обставинам справи. А відтак підстав для скасування податкових повідомлень-рішення від 22.03.2013 року № 0001621504/342/15-04/03344326/2327, № 0001631504/343/15-04/03344326/2328, № 0001601504/344/15-04/03344326/2329, № 0001551504/345/15-04/03344326/2330 та задоволення позовних вимог немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 року № 0001621504/342/15-04/03344326/2327, № 0001631504/343/15-04/03344326/2328, № 0001601504/344/15-04/03344326/2329, № 0001551504/345/15-04/03344326/2330 - відмовити.

2.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 29 листопада 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 4 грудня 2013 року.