Рішення № 35744084, 04.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

03 грудня 2013р. справа №927/1411/13

За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова», вул.19-го Березня,7, с.Озеряни, Варвинський р-н., 17612

До відповідача: Фермерського господарства «Борзнянське»,

вул.Шевченка,28, кв.2, м. Борзна, Чернігівська обл.,16400

Про стягнення 251 275грн. 19коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Буряк О.І. представник довіреність №10/10-07 від 10.10.2013р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 251275,19грн. - попередньої оплати, здійсненої згідно платіжних доручень №6513 від 28.10.2011р. на суму 6000,00грн., №9705 від 29.08.2012р. на суму 25000,00грн., №10050 від 27.09.2012р. на суму 24600,00грн., №801 від 29.10.2012р. на суму 25000,00грн., №11369 від 30.01.2013р. на суму 25000,00грн., №6498 від 25.07.2013р. на суму 23830,59грн., №178 від 24.09.2013р. на суму 24401,00грн., видаткового касового ордеру від 05.12.2012р. на суму 97443,60грн.

У судовому засіданні 26.11.2013р. представник відповідача повідомив, що не знайшов договору поставки сільськогосподарської продукції, про наявність якого повідомлялося представниками відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2013р. надав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Відповідач відзив на позов не надав, повноваженого представника у судове засідання не направив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки був присутній у попередньому судовому засіданні 26.11.2013р., в якому суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливим врегулюванням спору. Ухвала про відкладення розгляду справи від 26.11.2013р. направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, про що зроблена відмітка на зворотному боці оригіналу вказаної ухвали.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що сторони не досягли згоди стосовно мирного врегулювання спору.

Від відповідача до суду не надходило заяв та клопотань.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача та переходу до розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Окрім того, явка представника відповідача у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

У відповідності з ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір, відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як свідчать матеріали справи, встановлення правовідносин між позивачем і відповідачем здійснено не шляхом укладення договору купівлі-продажу (поставки) у формі єдиного документа, а в порядку ст.181 Господарського кодексу України - шляхом вчинення сторонами конклюдентних дій, а саме позивачем по сплаті грошових коштів як попередньої оплати за продукцію та відповідачем по прийняттю цих коштів.

Так, позивачем на підставі, виставлених відповідачем, рахунків-фактур б/н від 03.10.11р. на суму 6000грн., від 01.08.12р. на суму 25000грн., від 03.09.12р. на суму 24600грн., від 01.10.12р. на суму 25000грн., від 04.01.13р. на суму 25000грн., від 01.07.13р. на суму 23830грн., від 20.09.13р. на суму 24401грн. перераховано на рахунок останнього грошові кошти на загальну суму 153 831,59грн. платіжними дорученнями: №6513 від 28.10.2011р. на суму 6000,00грн., №9705 від 29.08.2012р. на суму 25000,00грн., №10050 від 27.09.2012р. на суму 24600,00грн., №801 від 29.10.2012р. на суму 25000,00грн., №11369 від 30.01.2013р. на суму 25000,00грн., №6498 від 25.07.2013р. на суму 23830,59грн., №178 від 24.09.2013р. на суму 24401,00грн. із зазначенням в призначенні платежів щодо оплати за с/г продукцію згідно відповідного рахунку. Перерахування позивачем відповідачу коштів підтверджується платіжними дорученнями з відмітками установи банку про проведення платежів, виписками по рахунку СТОВ «Дружба-Нова», які містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивачем видано представнику відповідача готівкові кошти на загальну суму 97443,60грн. за сільськогосподарську продукцію, що підтверджується наявною у справі копією видаткового касового ордеру №9915 від 05.12.2012р. Про отримання грошових коштів представником відповідача свідчить наявний у видатковому касовому ордері підпис одержувача коштів.

Отже, всього позивачем за період з жовтня 2011 року по вересень 2013 року сплачено відповідачу 251275,19грн.

Відповідачем не надано суду доказів, які свідчили б про повернення ним сплачених позивачем грошових коштів, а також відповідачем не надано суду доказів, які спростовують факт отримання ним від позивача коштів у вищезазначеній сумі. А відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинені дії по прийняттю сплачених позивачем грошових коштів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Отже, в силу ст.655 та ст.538 Цивільного кодексу України у відповідача виникли підстави для зустрічного виконання зобов'язання по передачі позивачеві оплаченої продукції.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приймаючи до уваги, що сторонами не визначено строк виконання зобов'язання відповідачем по поставці товару, тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу вимогу про проведення розрахунків в порядку ст.ст.530, 693 ЦК України №16/10-23 від 16.10.2013р., в якій вимагав поставити сільськогосподарську продукцію на протязі 7 днів, а в разі не поставки продукції повернути суми попередніх оплат в розмірі 251275,19грн.

Вказана вимога направлена відповідачу 17.10.2013р., що підтверджується копією фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист від 17.10.2013р., та залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження факту передачі позивачу продукції на всю сплачену останнім суму попередньої оплати, у тому числі згідно рахунків-фактур перелічених вище. Тобто, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по передачі оплаченого товару.

Як свідчать матеріали справи, відповідач сільськогосподарську продукцію не поставив, грошові кошти в сумі 251275,19грн. не повернув.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем відповідно до положень ст.33 Господарського процесуального кодексу України та діючого законодавства України на день розгляду справи не подано суду доказів щодо поставки сільськогосподарської продукції або повернення позивачу грошових коштів в сумі 251275,19грн.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання по поставці сільськогосподарської продукції не виконав, і суму попередньої оплати 251275,19грн. позивачу також не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 251275,19грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 5025,50грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 538, 639, 655, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Борзнянське» (вул.Шевченка, б.28, кв.2, м.Борзна, Чернігівська обл., п/р 26006000620085 в ПАТ Банк «Демарк», МФО 353575, код ЄДРПОУ 37440863) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» (вул.19-го Березня, б.7, с.Озеряни, Варвинський р-н., п/р 2600492285001 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 31333767) 251 275грн. 19коп. боргу, 5025грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 04.12.2013р.

Суддя Н.Ю.Книш