Ухвала суду № 35741541, 27.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 815/2251/13-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.

за участю секретаря Левицької З.Срозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління південного оперативного командування на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2013 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління південного оперативного командування за участю 3-іх осіб Головного спеціаліста відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Чернецької Марії Петрівни , Головного спеціаліста відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Васілічишеної Людмилиа Олександрівни , Головного спеціаліста відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Лейко Олени Олександрівни , Головного спеціаліста відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Поплавської Ірини Федорівни про визнання нечинним наказу, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

20.03.2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління оперативного командування та просив суд визнати нечинним рішення управління Південного оперативного командування щодо поновлення на роботі в частині окремого положення, а семе поновлення на посаді тимчасово до виходу із відпустки по догляду за дитиною основного працівника Васілічишеної Л.О. та наказ від 01.03.2013р. №53, зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_5 на роботі на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування та зобов'язати Управління Південного оперативного командування сплатити позивачу середню місячну заробітну плату за час вимушеною прогулу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року було закрито провадження в частині позовних вимог про визнання нечинним рішення управління Південного оперативного командування щодо поновлення ОСОБА_5 на роботі в частині окремого положення, а семе поновлення на посаді тимчасово до виходу із відпустки по догляду за дитиною основного працівника Васілічишеної Л.О.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_5 з 18.08.2009 року працював на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення територіального управління Південного оперативного командування, 18.08.2009 року прийняв присягу державного службовця та йому присвоєно 12 ранг державного службовця. 30.04.2010 року ОСОБА_5 переведено та призначено на посаду головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування у зв'язку зі зміною штатів.

Наказом командувача ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування від 30.12.2011 року № 19 по особовому штату державних службовців, ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу соціального забезпечення управління 03.01.2012 року звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.12р., яка набула законної сили згідно з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012р. , по справі №1570\1307\2012 скасовано наказ командувача Південного оперативного командування від 30.12.2011р. №19; зобов'язано Управління Південного оперативного командування поновити ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування; зобов'язано Управління Південного оперативного командування сплатити ОСОБА_5 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.01.2012р. по день поновлення на посаді; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування.

Згідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наказом командувача Південного оперативного командування від 14.06.2012р. №9 на виконання постанови суду поновлено ОСОБА_5 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення управління оперативного командування з 14 червня 2012 року тимчасово до виходу із відпустки по догляду за дитиною основного працівника Васілічишеної Л.О.

ОСОБА_5 письмово зазначив ,що не погоджується із тимчасовим поновленням на посаді, на звороті наказу №9 .

Наказом командувача Південного оперативного командування від 01 березня 2013р. №53 ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу соціального забезпечення штабу управління з 01 березня 2013 року звільнено з роботи у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу на підставі п.6 ст.40 Кодексу Законів про працю України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.40 України Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Відповідно до ст.5-1 КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , щодо наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі із врахуванням виходу за межі позовних вимог , так як звільнення ОСОБА_5 наказом командувача Південного оперативного командування від 01.03.2013р. №53, у зв'язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу відповідно до п.6 ст.40 Кодексу Законів про працю України є неправомірним , а наказ командувача Південного оперативного командування від 14.06.2012р. №9 про поновлення позивача на посаді на умові тимчасовості є неправомірним та неналежним виконанням Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.12р. , та ним було створено підґрунтя для подальшого звільнення з посади у зв'язку із поновленням іншого працівника, який раніше виконував відповідну роботу, та вважає , що не оскарження позивачем наказу про поновлення на посаді не є свідченням його правомірності , а встановлення зворотних обставин є безумовною підставою для визнання неправомірним наказу про звільнення ,який в цьому випадку, є похідним від неправомірного наказу про поновлення на посаді позивача.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління південного оперативного командування залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2013 р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя пис/

Судді: