Постанова № 35741943, 27.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа№ 910/15302/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Скрипки І.М.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача - не з'явились,

від відповідача -Васютин А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» від 14.10.13 № 2447/0/17-13

на рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2013

у справі №910/15302/13

за позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», м. Київ

про стягнення 47 019грн.54коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2013 (суддя Підченко Ю.О.) задоволено позовні вимоги ПрАТ "Українська пожежно- страхова компанія" та стягнуто з ПрАТ "СК "НОВА" 47019грн.54коп. страхового відшкодування в порядку регресу за завдану майнову шкоду застрахованому позивачем автомобілю " Skoda Superb", внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 12.10.2012р., через порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля "Mitsubishi Lancer", цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнув з відповідача сплачену позивачем страхувальнику суму страхового відшкодування.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, що перевищують 32201грн.54коп. Апелянт зазначає, що при розрахунку страхового відшкодування в порядку регресу позивачем не враховано коефіцієнт фізичного зносу, який становить 62 % та який повинен враховуватись при виплаті страхового відшкодування.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач вказав, що в даному випадку відсутні підстави для застосування фізичного зносу.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

30.07.2012 між ПрАТ "СК "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та ПАТ "Укргазбанк" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № К-000/054/12 0000146. Предметом страхування за цим договором виступають майнові інтереси ПАТ "Укргазбанк", пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом "Skoda Superb", державний реєстраційний номер АА4658ЕТ, від страхових ризиків "ДТП", "ПДТО", "ІВП", "ВИКРАДЕННЯ".

12 жовтня 2012 року о 08 год. 10 хв. по вул. Дзержинського у місті Бориспіль сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу "Skoda Superb", який належить ПАТ "Укргазбанк" під керуванням ПоліщукаВ.А., та автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний реєстраційний номер АА 6643 НО, під керуванням Деревінського О.С., що належить йому на праві власності.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП Деревінського О.С. за ознаками статті 124 КУпАП, та відповідно до пункту 2.3б, 12.1, 12.3 Правил Дорожнього руху України підтверджено постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 3/1005/4378/2012 від 31.10.2012.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Skoda Superb", відповідно до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 1948 від 19.10.2012, ремонтної калькуляції № 1948 від 19.10.2012 склала 64004грн.30коп. Згідно з рахунком № 90 від 04.12.2012 та страховим актом № КАСКО/054/000/12/1481 від 10.12.2012, сума страхового відшкодування, яка підлягала виплаті страхувальнику становить 47019грн.54коп. та відповідно до платіжного доручення № 702 від 11.12.2012 була йому виплачена.

Згідно копії полісу АВ/3312446 наданого відповідачем, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Mitsubishi Lancer" застрахована ПрАТ "СК "Нова" з нульовою франшизою.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав відповіді на претензію позивача № 1979 від 22.05.2013 про виплату страхового відшкодування, яку отримано відповідачем 23.05.2013, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 47019грн.54коп.

Так, в силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, внаслідок керування якою транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, застраховано відповідачем згідно з Полісом № АВ/3312446, отже саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Сам відповідач не заперечує проти стягнення з нього суми страхового відшкодування в порядку регресу, проте вказує на необхідність її зменшення з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який становить 62 % та який повинен враховуватись при виплаті страхового відшкодування. Зокрема апелянт зазначає, що судом не застосовано значення фізичного зносу замінених складових транспортного засобу, з врахуванням того, що фактичний пробіг автомобіля більший за нормативний на 18тис.км. Крім того при огляді ТЗ зафіксовані пошкодження не пов'язані з ДТП. Також, апелянт посилається на дані інформаційно-пошукової системи обліку та аналізу ДТП ДАІ МВС України про те, що з застрахованим автомобілем двічі до цього випадку траплялись ДТП.

Проте, такі ствердження відповідача є безпідставними враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003р. за №1074/8395, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Пунктом 7.39 встановлено винятки стосовно зазначених вимог, якими є: а) КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтам або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Згідно звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 1948 від 19.10.2012 коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Skoda Superb" становить 62 %, однак з наявних у справі доказів, а саме свідоцтва про державну реєстрацію, вбачається, що застрахований позивачем легковий автомобіль "Skoda Superb" - 2006 року випуску, а ДТП сталася 12.10.2012, тобто його строк експлуатації на момент ДТП не перевищував 7 років, а тому коефіцієнт фізичного зносу застрахованого (пошкодженого) транспортного засобу не застосовується та дорівнює нулю.

Нормативний пробіг автомобіля "Skoda Superb" згідно автотоварознавчого дослідження №1948 від 19.10.2012 складає 24,80 тис.км. Отже, для застосування фізичного зносу потрібен був перепробіг більший ніж 24,80тис.км., тоді як апелянт зазначає про перепробіг на 18тис.км. Щодо пошкоджень не пов'язаних з ДТП, які вказані в акті-огляді пошкодженого ТЗ, а саме: облицювання бамперу переднього та його розрив, то ці пошкодження ніяк не можна вважати складовими частинами кузова, а отже і відсутні підстави для застосування фізичного зносу з вказаних обставин.

Також не приймаються до уваги посилання відповідача щодо зафіксованих пошкоджень на транспортному засобі, які не відносяться до ДТП, оскільки при визначенні вартості матеріального збитку, наявність пошкоджень були експерту відомі та відповідно не були взяті до уваги при складанні експертного висновку.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми страхового відідшкодування в порядку регресу в розмірі 47019грн.54коп. При цьому судом враховано, що згідно полісу № АВ/3312446 розмір франшизи дорівнює 0.

Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2013 у справі №910/15302/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» - без задоволення.

2. Справу № 910/15302/13 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

І.М. Скрипка