Ухвала суду № 35742331, 27.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 212/5313/2012

Головуючий у 1-й інстанції: Іщук Т.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Мельник-Томенко Ж. М.

судді: Ватаманюк Р.В. Совгира Д. І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 03 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 травня 2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Ленінського районного суду м. Вінниці та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, та не доведення обставин що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з таких підстав.

Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, виходячи із збільшення розміру премії в розмірі 90% посадового окладу як військовому пенсіонеру, керуючись Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року та наказами Міністра Оборони України № 355 від 25 червня 2011 року і № 50 від 28 січня 2011 року.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що премія, розмір якої збільшилась, носить тимчасовий характер, і при перерахунку пенсії до уваги не береться. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Але ч.4 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Тобто Кабінет Міністрів наділений повноваженнями встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до вимог п. 1 Порядку, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №45 від 13 лютого 2008 року перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Також, у п.5 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх отримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, і крім того зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За правилами п. 6,7постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" N 393 від 17 липня 1992 року пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної ставки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

Таким чином, названими актами визначено види грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при призначенні та перерахунку пенсій відповідної категорії осіб і до таких видів віднесено лише основні та додаткові види грошового забезпечення, що надаються щомісяця.

З огляду на вище зазначене, дана доплата не є обов'язковою виплатою і залежить від наявності коштів на виплату грошового забезпечення, а також встановлюється по кожній особі персонально.

Враховуючи викладене, суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, суд робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, -залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 03 травня 2012 року, -без змін.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Совгира Д. І.