Рішення № 35742001, 28.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19983/13 28.11.13 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про стягнення 4 700,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.10.2013 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 4 700,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду місту Києва від 18.10.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.2013 р.

07.11.2013 р. до суду надійшла відповідь на запит з МТСБ України.

В судовому засіданні 14.11.2013 р. представником позивача подано додаткові документи по справі на виконання вимог суду та клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою суду від 14.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 28.11.2013 р.

27.11.2013 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач частково визнає позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 28.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

21.06.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Залізничні шляхи» (надалі - позивач) та ТОВ «Полтаваавтотранссервіс» (надалі - Страхувальник) було укладено договір добровільного наземних транспортних засобів № К/1010, за яким застраховано наземний транспортний засіб «Шевроле», державний реєстраційний № ВІ 8909 АР.

21.12.2012 р. в м. Черкасах відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шевроле», державний реєстраційний № ВІ 8909 АР., під керуванням водія Проценка Ігоря Анатолійовича, та транспортного засобу «Деу Сенс», державний реєстраційний № СА 5889 АВ, під керуванням водія Бойка Анатолія Михайловича.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Бойком А.М. Правил дорожнього руху України.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «Шевроле», державний реєстраційний № ВІ 8909 АР, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до Звіту про оцінку майна від 15.02.2013 р. становить 5 347,93 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась 21.12.2012 р. за участю застрахованого автомобіля позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4 300,00 грн. за платіжним дорученням № 6261 від 21.02.2013 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб «Деу Сенс», державний реєстраційний № СА 5889 АВ,, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» за Полісом № АА/5174277.

Зазначеним Полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 500 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є особою, яка, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову частково заперечує, посилаючись на те, що у Звіті про оцінку майна не враховано коефіцієнт фізичного зносу.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки у Звіті про оцінку майна від 15.02.2013 р. вже враховано коефіцієнт фізичного зносу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 400,00 грн. за надані позивачу експертні послуги.

Суд зазначає, що витрати, понесені позивачем на встановлення розміру матеріального збитку, не відносяться до суми страхового відшкодування, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача в порядку регресу.

Також, оскільки Полісом № АА/5174277 передбачено франшизу у розмірі 500 грн., зазначена сума стягненню з відповідача не підлягає.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 800,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б; код ЄДРПОУ 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3; код ЄДРПОУ 22523595) 3 800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя Н.І. Зеленіна