Ухвала суду № 35744085, 02.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

02.12.13 Справа № 4/78/5022-1017/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши заяву Тернопільської обласної спілки споживчих товариств про ухвалення додаткового рішення, вих. № 7/205 від 15.10.2013р.

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р.

у справі № 4/78/5022-1017/2012

за позовом Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, м. Тернопіль

до відповідача 1: Борщівського районного споживчого товариства, м. Борщів Тернопільської області

відповідача 2: Борщівської міської ради, м. Борщів Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Борщівське районне бюро технічної інвентаризації, м. Борщів Тернопільської області

про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Борщівської міської ради від 01.03.2001р. № 102; скасування реєстрації права власності від 01.03.2001р. на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться по вул. Базарна, 1 в м. Борщів за Борщівським районним споживчим товариством; визнання права власності на нежитлові будівлі в т.ч. будинку та м'ясо-молочного павільйону і споруди: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5, що знаходяться по вул. Базарна, 1 в м. Борщів за Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача 1: не з"явились;

від відповідача 2: не з"явились;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.02.2013 р. у справі № 4/78/5022-1017/2012 (суддя - Н.М. Бурда) відмовлено у задоволенні позовних вимог Тернопільської обласної спілки споживчих товариств до Борщівського районного споживчого товариства та до Борщівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Борщівське районне бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Борщівської міської ради від 01.03.2001р. № 102; скасування реєстрації права власності від 01.03.2001р. на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться по вул. Базарна, 1 в м. Борщів за Борщівським районним споживчим товариством; визнання права власності на нежитлові будівлі в т.ч. будинку та м'ясо-молочного павільйону і споруди: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5, що знаходяться по вул. Базарна, 1 в м. Борщів за Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач не довів належності спірних приміщень саме Тернопільській обласній спілці споживчих товариств, а також судом не встановлено неправомірності прийняття рішення виконкомом Борщівської міської ради за № 102 від 01.03.2001р., та, відповідно, порушення ним прав та охоронюваних законом інтересів сторін у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 4/78/5022-1017/2012 апеляційну скаргу Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, вих. № 7/23 від 21.02.2013р. задоволено, скасовано рішення господарського суду Тернопільської області від 04.02.2013 р. та прийняте нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення виконкому Борщівської міської ради від 01.03.2001р. № 102 та скасовано реєстрацію права власності від 01.03.2001р. на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться по вул. Базарна, 1 в м. Борщів за Борщівським районним споживчим товариством; визнано право власності на нежитлові будівлі в т.ч. будинку та м'ясо-молочного павільйону і споруди: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5, що знаходяться по вул. Базарна, 1 в м. Борщів за Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств. Здійснено новий розподіл судових витрат. Достягнуто з Тернопільської обласної спілки споживчих товариств до спеціального фонду державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 29 грн. та стягнуто з Борщівського районного споживчого товариства на користь Тернопільської обласної спілки споживчих товариств 5357,30 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та 3252,15 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Стягнуто з Борщівського міської ради на користь Тернопільської обласної спілки споживчих товариств 1073 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та 573,50 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Справу № 4/78/5022-1017/2012 повернуто господарському суду Тернопільської області.

На виконання прийнятої постанови Тернопільська облспоживспілка звернулась в державну реєстраційну службу із заявою від 10.07.2013 року для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, місто Борщів, вулиця Базарна, будинок 1.

19 вересня 2013 р. державним реєстратором Клюковським Максимом Володимировичем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6010556, згідно якої відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна, на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, місто Борщів, вулиця Базарна, будинок 1, за суб'єктом: Тернопільська обласна спілка споживчих товариств, ЄДРПОУ 01767413. В даному рішенні державним реєстратором прав на нерухоме майно зазначено, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 4/78/5022-1017/2012, яка підтверджує виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна, не містить необхідних відомостей про об'єкт нерухомого майна для проведення державної реєстрації прав на нього, зокрема площу об'єкта нерухомого майна та повної інформації про юридичну особу - не вказано код ЄДРПОУ, а відтак неможливим є встановлення відповідності заявлених прав, документам, що їх посвідчують.

17 жовтня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від Тернопільської спілки споживчих товариств надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 4/78/5022-1017/2012 (вх. № суду 05-17/751/13). Заявник, просить постановити додаткове рішення, в якому зазначити ідентифікаційний код Тернопільської обласної спілки споживчих товариств - 01767413 та площу нежитлової будівлі, в тому числі будинку (літ. «Л») - 138,9 кв.м. та м'ясо - молочного павільйону (літ. «О», «Н», «М») - 621,3 кв.м.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 р. розгляд заяви Тернопільської обласної спілки споживчих товариств про ухвалення додаткового рішення, вих. № 7/205 від 15.10.2013 р. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 4/78/5022-1017/2012 призначено в судове засідання на 04.11.2013 року. 4 листопада 2013 р. розгляд справи відкладено на 18.11.2013 р. та витребувано у Борщівського районного бюро технічної інвентаризації для огляду в судовому засіданні оригінал інвентаризаційної справи на нежитлові приміщення по вулиці Базарній,1, м. Борщів, Тернопільської області.

В подальшому, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. розгляд справи № 4/78/5022-1017/2012 відкладено до 02.12.2013 р., у зв'язку з неявкою усіх учасників судового процесу та не виконанням Борщівським районним бюро технічної інвентаризації вимог ухвали суду від 04.11.2013 р. Даною ухвалою участь представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд.

В судове засідання 02.12.2013 р. позивача та відповідачі 1 та 2 участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили. Проте, Борщівське районне бюро технічної інвентаризації на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду через канцелярію суду подало копію інвентаризаційної справи від 20 квітня 2004 року (вх. № суду 05-04/7359/13) та клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. № суду 05-04/7360/13).

Судова колегія, оглянувши матеріали справи та копію інвентаризаційної справи вважає, що в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Судове рішення - це вирок, рішення, постанова, ухвала, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ, виданий в порядку наказного провадження у цивільних справах (пункт 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року N 740).

Згідно зі статтею 82 ГПК при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

ГПК передбачає можливість перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користуться правами, наданими суду першої інстанції.

Перегляд за апеляційною скаргою рішення місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд (стаття 92). Відповідно до статті 105 ГПК за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. Статтею 103 ГПК встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення (в такому випадку рішення місцевого суду, яким визнано право власності, є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно); скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення (в такому випадку правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності, є постанова апеляційного суду про визнання права власності на нерухоме майно; якщо рішення, яким визнавалося право власності на нерухоме майно, скасовано частково в частині визнання права власності, то таке рішення не є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності, а якщо рішення скасовано частково і прийнято нове рішення про визнання права власності, то рішення суду апеляційної інстанції є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності); скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково (у таких випадках рішення місцевого суду, яким визнавалося право власності, постанова апеляційного суду не є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності); змінити рішення (в такому випадку, правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності, є те рішення суду, яким визнається право власності на нерухоме майно) (Роз'яснення Міністерства юстиції України від 22.06.2007 року № 19-32/30).

Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Приймаючи постанову у справі та задовольняючи позовні вимоги, судова колегія виходила з заявленого позивачем предмету позову та дослідила усі зібрані у справі докази.

Так, відповідно до пп. 10 п. 27 розділу «Особливоості державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно» Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є , зокрема рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

В даній справі документом, на підставі якого за позивачем - Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств визнано право власності на нежитлові будівлі, в тому числі будинок, м'ясо-молочний павільйон і споруди: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5, що знаходяться по вул. Базарна,1 в м. Борщів є постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р.

Так, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватись у відповідності до резолютивної частини постанови.

Проте, державний реєстратор прав на нерухоме майно відмовив у державній реєстрації спірного майна за Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств, оскільки подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (Загальні засади проведення державної реєстрації прав, (Постанова КМ України, від 22.06.2011, № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно"). У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Дана обставина послугувала підставою звернення позивачем до господарського суду із заявою про прийняття додаткового рішення, яким зазначити ідентифікаційний код юридичної особи та площі спірного майна.

Підстави для прийняття судом додаткового рішення, ухвали встановлені ч. 1 ст. 88 ГПК України, відповідно до якої господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З юридичного аналізу наведеної правої норми вбачається, що додаткове рішення -це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має виправити деякі його недоліки, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятись від основного рішення та залучається до нього.

Зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України встановлено, що додаткове рішення може бути ухвалене у випадку, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати (пункт 2 частини першої статті 220).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» апеляційний суд вправі прийняти додаткову постанову за заявою особи, яка бере участь у справі, або за своєю ініціативою у разі, якщо він скасував рішення господарського суду першої інстанції повністю або частково і прийняв нове рішення (пункт 2 статті 103 ГПК). Додаткову постанову може бути прийнято апеляційним судом з підстав і в порядку, зазначеному у статті 88 ГПК. Згадану постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 4/78/5022-1017/2012, таким було вирішено всі питання, що були поставленні перед судом згідно визначеного позивачем предмету спору, а саме: визнати недійсним рішення виконкому Борщівської міської ради від 01.03.2001 року № 102 та скасування реєстрації права власності від 01.03.2001 року на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться по вул. Базарна, 1 в м. Борщів за Борщівським районним споживчим товариством; визнання право власності на нежитлові будівлі, в тому числі будинку та м'ясо - молочного павільйону і споруд: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5, що знаходяться по вул. Базарна,1 в м. Борщів за Тернопільською обласною спілкою спожичих товариств.

Слід зазначити, що при скасуванні рішення господарського суду Тернопільскої області від 04.02.2013 року, колегією суддів досліджено правову природу правовідносин сторін, що склались з приводу приналежності спірного майна та встановлено, що будинок та м'ясо-молочний павільйон і споруди: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5 розташовані в м. Борщів по вул. Базарній, 1 на території колишнього Борщівського ринку.

Відповідно до п. 2 Постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987р. № 124 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" всі ринки із системами Міністерства торгівлі УРСР безоплатно передано споживчій кооперації. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2004 р. № 16-рп/2004 "У справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію" (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації)" правові, організаційні, економічні та соціальні основи об'єднання громадян у кооперативні організації (кооперативи чи кооперативні об'єднання), а також функціонування кооперативного руху в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію". Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативних організацій цей Закон виділяє споживчі кооперативи як організації споживчої кооперації (частина друга статті 6). Діяльність споживчої кооперації врегульовано Законом України "Про споживчу кооперацію", який визначає її правові, економічні та соціальні основи. Цим Законом установлено правовий статус організацій споживчої кооперації, а також закріплено їх незалежність і самостійність. Принцип недоторканності власності кооперативних організацій, закріплений у положеннях частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію", пункті 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", згідно з якими власність кооперативних організацій перебуває під захистом держави, охороняється законом нарівні з іншими формами власності і передбачає, що відчуження власності може мати місце лише за умов і на підставах, визначених законом.

Згідно аналізу чинного у 1987 році законодавства (Цивільного кодексу Української РСР, Постанови Ради Міністрів Української РСР "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" від 28 квітня 1980 року № 285, прийнятої на виконання Постанови Ради Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 року № 940, якою було затверджено однойменне положення) держава та її повноважні органи мали право передавати державне майно у власність недержавним (кооперативним і громадським) організаціям як за плату, так і безоплатно. Передача державного майна організаціям споживчої кооперації мала здійснюватися на той час на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством. У зв'язку з передачею колгоспних ринків споживчій кооперації відповідно до Постанов у центральному апараті Міністерства торгівлі Української РСР було ліквідовано управління колгоспними ринками і плодоовочевої торгівлі, зменшено граничні асигнування на його утримання. Також були вилучені функції управління колгоспними ринками із положень про управління торгівлі виконавчих комітетів відповідних місцевих рад (пункт 2 Постанови Ради Міністрів УРСР від 3 травня 1988 року № 119).

Тобто, колгоспні ринки передавалися не лише як майновий об'єкт, а разом з організаційною та функціональною структурами їх управління.

Слід зазначити, що безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, внаслідок чого ці ринки як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України "Про власність" набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів.

Міністерство торгівлі УРСР наказом № 134 від 22.04.1987р. доручило управлінням торгівлі облвиконкомів передати обласні об'єднання дирекції колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами, які перебувають на їх балансі, з плановими показниками, фондами на 1987 рік та показниками по звітному балансу за період з 1 січня до 1 числа місяця, в якому завершено передачу облспоживспілкам (а.с. 1, т.1).

На виконання названого наказу виконавчий комітет Тернопільської обласної ради народних депутатів 8 червня 1987р. прийняв рішення № 146 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" (а. с. 18), згідно пункту 2 якого зобов'язано управління торгівлі протягом червня 1987р. передати ринки облспоживспілці та повернути автотранспорт, який раніше знаходився на балансі обласної об'єднаної дирекції ринків. Прийняття-передачу провести з балансу на баланс з проведенням інвентаризації фактичного стану. Передача проводиться безоплатно у відповідності до інструкції, затвердженої Міністерством фінансів СРСР і Держпланом СРСР від 18.04.1980р. № 75.

Згідно акта від 30.06.1987р. (а. с. 20-22) Борщівський колгоспний ринок по вул. Базарній, 1 передано на баланс Тернопільського обласного споживчого товариства.

Постановою Тернопільської обласної спілки споживчих товариств № 263 від 05.10.1992р. ліквідовано обласне об'єднання ринків та передано ринки в підпорядкування: зокрема торгово-роздрібним об'єднанням Борщівського і Зборівського районних споживчих товариств (а. с. 30).

На виконання названої вище постанови № 263, Борщівське районне споживче товариство приймає постанову № 213 від 16.10.1992р. "Про передачу ринків в підпорядкування Борщівського і Мельниця-Подільського об'єднань торгово-кооперативних підприємств" (а. с. 60, 114-116), згідно п. 1 якої постановляє станом на 01.10.1992р. прийняти ринки в підпорядкування Борщівського і Мельниця-Подільського об'єднання торгово-кооперативних підприємств.

По акту прийому передачі від 23.10.1992 року здійснено безкоштовну передачу основних засобів Борщівському об'єднанню торгово-кооперативних підприємств станом на 01.10.1992р. (а. с. 115). Даний акт підписали: товарознавець Чорківського госпрозрахункового ринку та Тернопільського об'єднання ринками Зуб Г.М., директор Борщівського ринку Продруг В.Й., ревізор Борщівського районного споживчого товариства Люзний В.М. та головний інженер Сакундяк В.М. В даному акті відсутні підписи представників Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, а тому такий носить односторонній характер і не може бути доказом передачі майна у власність відповідача.

Як вбачається з пункту 24 Статуту Тернопільської облспоживспілки, управління справами обласної споживспілки здійснюють рада облспоживспілки та правління облспоживспілки (Статут в редакції 1980 р.), а в пункті 44 Статуту Тернопільської облспоживспілки, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів, реєстраційний номер 01767413 від 14 листопада 1994 року передбачено, що облспоживспілка володіє, користується і розпоряджається належним їй майном. Вона реалізовує права власника через свої органи управління (з'їзд споживчої кооперації області, конференцію, Раду, правління) у відповідності з їх компетенцією, визначеною Статутом (Статут в редакції 2004 р.).

20 серпня 2012р. правлінням Тернопільської облспоживспілки прийнято постанову "Про припинення дії постанови правління облспоживспілки від 05.10.1992р. № 263", якою постановлено припинити дію п. 2 постанови правління облспоживспілки № 263 від 05.10.1992р. і зобов'язано правління Борщівського районного споживчого товариства повернути Тернопільській облспоживспілці з підпорядкування майновий комплекс ринку в тому числі будівлі, споруди, інші основні засоби, які розташовані за адресою м. Борщів, вул. Базарна 1. (а.с. 30, т.1)

На виконання постанови правління облспоживспілки відповідачу 20.08.2012р. скеровано лист, яким доведено до відома рішення правління облспоживспілки з вимогою про передачу основних засобів станом на 01.09.2012 року (а. с. 34, т.1), який відповідачем залишено без реагування.

Колегією суддів з'ясовано, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд вказує (абз. 4 знизу, стор. 5), що Борщівське районне БТІ в 1992 році зареєструвало право власності на будівлі ринку за об'єднанням торгово - кооперативних підприємств Борщівського районного споживчого товариства та видало реєстраційне посвідчення.

Проте, в 1992 році реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах України здійснювалась згідно Інструкції Міністерства комунального господарства УРСР, затвердженої 31.01.1996 р. та втратила чинність на підставі наказу № 56 від 13.12.1995 р. Державного комітету України по житлово - комунальному господарству.

Згідно п. 7 Інструкції реєстрація провадилась на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком №1.

Згідно з п. 3 додатку № 1 до Інструкції правовстановлюючими документами, на підставі яких провадилась реєстрація будинків та домоволодінь були урядові і відомчі акти (постанови і розпорядження) про передачу будівель і споруд, передбачені постановою РНК СРСР від 15 лютого 1936 р. "Про порядок передачі державних підприємств, будівель і споруд".

Зазначена постанова РНК СРСР втратила силу відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 16.10.1979 року № 94 (яка чинна на сьогодні), згідно п. 7 якої передача державних підприємств, об'єднань, організацій і установ кооперативним організаціям проводиться зокрема виконавчим комітетом місцевих рад народних депутатів.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 08.06.1987 р. № 146 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" Тернопільська обласна об'єднана дирекція колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами, які перебували на їх балансі, була передана Тернопільській облспоживспілці (акт передачі від 30 липня 1987 року).

Таким чином, колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірне майно не вибувало з власності Тернопільської облспоживспілки у встановлений законом спосіб.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. визнано право власності на нежитлові будівлі, в тому числі будинок та м'ясо - молочний павільйон і споруди: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5, що знаходяться по вул. Базарна,1 в м. Борщів за Тернопільською обласною спілкою спожичих товариств.

Проте, на думку позивача, в постанові Львівського апеляційного господарського суду відсутні усі відомості необхідні для проведення державної реєстрації права власності на майно за Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств, зокрема площі об'єкту нерухомого майна, про що ним подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

В заяві про ухвалення додаткового рішення Тернопільська обласна спілка споживчих товариств, просила винести рішення, в якому зазначити ідентифікаційний код Тернопільської обласної спілки споживчих товариств - 017674413 та площу нежитлової будівлі, в тому числі будинку з позначенням літ. «Л» всього площею 138,9 кв.м. та м'ясо - молочного павільйону з позначеннями літ. «О», «Н», «М» всього площею 621,3 кв.м. на підставі інвентаризаційної справи Борщівського районного споживчого товариства.

Згідно, копії інвентаризаційної справи, наявної в матеріалах справи (а.с. 97-103, т.1) та поданої Борщівським районним бюро технічної інвентаризації за Борщівським районним споживчим товариством обліковується два об'єкти за адресою: м. Борщів, вул. Базарна,1, а саме: магазин (літ. «Л») загальною площею 138,9 кв.м. та магазин (літ. «О») загальною площею 621,3 кв.м. Слід зазначити, що згідно експлікації плану площ до плану житлового будинку по вулиці Базарній,1 всього по літері «Л» площа будівель складає 621,3 кв.м., а згідно експлікації плану площ до плану житлового будинку по вулиці Базарній,1 на площу 138,9 кв.м. взагалі відсутні будь - які зазначення по літері.

Як вбачається з матеріалів справи, наявні розбіжності щодо позначень об'єктів та їх площ.

Крім того, в поданій інвентаризаційній справі відсутні приміщення з позначеннями «Н», «М», які в заяві вказує позивач.

Судова колегія зазначає, що в експлікаціях плану площ до плану житлового будинку по вулиці Базарній,1 всього 621,3 кв.м. по літ. «Л» знаходяться: підвал площею 24,2 кв.м., підвал площею 51,6 кв.м., підвал площею 30,9 кв.м., підвал площею 45,3 кв.м., приміщення площею 174,6 кв.м., приміщення площею 27,2 кв.м., приміщення площею 2,2 кв.м., приміщення площею 8,4 кв.м., приміщення площею 2,6 кв.м., вагова площею 19,1 кв.м., приміщення площею 9,0 кв.м., приміщення площею 10,1 кв.м., приміщення площею 10,1 кв.м., коридор площею 3,6 кв.м., приміщення площею 5,4 кв.м., приміщення площею 16,1 кв.м., приміщення площею 18,6 кв.м., коридор площею 20,6 кв.м., кухня площею 10,5 кв.м., сан.вуз. площею 1,9 кв.м., приміщення площею 4,9 кв.м., приміщення площею 34,6 кв.м., коридор площею 2,1 кв.м., приміщення площею 66,8 кв.м., приміщення площею 26,9 кв.м. А в експлікації плану площ до плану житлового будинку по вулиці Базарній,1 всього 138,9 кв.м. без зазначення літери знаходяться: коридор площею 1,0 кв.м., приміщення площею 35,4 кв.м., кладова площею 4,6 кв.м., кладова площею 4,6 кв.м., коридор площею 1,0 кв.м., приміщення площею 24,1 кв.м., кладова площею 2,0 кв.м., приміщення площею 18,0 кв.м., приміщення площею 9,8 кв.м., приміщення площею 38,4 кв.м.

Проте, судова колегія зазначає, що однією з вимог позивача було саме визначення права власності на нежитлові будівлі, в тому числі будинку та м'ясо - молочного павільйону і споруд: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5, що знаходяться по вул. Базарна,1 в м. Борщів за Тернопільською обласною спілкою спожичих товариств, яка колегією суддів задоволена в повному обсязі.

Тобто, об'єкти, на які визнано право власності Львівським апеляційним господарським судом не співпадають у назвах з об'єктами, які значаться у копії інвентаризаційної справи. Слід зазначити, що ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р. та від 18.11.2013 р. у Борщівського районного бюро технічної інвентаризації витребовувалися для огляду в судовому засіданні оригінали інвентаризаційної справи на нежитлові приміщення по вулиці Базарній,1, м. Борщів, Тернопільської області. Однак, Борщівським бюро технічної інвентаризації подано копію інвентаризаційної справи на два об'єкти магазини, що не дає можливості судовій колегії встановити, які саме приміщення значаться по вулиці Базарній чи саме приміщення площею 138,9 кв.м. та площею 621,3 кв.м. є обє'ктами, на які визнано право власності за Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств, і їх тотожність у назвах з будинком, м'ясо - молочним павільйоном і спорудами: піднавіс 2, піднавіс 3, піднавіс 4, піднавіс 5, що знаходяться по вул. Базарна,1 в м. Борщів.

З огляду на вищевикладене, судова колегія зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 р. № 6, прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо). Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виноситься ухвала (стаття 86 ГПК).

Проте, судова колегія вказує про обґрунтованість вимог позивача щодо зазначення в резолютивній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. ідентифікаційного коду Тернопільської обласної спілки споживчих товариств.

Згідно копії Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 41, т.1) та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Тернопільській обласній спілці споживчих товариств присвоєно ідентифікаційний код - 01767413.

Таким чином, заяву Тернопільської обласної спілки споживчих товариств про ухвалення додаткового рішення слід задоводлити частково, винісши ухвалу про виправлення описки, шляхом внесення в резолютивну частину постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2013 р. у справі № 4/78/5022-1017/2012 ідентифікаційний код 01767413 Тернопільській обласній спілці споживчих товариств.

Враховуючи викладене та керуючись ст., ст. 86, 88, 89, 99 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Тернопільської обласної спілки споживчих товариств про ухвалення додаткового рішення, вих. № 7/205 від 15.10.2013 р. - задоволити частково.

2. Виправити описку у резолютивній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р., доповнивши п. 2 фразою: ідентифікаційний код - 01767413.

3. Справу № 4/78/5022-1017/2012 повернути господарському суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.