Рішення № 35742684, 28.11.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2013 Справа № 901/3367/13За позовом Приватного підприємства «Галерея окон», м. Сімферополь

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Санаторій 30 років Жовтня», м. Алушта

про стягнення 159 427,52 грн.

Суддя С.О. Лукачов

Представники:

Від позивача - Шушкевич Д.В., паспорт ЕС 637817 від 26.03.1998, керівник, Васьків Я.Й., договір про надання юридичних послуг від 02.10.2013, адвокат.

Від відповідача - Зозуля М.Є., довіреність № 124 від 12.08.2013, представник.

Суть спору: Приватне підприємство «Галерея окон» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Санаторій 30 років Жовтня» про стягнення заборгованості за договором поставки з урахуванням штрафу на загальну суму 160 980,32 грн.

Ухвалою від 31.10.2013 суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, у якій останній просить: стягнути заборгованість за договором поставки з урахуванням штрафу на загальну суму 159 427,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за договорами поставки № 19 та № 52.

Відповідач проти позову заперечує та вважає його необґрунтованим, оскільки у позовній заяві не вказано про виконання позивачем зобов'язань, встановлених розділом 2 договору. Також вважає, що підписання накладної лише 13.05.2013 підтверджує невиконання зобов'язань по договору ні позивачем, ні відповідачем.

У судовому засіданні 28.11.2013 представник відповідача надав клопотання, у якому просив забезпечити надання пояснень позивача про неоднозначний характер сторін, зафіксований ст. 2 договору.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд не знайшов підстав для його задоволення, з огляду на положення ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розгляд справи відкладався та в судовому оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

09 квітня 2013 року між Приватним підприємством «Галерея окон» (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Санаторій 30 років Жовтня» (Замовник) був укладений договір № 19 (а. с. 7).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виготовити та встановити вироби згідно замовної специфікації, яка є невід'ємної частиною даного договору.

Згідно п. 1.3 договору замовлення виконується на протязі 10 робочих днів.

Вартість виробів, монтажу та доставки визначається, згідно замовної специфікації. Загальна вартість замовлення складає 77 269, 00 грн. (пункт 1.4 договору).

Згідно п. 8 договору оплата здійснюється до 10 червня 2013 р.

Відповідно до п. 2.2 договору замовник зобов'язується своєчасно провести оплату за договором.

Крім того, 25 квітня 2013 року між Приватним підприємством «Галерея окон» (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Санаторій 30 років Жовтня» (Замовник) був укладений договір № 52, згідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виготовити та встановити вироби згідно замовної специфікації.

Замовлення виконується на протязі 7 робочих днів відповідно до пункту 1.3 договору.

Згідно п. 3.1 договору розрахунок по даному договору проводиться до 10 червня 2013 року.

Відповідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Так на виконання зобов'язань за договорами позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладною від 13.05.2013 на загальну суму 110 683,24 грн. (а.с. 6).

Проте в порушення умов договору відповідач лише частково розрахувався за отримані вироби, а саме відповідачем було сплачено 04.06.2013 - 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 104; 06.06.2013 - 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 108; 19.04.2013 - 7 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 59 та 07.06.2013 - 10 000,00 грн., згідно платіжного доручення № 113. На підставі чого за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 72 883,24 грн.

Крім того, 25.11.2013 у судовому засіданні представник відповідача усно підтвердив, що ним отримані вироби та це підтверджується вказаною вище накладною.

Відносно двох екземплярів договору №19 від 09.04.2013, у одному із яких в п. 8 прописними літерами зазначено - оплата до 10.06.2013, а у іншому нічого не зазначено, позивачем підтверджено, що ці договори підписані директором позивача.

Як пояснили представники сторін у судовому засіданні, замовні специфікації по вказаним договором не складались та взагалі відсутні, у зв'язку з чим, суд не приймає доводи відповідача відносно наявності у позивача зобов'язання встановлювати вироби, які були поставлені позивачем.

При цьому, суд враховує, що докази не встановлення виробів по договору, в матеріалах справи відсутні. Відповідач також не надав належні докази (листи, претензії, позови, судові рішення), які б свідчили про пред'явлення відповідачем вимог до позивача встановити вироби на об'єкті.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 72 883,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф по договору № 19 від 09.04.2013 у розмірі 58 230,84 грн. та по договору № 52 від 25.04.2013 у розмірі 26 313,44 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 76-77).

Відповідно до п. 3.1 договорів № 19 та № 52 у випадку несвоєчасної оплати з вини замовника, останній виплачує штраф у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок суми штрафу та враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплати за отриманий товар, суд визнає вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 84 544,28 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Згідно договору на надання юридичних послуг від 02.10.2013 укладеного між Приватним підприємством «Галерея окон» та Васьків Ярославом Йосифовичем, адвокат надає позивачу юридичні послуги, які оплачуються позивачем за актом виконаних робіт у розмірі, на умовах і в порядку визначеною угодою між сторонами цього договору (а.с. 20).

Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 17.11.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Відповідно до акту виконаних робіт від 07.10.2013, позивач прийняв роботи, які виконано повністю, претензій та зауважень щодо надання юридичних послуг та їх оплату на загальну суму 2 000,00 грн. у нього не має (а.с. 19).

Так згідно прибутково касового ордеру № 15 від 27.11.2012 позивач перерахував адвокату Васьків Я.Й. грошову суму у розмірі 2 000,00 грн.

Суд вважає, що витрати на правову допомогу, яку просить стягнути позивач у розмірі 2 00,00 грн. є співрозмірною підготовчим діям адвоката та складності даної справи.

З урахуванням викладеного, позов в частині стягнення 2000,00 грн. витрат на правову допомогу, підлягає задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду доказів відсутності з його боку заборгованості або котррозрахунок суми позову, крім того підтвердив наявність основної заборгованості та отримання товару від позивача, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У пункті 2.8 пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

Згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на те, що позивач заявою від 31.10.2013 зменшив позовні вимоги, йому підлягає поверненню сума судового збору у розмірі 31,05 грн.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 188,55 грн., покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Санаторій 30 років Жовтня» (код ЄДРПО України 02650848) на користь Приватного підприємства «Галерея окон» (код ЄДРПО України 34416136) заборгованість за договором поставки у розмірі 72 883,24 грн., штраф у сумі 84 544,28 грн., 2 000,00 грн. - витрати на правову допомогу та судовий збір у розмірі 3 188,55 грн.

3. Повернути з Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, код ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Приватного підприємства «Галерея окон» (код ЄДРПО України 34416136) судовий збір у розмірі 31,05 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 28.11.2013.

Повне рішення складено - 03.12.2013.

Суддя С.О. Лукачов