Постанова № 35741692, 18.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 р. Справа № 820/7917/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. по справі № 820/7917/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкової консультації,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати письмову податкову консультацію від 17.06.2013 року за вих. № 10981/10/17.1-23, яка надана Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. Основним видом підприємницької діяльності є надання в оренду нежитлових приміщень, що належать позивачу на праві власності. Нежитлові приміщення, які здає позивач в оренду, не перевищують 300 квадратних метрів, а тому позивач вважає, що він має право бути платником єдиного податку.

Також вказує, що просив відповідача роз'яснити, чи має він право здавати в оренду інше нежитлове приміщення вже не як фізична особа - підприємець, а просто як фізична особа, а саме: якщо частину своїх нежитлових приміщень, площа яких не перевищує 300 квадратних метрів, він буде здавати в оренду як фізична особа - підприємець, а іншу частину як фізична особа, і при цьому загальна площа таких приміщень буде перевищувати 300 квадратних метрів, чи зможе він в такому випадку залишатися платником єдиного податку на тертій групі. Листом від 17.06.2013 року № 10981/10/17.1-23 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області надано консультацію, в якій роз'яснено позивачу, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області надано податкову консультацію, яку позивач вважає такою що протирічить нормам чинного законодавства, не містить обґрунтованого тлумачення викладеної у листі конкретної ситуації, бо цитує лише норми закону.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 30.09.2013 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1.

Визнано недійсною податкову консультацію № 10981/10/17.1-23 від 17.06.2013 року, видану Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Позивач, представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. Основним видом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 є надання в оренду нежитлових приміщень. Позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

07.06.2013 року позивач звернувся до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС з листом про надання податкової консультації, згідно п. 52.1. ст.52 Податкового кодексу України, з питанням: чи може позивач здати в оренду інше нежитлове приміщення вже не як фізична особа - підприємець, а просто як фізична особа, а саме: якщо частину своїх нежитлових приміщень, площа яких не перевищує 300 квадратних метрів, буде здавати в оренду як фізична особа - підприємець, а іншу частину здавати в оренду просто як фізична особа, і при цьому загальна площа таких приміщень буде перевищувати 300 квадратних метрів, чи зможе позивач в такому випадку залишатися платником єдиного податку на третій групі (а.с. 6).

Листом від 17.06.2013 року № 10981/10/17.1-23 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС надано податкову консультацію.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах податковий орган діяв протиправно, оскільки не забезпечив належного розгляду порушеного платником податків питання, відповіді по суті порушеного платником податків питання не надав.

Судове рішення мотивовано тим, що при наданні податкової консультації податковий орган повинен дати тлумачення (висловити власне розуміння) всіх норм права, котрі присвячені регламентуванню порушеного платником податків питання.

Проте, зміст наданої відповідачем консультації свідчить про те, що у спірних правовідносинах відповідач взагалі не надав консультацію на поставлене запитання позивача, а лише доповнив норму права власним твердженням, не обґрунтувавши його.

Враховуючи приписи п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, листом від 17.06.2013 року № 10981/10/17.1-23 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС на звернення позивача від 07.06.2013 року надано податкову консультацію, якою, зокрема, роз'яснено наступне: підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ передбачено, що фізичні особи -підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних' метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.

Отже, якщо площа майна, яке належить на правах власності фізичній особі та надається в оренду (частина здається фізичною особою - підприємцем, а частина фізичною особою - не суб'єктом господарювання), перевищує норми, встановлені пп. З п. 291.5 ст. 291 ПКУ, то така фізична особа - підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Зазначене не забороняє фізичній особі - підприємцю здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування (а.с. 7).

Підпунктом 14.1.172 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтями 52, 53 ПК України передбачені порядок надання та наслідки застосування податкових консультацій.

Відповідно із вищезазначеними нормами:

- за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства;

- податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію;

- за вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі;

- консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку;

- контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень;

- не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована;

- платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору;

- визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, ПК України в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Крім того, з аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання.

Окрім того, необхідною ознакою податкової консультації як предмета оспорювання в судовому порядку є її відповідність визначенню рішення (акта) суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, зокрема, породження юридичних наслідків для кола суб'єктів, яким це рішення адресовано.

Така ознака характерна для узагальнюючих податкових роз'яснень, які надають ДПА України та затверджуються її наказом (пункт 1.8 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 176 від 12 квітня 2003 року).

Спірна податкова консультація з приводу практичного застосування норм податкового законодавства, яка надана податковим органом, не підпадає під предмет адміністративного позову, адже кваліфікуючою ознакою змісту такого, відповідно до положень статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, є юридична значущість для особи рішення суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи від такого рішення.

У даному випадку податкова консультація не має наведеної ознаки, оскільки не носить обов'язкового характеру, не породжує для позивача жодних правових наслідків та не порушує його прав, свобод і інтересів. У разі ж донарахування позивачу податкового зобов'язання, останнє не позбавлене можливості оскаржити відповідне податкове рішення до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що жодних управлінських висновків оскаржувана податкова консультація не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу вона не приписує, та відповідно не порушує права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, колегія суддів зазначає, що надана позивачу податкова консультація контролюючим органом стосовно практичного застосування конкретної норми закону за своїм змістом містить вичерпну відповідь на порушені питання.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з наданням податкової консультації, кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 р. не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до ч.2 ст. 205 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1, п.4 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. по справі № 820/7917/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкової консультації скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.