Постанова № 35740636, 28.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року справа № 823/3330/13-а

15 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» Кошлія Р.В. - за довіреністю,

представника відповідача управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Тимощук А.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернулось ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», в якому ставить питання про:

- визнання протиправною бездіяльності управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо нерозгляду скарги від 02.10.2013р. по виконавчому провадженню №31620669 та невинесення відповідної постанови за результатами розгляду такої скарги, ненаправлення її на адресу заявника;

- зобов'язання управління ДВС ГУЮ у Черкаській області розглянути скаргу від 02.10.2013р. по виконавчому провадженню №31620669 та прийняти відповідну постанову за наслідками її розгляду і направити рішення на адресу заявника.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує на те, що 01 березня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано виконавчий напис №557 про звернення стягнення на рухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ТД «Сван» на користь ПАТ «ДБ Сбербанку Росії». 16 вересня 2013 року на адресу відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області надійшла заява боржника - ТОВ «ТД «Сван» про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з винесенням Печерським районним судом міста Києва ухвали від 05 вересня 2013 року у справі №757/18772/13-ц про зупинення стягнення, зокрема, на підставі виконавчого напису від 01 березня 2012 року, зареєстрованого за №557, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 та заборони Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.

За результатами розгляду зазначеної заяви 16 вересня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті.

Не погоджуючись з названою постановою, ПАТ «ДБ Сбербанку Росії» звернулось з відповідною скаргою до начальника ДВС на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій зазначило, що підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні, а постанова про зупинення виконавчого провадження підлягає до скасування, з огляду на те, що ухвала Печерського районного суду міста Києва не містить обов'язкових для виконавчого документа реквізитів, а також нею не включено до переліку осіб, яким заборонено вчиняти дії стосовно виконавчого напису нотаріуса, відповідача. Проте на думку позивача, відповідач в строки передбачені Законом України «Про виконавче провадження» скаргу не розглянув та не направив на адресу позивача постанову за наслідками її розгляду. У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив повністю задовольнити вимоги ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії».

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні, вказуючи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за №557. Так, 16.09.2013 р. на адресу державної виконавчої служби надійшла заява директора ТОВ «ТД «Сван» щодо зупинення виконавчого провадження за трьома виконавчими написами нотаріусів, до якої додано завірену копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2013р. №757/18772/13-ц. Даною ухвалою суду задоволено заяву ТОВ «ТД «Сван» про забезпечення позову, а саме зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 01.03.2012р., зареєстрованого в реєстрі за №557, що виданий приватним нотаріусом ОСОБА_3 та заборонено Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання напису зареєстрованого у реєстрі за № 557 виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 На підставі вказаної ухвали 16.09.2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчим В.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса за № 557. В подальшому, 04.10.2013 р. на адресу відповідача, засобами поштового зв'язку надійшла письмова скарга позивача на постанову від 16.09.2013 р. про зупинення виконавчого провадження. Вказана скарга позивача була розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», про що 10.10.2013р. заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Пустовар А.В. позивачу надано відповідь.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за №557.

16.09.2013 р. на адресу державної виконавчої служби надійшла заява директора ТОВ «ТД «Сван» щодо зупинення виконавчого провадження за трьома виконавчими написами нотаріусів, до якої додано завірену копію ухвали Печерського районного суд м. Києва від 05.09.2013р. №757/18772/13-ц. Даною ухвалою суду задоволено заяву ТОВ «ТД «Сван» про забезпечення позову, а саме зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 01.03.2012 р., зареєстрованого в реєстрі за №557, що виданий приватним нотаріусом ОСОБА_3 та заборонено Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України та іншим органам державної виконавчої служби України вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання напису зареєстрованого у реєстрі за № 557 виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3

Того ж дня, 16.09.2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчим В.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 557.

Не погоджуючись з постановою про зупинення виконавчого провадження позивач 02.10.2013р. поштовим зв'язком направив на адресу начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області письмову скаргу на постанову від 16.09.2013 р. про зупинення виконавчого провадження ВП №31620669, якою просив скасувати вказану постанову. Вказана скарга отримана уповноваженою особою відповідача 04.10.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заступник начальника Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Пустовар А.В. розглянувши скаргу позивача від 02.10.2013р. з приводу скасування постанови від 16.09.2013р. про зупинення виконавчого провадження ВП №31620669, зазначив, що підстав для скасування вказаної постанови немає, оскільки вона відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», про що 10.10.2013р. позивачу надано відповідь №72472.1-32/5.

При цьому, скарга позивача була розглянута в порядку встановленому Законом України «Про звернення громадян», оскільки позивач подав скаргу не дотримуючись норм Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи неправомірною бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо не розгляду скарги від 02.10.2013р., позивач звернувся до суду із відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-XIV із змінами та доповненнями (далі - Закон №606) визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів щодо стягнення коштів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, що діють на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу». Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно ст.1 Закону №606 примусове виконання - це сукупність дій органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.11 Закону №606).

Частиною 2 ст.30 Закону №606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника.

Зокрема пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону №606 обумовлені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, а саме виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Статтею 82 Закону №606 обумовлено, оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 82 вказаного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (ч. 3 ст. 82 Закону №606).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону №606 рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною 6 ст. 82 Закону №606 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.

Згідно з ч. 7 вказаної статі Закону скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Як вже встановлено судом скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Проте, 02.10.2013 р. позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області письмову скаргу на постанову від 16.09.2013р. про зупинення виконавчого провадження ВП №31620669.

Разом з тим, 10.10.2013 р. позивачу надано відповідь №72472.1-32/5, якою зазначено, що підстав для скасування постанови від 16.09.2013 р. про зупинення виконавчого провадження немає, оскільки вона відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, суд звертає увагу, що скарга позивача від 02.10.2013 р. на постанову про зупинення виконавчого провадження подана з порушенням норм ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», тому скарга, яка подана без додержання вимог, викладених у частині шостій статті 82 вказаного Закону, була розглянута заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час розгляду скарги позивача від 02.10.2013р. стосовно скасування постанови про зупинення виконавчого провадження відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання управління ДВС ГУЮ у Черкаській області розглянути скаргу від 02.10.2013 р. по виконавчому провадженню №31620669, прийняти відповідну постанову за наслідками розгляду та направити її на адресу заявника, суд зазначає що дана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби прямо передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Отже, суд зазначає, що під час вирішення спору суд не наділений повноваженням втручатися в діяльність державних органів, посадових осіб, зобов'язувати їх приймати певні рішення, оскільки вказані повноваження поряд з іншими складають зміст компетенції відповідача, для реалізації яких йому надана свобода діяти в установлених законодавством межах на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватись від дій) чи один з варіантів можливих рішень. Тому, вимога позивача стосовно зобов'язання управління ДВС ГУЮ у Черкаській області розглянути скаргу від 02.10.2013р. по виконавчому провадженню №31620669, прийняти відповідну постанову за наслідками розгляду та направити її на адресу заявника не підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 2 грудня 2013 року.