Рішення № 35742846, 26.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р.Справа № 922/4500/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків про стягнення 175619,65 грн. за участю представників сторін:

позивача - Єфременко О.О., довіреність № 14-3 від 08.01.2013 року;

відповідача - Зубрич Д.О., довіреність № 06/17 від 06.01.2013 року;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" суму втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 115336,42 грн., 3% річних у розмірі 60283,23 грн. Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 14/138/11 купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011 року. Витрати по сплаті судового збору у сумі 3512,50 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4500/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 26 листопада 2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26 листопада 2013 року підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 39138,54 грн. інфляційних та надав відзив із запереченнями (вх. № 43520), який долучений судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

31 січня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (покупець) був укладений договір № 14/138/11 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Відповідно до п. 1. 1. Договору, Постачальник зобов'язується передати Покупцеві в 2011 році імпортований природний газ, для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.

Згідно до п. 2.1 Договору, Постачальник передає Покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопровадами в обсязі до 16490,100 тис. куб.м.

Відповідно до п.3.1. Договору, викладеного у Додатковій угоді № 5 від 30.09.2011 року до Договору, строк поставки газу: з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

Відповідно до п. 3.3. Договору, право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі.

Згідно з п. 3.5 Договору, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актами приймання-передачі газу.

На виконання умов Договору позивач поставив протягом січня-вересня 2011 року та лютого 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 14485,534 тис. куб. метрів на загальну суму 47537638,90 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного від 30.01.2011 року за січень на суму 1070154,52 грн., від 31.01.2011 року за січень на суму 5970831,44 грн., від 28.02.2011 року за лютий на суму 563090,39 грн., від 25.02.2011 року за лютий на суму 6109016,40 грн., від 31.03.2011 року за березень на суму 699267,81 грн., від 29.03.2011 року за березень на суму 6258016,80 грн., від 30.04.2011 року за квітень на суму 690296,18 грн., від 29.04.2011 року за квітень на суму 3002345,35 грн., від 31.05.2011 року за травень на суму 2872904,62 грн., від 30.06.2011 року за червень на суму 2999003,13 грн., від 29.07.2011 року за липень на суму 3164494,16 грн., від 31.07.2011 року за липень на суму 91047,11 грн., від 31.08.2011 року за серпень на суму 3021193,71 грн., від 30.09.2011 року за вересень на суму 2813356,80 грн., від 29.02.2012 року за лютий на суму 8212620,48 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих доказів, відповідач свої зобов'язання виконав, але з простроченням строків передбачених договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ своєчасно, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 60283,23 грн. та суми втрат від інфляційних процесів в розмірі 115336,42 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В інформаційному листі від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіряючи правильність розрахунку заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних, господарський суд встановив, що розрахунок визначений вірно згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 60283,23 грн. та інфляційних витрат у розмірі 115336,42 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 625, 626 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, буд. 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" ( 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) суми 3% річних у розмірі 60283,23 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 115336,42 грн., судового збору у розмірі 3512,50 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.11.2013 р.

Суддя Суслова В.В.

справа № 922/4500/13