Постанова № 35744181, 26.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р. Справа № 804/12381/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Олійника В.М. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2 550,00 грн. на рахунок 31112106700008, код ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, код отримувача 21081100, УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач розмістив зовнішню рекламу за адресою АДРЕСА_1 без відповідних дозвільних документів, що є порушенням Закону України «Про рекламу» та Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 р.

26 квітня 2013 року позивачем було прийнято рішення про накладення на відповідача штрафу у розмірі 2 550,00 грн.

Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі. Однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно зі ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про розгляд справи у скороченому провадженні. Відповідач заперечення на позов протягом десяти днів не надав, позов не визнав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

20 березня 2013 року провідним спеціалістом сектору контролю за рекламною діяльністю та торгівлею на відстані Мигай В.Ю. було складено протокол № 95/13 в якому зазначено, що на підставі отриманих матеріалів від КП «Адміністративно-технічне управління» Дніпропетровської міської ради спеціалістом Держспоживінспекції у Дніпропетровській області встановлені ознаки порушення ст. 16 Закону України «Про рекламу» та п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами при розміщенні реклами «Матрасы ортопедические, кровати» та вказано номери телефонів НОМЕР_1, НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1.

27 березня 2013 року рішенням № 95/13 на підставі протоколу № 95/13 від 20.01.2013 року вирішено розпочати розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

З метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, керуючись ст. 26 Закону України «Про рекламу», Держспоживінспекцією у Дніпропетровській області відповідачу направлено вимогу № 95/13 від 27.03.2013 року про надання документів, необхідних для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, призначеної на 23 квітня 2013 року. Згідно поштового повідомлення, лист відповідач отримав 03 квітня 2013 року.

23 квітня 2012 року відбулось засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, про що був складений відповідний протокол № 95/13. Відповідач на засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не надав.

26 квітня 2013 року, керуючись п. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу», було прийнято рішення № 95/13 накласти на відповідача штраф у розмірі 2 550,00 грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та враховуючи неможливість встановлення вартості розповсюдженої реклами.

Крім того, за результатами розгляду справи відповідачу надано припис про зупинення розповсюдження зовнішньої реклами та повідомлення про вжиті заходи.

26 квітня 2013 року рішення та припис були направлені позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» №270 від 03.07.1996 р. (далі Закон № 270) зовнішня реклама це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 270, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року (далі - Правила) виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Відповідно до п. 46 Правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №270, на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Згідно ч. 7 ст.27 Закону №270 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2 550,00 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок) на рахунок 31112106700008, код ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, код отримувача 21081100, УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 26 листопада 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник