Рішення № 35742052, 26.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р. Справа № 923/1468/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом виконавчого комітету Суворовської районної у місті Херсоні ради, м. Херсон

до комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло", м. Херсон

про стягнення 35512,46 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Малий В.С. - представник, дов. № 959/0 від 13.11.2013 р.

від відповідача - не прибув.

Суть спору: Виконавчий комітет Суворовської районної у м. Херсоні ради (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло" (відповідач) суму боргу у розмірі 35512,46 грн., з якої: 27096,12 грн. - сума основного боргу, 3117,01 грн. - сума пені за порушення термінів виконання договору, 2919,69 грн. - сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 1682,56 грн. - сума пені за порушення грошових зобов'язань та 697,08 грн. - сума 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору № 40 від 02.10.2012р., положеннями ст. 231 ГК України та положення ст.ст. 611, 625 ЦК України.

11.11.2013р. відповідачем надіслано до суду відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою про порушення справи від 25.10.2013 р. документи.

У відзиві на позовну заяву відповідач суму основного боргу визнав у повному обсязі, а щодо стягнення сум 3% річних та сум штрафних санкцій заперечив частково. Відповідач визнав суму пені у розмірі 1076,42 грн. за порушення термінів виконання робіт за період з 23.11.2012р. по 21.12.2012р., тобто тільки за 29 днів.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач на підставі п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України просить суд розстрочити виконання рішення строком на три місяці. Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

21 листопада 2013 року відповідач через канцелярію суду подав лист, в якому інформує, що у зв'язку з відсутністю фінансування КП "Херсонміськсвітло" з міського бюджету, не перерахуванням міським казначейством коштів за виконані роботи та надані послуги, вина підприємства у невиконанні умов договору відсутня. На підставі ст. 233 ГК України, ст.551 ЦК України, ч.3 ст.83 ГПК України, відповідач просить суд зменшити розмір неустойки (штрафу, пені). Даний лист з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

22 листопада 2013 року позивач через канцелярію суду подав письмові пояснення на відзив відповідача. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 26.11.2013р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином та завчасно був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи без участі представника відповідача.

За таких обставин, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 02.10.2012р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений договір № 40 про виконання робіт з капітального ремонту електромереж зовнішнього освітлення (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1., п.1.2. договору відповідач у 2012 році зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення вулиці Нестерова (від вул. Кольцова до вул. 14 Північна) у м. Херсоні. Позивач зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунок за виконану роботу здійснюється по факту її виконання на підставі акту виконання. Сторони також передбачили авансовий платіж замовника у розмірі 30% від суми договору на закупівлю матеріалів.

На виконання умов договору позивач 25.10.2012р. перерахував відповідачу авансовий платіж у розмірі 27096,12 грн.

Надалі, 21 грудня 2012 року позивачем від відповідача було отримано пропозицію № 735 про розірвання договору у зв'язку з неможливістю виконати роботи у 2012 році.

Додатковою угодою № 1 від 25 грудня 2012 року до договору № 40 від 02.10.2012р. сторони розірвали договір № 40 від 02.10.2012р.

19 липня 2013 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 18.07.2013р. з вимогою повернути авансовий платіж у розмірі 27096,12 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 4299,74 грн. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після розірвання договору відповідач зобов'язаний повернути авансовий платіж у розмірі 27096,12 грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основним боргом становить 27096,12 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Наданими у справу належними доказами підтверджено, що у зв'язку з неможливістю відповідача виконати роботи у 2012 році, додатковою угодою № 1 від 25.12.2012р. до договору № 40 від 02.10.2012р. сторони розірвали договір № 40 від 02.10.2012р.

В ході розгляду справи №923/1468/13 відповідач вимогу позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 27096,12 грн. визнав у повному обсязі.

Отже, 27096,12 грн. підлягають поверненню позивачу на підставі ч.1, п.3 ч.3 ст. 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення 27096,12 грн. є документально обґрунтованою та нормативно доведеною, а тому задовольняється судом.

Щодо вимоги позивача в частині суми 3% річних у розмірі 697,08 грн. за період з 22.11.2012р. по 30.09.2013р., ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, наведений позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково, лише у розмірі 140,31 грн., з огляду на наступне.

Приписами ч.3 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

19 липня 2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію від 18.07.2013р. з вимогою повернути авансовий платіж у розмірі 27096,12 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 4299,74 грн. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Судом перевірено правильність розрахунку суми 3% річних та встановлено, що пеня нарахована позивачем за період з 22.11.2012р. по 30.09.2013р.

Суд вважає даний розрахунок позивача невірним, оскільки право на нарахування відповідачу 3% річних у позивача виникло тільки з 30.07.2013р., з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що 19.07.2013р. позивач направив поштою відповідачу претензію, яка з урахуванням поштового пересилання отримана відповідачем 22.07.2013р. А тому відповідно до ч.3 ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був повернути позивачу авансовий платіж у розмірі 27096,12 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 29.09.2013р. включно.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст. 530 ЦК України право на нарахування 3% річних у позивача виникло тільки з 30.07.2013р.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") перевірив розрахунок 3% річних за період з 30.07.2013р. по 30.09.2013р.

Сума 3% річних за період з 30.07.2013р. по 30.09.2013р. (63 дні) становить 140,31 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково - в сумі 140,31 грн. Сума 3% річних у розмір 556,77 грн. заявлена позивачем до стягнення безпідставно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доказів сплати нарахованої сум 3% річних у розмірі 140,31 грн. відповідачем суду не надано.

Щодо вимоги позивача в частині пені за порушення термінів виконання робіт у розмірі 3117,01 грн., то дана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що пунктом 7.2. договору передбачено, що відповідач за порушення термінів виконання роботи - сплачує пеню у розмірі подвійної ставки Нацбанку України від вартості проекту за кожний день затримки.

Суд звертає увагу позивача, що п.5.1. договору сторони встановили строк виконання робіт протягом 2012 року.

Проте, додатковою угодою № 1 від 25 грудня 2012 року до договору № 40 від 02.10.2012р. сторони розірвали договір № 40 від 02.10.2012р.

З викладеного слідує, що до закінчення встановленого строку виконання робіт - до 31.12.2012р., сторони розірвали договір.

Таким чином суд вважає, що позивач дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем термінів виконання робіт, а тому відсутні правові підстави для нарахування пені відповідно до п.7.2. договору.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3117,01 грн. пені задоволенню не підлягає.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2919,69 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 1682,56 грн. пені за порушення грошових зобов'язань, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача 2919,69 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач посилається на ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". А вимогу про стягнення з відповідача 1682,56 грн. пені за порушення грошових зобов'язань, позивач посилається на ч.6 ст. 231 ГК України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/293 від 29.04.1994р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої ст.ст. 1, 2 Закону, пеня стягненню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2919,69 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань задоволенню не підлягають, оскільки позивач нараховує 2919,69 грн. пені за період з 01.01.2013р. по 30.09.2013р., тобто за період, який не охоплюється договірними відносинами сторін.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1682,56 грн. за період з 22.11.2012р. по 30.09.2013р., оскільки, в діях відповідача відсутні порушення грошових зобов'язань, які охоплюються договірними відносинами сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підтверджені частково, а отже і такі, що підлягають частковому задоволенню.

У відзиві на позовну заяву від 07.11.2013р. відповідач в порядку п.6 ст. 83 ГПК України просить суд розстрочити виконання рішення строком на три місяці, оскільки підприємство на даний час не має фінансової можливості виконати свої зобов'язання.

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника, за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурорами його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідач обґрунтовує необхідність надання розстрочки виконання рішення суду скрутним фінансовим становищем та неможливістю на даний час виконати рішення суду.

На переконання суду зазначені відповідачем обставини не доводять ускладнення виконання рішення суду, а тому не можуть слугувати підставою для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду. До того ж відповідачем не обґрунтовано жодними доказами строку на який він просить розстрочити виконання рішення суду. Також суд зазначає, що розстрочка виконання рішення суду не врівноважує матеріальні інтереси сторін.

Отже, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло" (73033, м. Херсон, вул. Фонтанна, 17, код ЄДРПОУ 31134534) на користь виконавчого комітету Суворовської районної у місті Херсоні ради (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 04060163) суму основного боргу у розмірі 27096,12 грн., суму 3 % річних у розмірі 140,31 грн. та судовий збір у розмірі 1319,54 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2013р.

Суддя С.В. Нікітенко