Постанова № 35740586, 02.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року справа № 813/8220/13-а

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Чернявська О.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Кредитної спілки "Християнська злагода" про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (далі - Франківський ВДВС ЛМУЮ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Кредитної спілки "Християнська злагода", в якому з урахуванням уточнень позовних вимог від 19.11.2013р., просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 13.08.2013р. про відкриття виконавчого провадження ВП №39298352 з примусового виконання виконавчого листа від 26.09.2011 р. у цивільній справі №2-647/11 Франківського районного суду м.Львова, стягувачем за яким є Кредитка спілка "Християнська злагода" (далі - КС «Християнська злагода»), та який до цього у виконавчому провадженні ВП №29048744 було повернуто стягувачеві за його заявою від 05.03.2013р. вих.№05-03/13 на підставі постанови від 27.03.2013р. відповідача про повернення виконавчого листа стягувачеві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відкрив виконавче провадження ВП №39298352 з примусового виконання виконавчого листа від 26.09.2011 р. у цивільній справі №2-647/11 Франківського районного суду м.Львова без врахування того, що вказаний виконавчий лист 27.03.2013 р. був повернутий стягувачеві за його заявою, що, відповідно до п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідач заяву про визнання позову чи заперечення на позовну заяву до суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подала до суду заперечення на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Свої заперечення мотивує тим, що повернення виконавчого листа про стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь КС «Християнська злагода» у сумі 314960 грн. було здійснено на підставі листа КС «Християнська злагода» від 05.03.2013р. про відкликання виконавчого листа, не підписаного головою правління кредитної спілки та не погодженого зі спостережною радою спілки. Вказаний лист про повернення виконавчого листа стягувачеві був переданий до виконавчої служби без відома КС «Християнська злагода», а одразу після отримання такої інформації 26.06.2013 р. його відкликано головою правління кредитної спілки. Третя особа зазначає, що відповідачем правомірно відкрито виконавче провадження ВП №39298352 з примусового виконання виконавчого листа №2-647/11, оскільки повернення виконавчого листа, відповідно до ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 вказаного закону.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі уповноважених представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.09.2011 р. Франківським районним судом м.Львова ухвалено рішення у цивільній справі №2-647/11, згідно з яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КС «Християнська злагода» - 314960грн., ОСОБА_5 - 123546грн., ОСОБА_6 - 29004грн., ОСОБА_7 - 155968грн., ОСОБА_2 - 400000грн., шляхом звернення стягнення на майно, передане в іпотеку; стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КС «Християнська злагода» витрати по наданню правової допомоги - 20450 грн., судовий збір - 120 грн., а також в дохід держави - 1649 грн.

На виконання судового рішення Франківського районного суду м.Львова у цивільній справі №2-647/11 видано виконавчий лист від 26.09.2011р.

Суд встановив, що 14.10.2011р. заступником начальника Франківського ВДВС ЛМУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №29267490 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь КС «Християнська злагода» - 314960 грн., ОСОБА_5 - 123546 грн., ОСОБА_6 - 29004 грн., ОСОБА_7 - 155968грн., ОСОБА_2 - 400000грн., шляхом звернення стягнення на майно, передане в іпотеку.

Суд встановив, що 05.03.2013р. третьою особою скеровано лист на адресу відповідача про повернення виконавчого листа від 26.09.2011р. у цивільній справі №2-647/11 ВП 29048744 без виконання.

Постановою відповідача від 27.03.2013р. у виконавчому провадженні ВП №29048744 виконавчий лист від 26.09.2011р. у цивільній справі №2-647/11 повернуто стягувачеві КС «Християнська злагода» за його заявою.

26.06.2013р. голова КС «Християнська злагода» подав заяву до відповідача про відкликання без виконання листа від 05.03.2013р. про повернення виконавчого листа стягувачеві з тих підстав, що вказаний лист був переданий до виконавчої служби без відома КС «Християнська злагода», без погодження спостережної ради кредитної спілки та без підпису голови правління третьої особи.

Суд встановив, що 30.07.2013р. КС «Християнська злагода» повторно звернулась до відповідача з заявою №30-07/13 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Франківським районним судом м.Львова 26.09.2013 р. у цивільній справі №2-647/11 у межах строків, встановлених для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Як вбачається з постанови відповідача, 13.08.2013р. відкрито виконавче провадження ВП №39298352 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Франківським районним судом м.Львова 26.09.2013 р. у цивільній справі №2-647/11, стягувачем за яким є Кредитка спілка "Християнська злагода".

Позивач вважає, що вказана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39298352 є протиправною, оскільки вона винесена без врахування того, що виконавчий лист 27.03.2013 р. повернутий стягувачеві за його заявою, що відповідно до п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Позивач зазначає, що відкриття виконавчого провадження ВП №39298352 порушує його права, оскільки вартості предмета іпотеки, за рахунок якого задовольняться вимоги КС «Християнська злагода» у вказаному виконавчому провадженні, буде недостатньо для задоволення вимог ОСОБА_2

Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №39298352 від 13.08.2013р. позивач звернувся до суду з заявою про її скасування.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Порядок виконання судових рішень органами державної виконавчої служби визначений Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-XIV державною виконавчою службою підлягають виконанню, в т.ч., виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ст.255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача про його повернення.

Суд встановив, що постановою відповідача від 27.06.2013р. у виконавчому провадженні ВП №29267490 виконавчий лист повернуто стягувачеві КС «Християнська злагода» за його заявою.

Пунктом 7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Водночас, ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» гарантовано, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 вказаного Закону. Отже, наведений у статті 47 Закону припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення документа до виконання, встановлений ст. 22 Закону, пропущений.

З матеріалів справи вбачається, що в межах строку, встановленого ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач повторно подав заяву про прийняття до провадження виконавчого документа.

З положень статей 26, 49, 50 цього Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що приписи ст. 47 вказаного Закону є спеціальними по відношенню до положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо можливості відкриття виконавчого провадження за повторним пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Так, стаття 49 Закону України «Про виконавче провадження» не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.

Положення пункту 7 частини 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями пункту 1 частини 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Отже, системний аналіз положень статей 26, 49 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за приписами частини 1 ст. 50 вказаного Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки факт повернення виконавчого документа стягувачу не перешкоджає повторному зверненню з виконавчим листом.

Таким чином, постанова відповідача від 13.08.2013р. про відкриття виконавчого провадження ВП №39298352 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Франківським районним судом м.Львова від 26.09.2013 р. у цивільній справі №2-647/11, стягувачем за яким є Кредитка спілка "Християнська злагода", є правомірною та скасуванню не підлягає.

Частиною 2 статті 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39298352 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 26.09.2011 р. Франківським районним судом м.Львова у цивільній справі №2-647/11, винесена 13.08.2013р.

Суд встановив, що вказана постанова позивачу не надсилалась, оскільки він не є стороною виконавчого провадження ВП №39298352. Тому, про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №39298352 від 13.08.2013р. позивач дізнався лише 21.10.2013р. у судовому засіданні з розгляду скарги на дії державного виконавця в межах цивільної справи №2-647/11, що розглядається Франківським районним судом м.Львова., а ознайомився з оскаржуваною постановою лише після витребування судом ухвалою від 04.11.2013р. від відповідача матеріалів виконавчого провадження ВП №39298352.

Як вбачається зі штампу на позовній заяві ОСОБА_2 до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Кредитної спілки "Християнська злагода" про визнання протиправною та скасування постанови, така подана позивачем до суду 01.11.2013р. Наведене свідчить про те, що позовна заява подана позивачем до суду в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.181 КАС України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 03.12.2013р.

Суддя А.Г.Гулик