Ухвала суду № 35741855, 26.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 2а-3852/12/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ПАТ ХЗГВУшаков В.Р. (довіреність, керівник)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Херсонський завод гумотехнічних виробів" на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Херсонський завод гумотехнічних виробів" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання неправомірною податкової вимоги, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання неправомірною податкової вимоги від 01.06.2012 р. № 1118.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що за спірною податковою вимогою відповідач зобов'язав позивача сплатити податковий боргу у сумі 27888,08 грн., який складається із: пені у сумі 25199,72 грн. за несплату податку на прибуток, пені у сумі 2408,71 грн. за несплату податку на додану вартість, пені у сумі 98,64 грн. за несплату податку на доходи фізичних осіб (податкового агента), пені у сумі 12,43 грн. із збору за першу реєстрацію транспортних засобів, та пені у сумі 168,58 грн. з земельного податку юридичних осіб.

Наявний податковий борг із несплаченої пені підтверджується даними карток особових рахунків з податків і зборів позивача.

У той же час за даними карток особових рахунків ПАТ "Херсонський завод гумотехнічних виробів" та звірки по податкам і зборам станом на 31.05.2012 р. у позивача рахувалась переплата із податку на прибуток у сумі 190403,28 грн. та борг з несплаченої пені у сумі 25199,72 грн., з податку на додану вартість переплата 1698234,74 грн. та борг у вигляді несплаченої пені у сумі 2408,71 грн., з податку на доходи фізичних осіб податковий борг (пеня) у сумі 98,64 грн., збір за першу реєстрацію колісних транспортних засобів (пеня) борг у сумі 12,43 грн., земельний податок з юридичних осіб (пеня) борг у сумі 168,41 грн.

Як встановлено судом першої інстанції не сплачені суми пені, що зазначені у спірній податковій вимозі, обраховані відповідачем у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства за результатами перевірки від 07.05.2012 р. № 715/22-1/05516932.

Результати визначення грошових зобов'язань та штрафних санкцій за актом перевірки № 715/22-1/05516932 доведені позивачу податковими повідомленнями-рішеннями. Додаткові грошові зобов'язання повністю сплачені позивачем. Надані сторонами дані про стан розрахунків позивача з податків, зазначених у спірній податковій вимозі, свідчить, що у 2011-2012 роках позивач мав переплату з податку на прибуток та з податку на додану вартість на більшість звітних дат.

Відповідно до п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з вимогами п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків.

За приписами п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до п.87.1 ст. 87.1 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, з положень Податкового кодексу України слідує, що нарахування пені є додатковим фінансовим покаранням платника податків за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, у тому числі і шляхом їх заниження або не декларування.

При виявлені фактів заниження таких зобов'язань, пеня нараховується за весь період несплати незалежно від стану розрахунків платника податків з такого податку/збору протягом перевіреного податкового періоду. Погашення суми податкового боргу від несплати пені може бути проведено за рахунок надмірно сплачених податків та зборів за наявності відповідної заяви платника податку, при цьому датою погашення пені-податкового боргу є дата подачі відповідної заяви. За наданими суду доказами позивач не підтвердив надання заяви про погашення податкового боргу з нарахованої пені за рахунок переплат з відповідних податків, а тому позивач при наявності переплати мав податковий борг з цих податків на момент складення спірної податкової вимоги.

За діючим порядком нарахування пені не передбачено іншого способу доведення її розміру до платника податків, ніж складення податкової вимоги. Нарахування пені здійснюється податковим органом самостійно та не узгоджується з платником податків. У випадку порушень з боку податкового органу порядку нарахування пені спірним є не складення податкової вимоги, а вимоги стосовно виключення з особового рахунку нарахованої пені.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Херсонський завод гумотехнічних виробів", - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року по справі № 2а-3852/12/2170, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 27 листопада 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль