Рішення № 35743970, 29.11.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 рокуСправа № 12/101 Господарський суд Кіровоградської області колегією в складі головуючого судді Шевчук О.Б., суддів Поліщук Г.Б. та Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №12/101

за позовом Кіровоградської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим в Кіровоградській області органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград,

про стягнення 696565,76 грн.,

за участю представників:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури м. Кіровограда Макаренко О.І (посвідчення № 004388 від 19.09.2012, наказ № 585к від 04.09.2013);

від відповідача - Смірнова Г.Р., довіреність № 173 від 11.03.2013;

від третьої особи - головний спеціаліст відділу представництва інтересів в судах юридичного управління Покаленко В.В., довіреність № 611-МР/З від 14.05.2013.

Кіровоградська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим в Кіровоградській області органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси" (надалі - відповідач або ПАТ "Вторинні ресурси") на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області 696565,76 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Ухвалою суду від 09.07.2013 продовжено розгляд справи №12/101 колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Шевчук О.Б.

Ухвалою голови суду від 10.10.2013 включено до складу колегії по розгляду даної справи суддів Поліщук Г.Б. та Колодій С.Б.

У судових засіданнях 06.11.2013, 20.11.2013 та 27.11.2013 оголошувались перерви відповідно до: 16:30 год. 20.11.2013, 16:00 год. 27.11.2013 та 12:00 год. 29.11.2013 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у своїх письмових поясненнях підтримав позовні вимоги прокурора. Таку позицію неодноразово підтвердили у судовому засіданні також і його представники.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому повністю заперечує позовні вимоги прокурора та просить суд відмовити у задоволенні позову. Таку ж позицію відповідача підтримав і його представник у судовому засіданні.

Поряд з цим відповідачем 31.07.2013 було подано заяву-клопотання про зупинення провадження у даній справі. 20.08.2013, 10.10.2013, 05.11.2013, 20.11.2013 відповідачем подані доповнення та обґрунтування до клопотання про зупинення провадження у справі № 12/101.

Остаточно своє клопотання відповідач виклав та подав до господарського суду 27.11.2013. Відповідно до цього клопотання ПАТ "Вторинні ресурси" просить суд задовольнити заяву про зупинення провадження у справі № 12/101 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення справи № 1170/2а-4353/12, яка на сьогоднішній день розглядається Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (апеляційна скарга призначена до слухання на 08.07.2014) та до вирішення справи № 1170/2а-4353/12 у Кіровоградському окружному адміністративному суді (по скасованій ухвалі від 12.11.2013).

Господарський суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Виходячи зі змісту викладених вимог, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених позовних вимог до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, що розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення, та є істотними для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Господарський суд враховує, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в загальній сумі 696565,76 грн., в тому числі 670036,40 грн. - шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельних ділянок та 26529,36 грн. - шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ділянок нафтопродуктами. Подання позову обґрунтовано матеріалами позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства при користуванні земельними ділянками, проведеної Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області із залученням Кіровоградської міжрайонної природоохоронної прокуратури. При цьому, результати перевірки та встановлені порушення зафіксовані в акті перевірки від 26.05.2010, підтверджені актом обстеження засміченої земельної ділянки №3 від 26.02.2010, актом відбору проб ґрунтів, відходів №05-05-10 від 26.05.2010, протоколом вимірювань від 01.06.2010.

Обґрунтовуючи своє клопотання про зупинення провадження у даній справі, відповідач посилається на пов'язаність цієї справи із адміністративною справою № 1170/2а-4353/12, у якій відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2013. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 розгляд апеляційної скарги призначено на 09:10 год. 08.07.2014.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору в адміністративній справі № 1170/2а-4353/12, у якій винесено постанову від 23.09.2013, що оскаржується в апеляційному порядку, є визнання протиправними і незаконними дій державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Карабаджак Оксани Вячеславівни щодо проведення перевірки (за результатами якої нараховано шкоду, стягнення якої є предметом спору у справі №12/101), складання акту та винесення припису від 26.05.2010, а також визнання незаконним і скасування припису від 26.05.2010, складеного та винесеного державним інспектором Карабаджак О.В. без номеру та без підпису керівника за результатами позапланової перевірки від 26.05.2010 на підставі актів від 26.05.2010.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 визнано протиправними і незаконними дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Карабаджак Оксани Вячеславівни в частині складання акта перевірки з порушенням норм п.п. 4.15, 4.16 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. При цьому, адміністративним судом при винесенні цієї постанови було враховано те, що обставини щодо складання акту перевірки, на підставі якого винесено припис, вже були предметом дослідження в адміністративній справі №2а-2495/10/1170 (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 у справі № 2а-2495/10/1170 є чинною на даний час) тому вказані обставини не потребують доказування в силу вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідач посилається на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 у справі № 1170/2а-4353/12, справу направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та незаконними дій старшого помічника прокурора Кіровоградської міжрайонної природоохоронної прокуратури Віватенка Миколи Івановича щодо проведення позапланової перевірки від 26.05.2010 та протиправними дій державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградської області Пустовіта Сергія Леонідовича щодо проведення відбору проб ґрунтів, відходів та складеного Акту відбору про ґрунтів від 26.05.2010 №05-05-10 та протоколу вимірювань від 01.06.2010.

Проте відповідачем не доведено того, що розгляд справи №12/101 є неможливим без встановлення відповідних обставин і фактів у справі № 1170/2а-4353/12, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Аналізуючи характер позовних вимог зазначених справ, господарський суд прийшов до висновку, що розгляд справи по суті заявлених позовних вимог (щодо стягнення заподіяної шкоди) у даній справі можливий, оскільки остаточне вирішення адміністративної справи № 1170/2а-4353/12 та встановлені у відповідних судових рішеннях адміністративного суду обставини відносно законності чи незаконності дій посадових осіб жодним чином не будуть впливати на розгляд даної господарської справи, не будуть ні доводити, ні спростовувати встановлений в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.2010 факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства - засмічення земельної ділянки.

Враховується також те, що згідно пункту 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

За висновком Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, який викладено в постанові від 01.08.2012 у справі № 2а-2495/10/1170, акт перевірки повинен розглядатись у якості письмового доказу та не є предметом оскарження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, господарський суд враховує, що провадження у даній справі вже зупинялось ухвалою від 14.03.2013 до розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом справи №1170/2а-4353/12. Проте, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013, зазначена ухвала в частині зупинення провадження у справі до розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом справи №1170/2а-4353/12 скасована. При цьому, суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на те, що факти, відносно правомірності дій посадових осіб з проведення перевірки відповідача і складання матеріалів такої перевірки, які будуть встановлені в ході розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом справи № 1170/2а-4353/12, не матимуть преюдиціального значення по даній справі (№ 12/101).

Тобто аналогічним обставинам вже дана оцінка вищих судових інстанцій.

З огляду на викладене господарський суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, а справа підлягає вирішенню по суті.

Третя особа (Кіровоградська міська рада) підтримала позовні вимоги прокурора.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимоги (про виділення спеціаліста) Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора №2-43/вих-10 від 17.05.2010 для проведення спільної перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності суб'єктів господарювання, які займаються заготівлею, переробкою та реалізацією металобрухту чорних та кольорових металів на території м. Кіровограда, Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області (правонаступником якої є Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області) відповідно до розпорядження від 17.05.2010 №56-р направлено державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карабаджак О.В. для участі у перевірці додержання вимог законодавства, що проводиться у порядку прокурорського нагляду.

26.05.2010 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Карабаджак О.В. в присутності старшого помічника Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора Віватенко М.І. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ "Вторинні ресурси", яке змінило найменування на публічне акціонерне товариство "Вторинні ресурси".

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.2010. Як зазначено в цьому акті в ході проведення позапланової перевірки встановлено, що журнал обліку та руху відходів згідно встановленої форми 1-ВТ "Облік відходів" - не ведеться. При візуальному обстеженні території позивача встановлено, що відходи такі як відпрацьовані масла, відходи гуми, пакувальні матеріали, відходи деревини, відпрацьовані автошини, масне ганчір'я зберігається не в обладнаних місцях для тимчасового зберігання даних відходів, ведеться не роздільний збір відходів. Виявлено факти засмічення земельних ділянок. Ділянка №1 засмічена металевими стружками та забруднена масляними плямами. Ділянка №2 засмічена твердими побутовими відходами (т.1, а.с. 8-10).

Результати перевірки та встановлені порушення підтверджені актом обстеження засміченої земельної ділянки №3 від 26.05.2010, актом відбору проб ґрунтів, відходів №05-05-10 від 26.05.2010, протоколом №05-05-10 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 01.06.2010 (т.1, а.с.11-15).

Постановою Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області від 26.05.2010 № 010917 начальника цеху ЗАТ "Вторинні ресурси" Лимаренко А.А. притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 850,00 грн., який сплачено останнім в повному обсязі (т.1, а.с. 17,18).

Постанова про накладення адміністративного стягнення не була оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007 № 149 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 25.04.2007 за №422/13689 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок в сумі 670036,40 грн. та розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельної ділянки нафтопродуктами 26529,36 грн.

Таким чином, загальна сума заподіяної відповідачем шкоди за розрахунками позивача складає 696565,76 грн. (т.1, а.с. 19-22).

Вирішуючи спір про стягнення з відповідача заявленої шкоди, господарський суд враховує наступне.

В силу вимог статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 1 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що терміни вживаються в цьому Законі в такому значенні: земля - поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею; забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.

Відповідно до приписів статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотриманням вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з вимогами пунктів "в" та "и" статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну та іншу відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Законом України "Про охорону земель" визначено правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; уживати заходів щодо запобігання негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

З зазначеною нормою кореспондується і частина 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Частиною 1 статті 69 цього Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, діяльність яких погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Оцінивши матеріали проведеної позивачем перевірки та інші докази, які є у справі, та враховуючи всі дійсні обставини, господарський суд вважає доведеним факт засмічення та забруднення земельних ділянок ПАТ "Вторинні ресурси".

При цьому, господарський суд враховує, що недотримання посадовою особою позивача при проведенні перевірки та складанні акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.2010 положень пунктів 4.15 та 4.16 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034 (надалі - Порядок), не позбавляє зазначеного акта доказової сили.

Таким чином, за наявності факту засмічення та забруднення земельних ділянок ПАТ "Вторинні ресурси", останнє зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, і виявлені факти порушення процедури проведення спірної перевірки жодним чином не звільняють суб'єкта господарювання від такого обов'язку та не спростовують факту вчинення такого правопорушення з боку відповідача.

Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими забороняється не санкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктах, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно пунктів "а" та "б" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Cтаттею 43 цього ж Закону унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Таким чином, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов землекористування, в тому числі засмічення та забруднення земель.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди регламентовано статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем доведено належними доказами факт заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу в загальній сумі 696565,76 грн. тоді як відповідач не довів відсутності в його діях чи діях його працівників вини в заподіянні відповідної шкоди.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси" шкоди, що заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок порушення законодавства про відходи, у розмірі 696565,76 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В главі IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №43 від 29.01.2013, визначено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації (п. 4.1.). Для щоденного акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Головних управліннях Казначейства відкриваються аналітичні рахунки окремо за кожним видом надходжень (п. 4.2.).

Таким чином, кошти у вигляді відшкодованої шкоди зараховуються на аналітичний рахунок, відкритий для відповідної території, після чого розподіляються між відповідними спеціальними фондами відповідних бюджетів.

Приписами статті 2 Цивільного кодексу України визначено, що учасником цивільних відносин є, зокрема, держава Україна (ч.2).

Статтею 170 цього кодексу визначено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч.1).

Згідно ж статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Отже, виходячи з територій та кодів бюджетної класифікації відшкодована шкода підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Кіровоградської міської ради.

Враховуючи положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України та пункт 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/704/2012 від 23.05.2012 з подальшими змінами на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 13931,32 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси" (25014, м. Кіровоград, вул. Виставочна, 2Г, ідентифікаційний код 24714951) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Кіровоградської міської ради на аналітичний рахунок за реквізитами: р/р 33112331700002, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код отримувача коштів (код ЄДРПОУ) 38037409, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач коштів УДКСУ у м. Кіровограді, шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок порушення законодавства про відходи, у розмірі 696565,76 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси" (25014, м. Кіровоград, вул. Виставочна, 2Г, ідентифікаційний код 24714951) в доход Державного бюджету (отримувач коштів: УК у м. Кіровограді /м. Кіровоград/; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; рахунок №31211206783002; МФО 823016; ідентифікаційний код 38037409; код бюджетної класифікації 22030001) - 13931,32 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області (м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37).

Повне рішення складено 04.12.2013

Головуючий суддя О.Б. Шевчук

Суддя Г.Б. Поліщук

Суддя С.Б. Колодій