Постанова № 35739063, 03.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 року Справа № 904/6348/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Виноградник О.М.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Ластіна Ю.С., довіреність № 11 від 17.01.13;

від відповідача: Воронов Ю.В., довіреність № 16-10/13 від 16.10.13.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Дніпробудкомплект" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року у справі №904/6348/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Дніпробудкомплект", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та стягнення вартості неякісного товару в розмірі 47 000 грн. 00 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року у справі №904/6348/13 (суддя Красота О.І.) позовні вимоги задоволені повністю.

Розірвано договір №251 від 21.12.2011 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Вініл" та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Дніпробудкомплект".

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Дніпробудкомплект" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" суму, сплачену за товар, в розмірі 47 000 грн. та 2 867,50 грн. - судового збору.

Рішення мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 251 від 21.12.2011 року, відповідач 22.05.2013 року здійснив поставку товару (бетон марки В25П4 (М300), що не відповідає якісним характеристикам товару (бетон марки В25П4 (М350), який був попередньо замовлений та оплачений позивачем на загальну суму 47 000 грн. Факт невідповідності бетонної суміші (товару) був зафіксований в акті №3-2013 від 23.05.2013 року, про що був повідомлений представник відповідача та ознайомлений під підпис. Позивач звертався до відповідача із претензією №749 від 24.05.2013 року про здійснення заміни неякісної продукції на якісну в строк до 31.05.2013 року, однак відповідач не погодився з вимогами позивача та відмовив у здійсненні заміни продукції (бетону), що є порушенням положень ст.ст. 526, 530, 662, 663, 664 ЦК України.

Не погодившись із рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач із апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що:

- договором від 21.12.2011 року та законом передбачений строк, до спливу якого позивач наділений правом пред'являти претензію щодо якості товару, а саме п.6 Інструкції про порядок приймання продукції ВТПтТНС за якістю №П-7 від 25.04.1966 року, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР, передбачений строк в 10 днів для одноміського постачання та 24 години для швидкопсувної продукції, після постачання продукції на склад одержувача; при здійсненні поставки товару позивач прийняв його без зауважень; розділом 4 Договору №251 від 21.12.2011 року передбачено 35 календарних днів на пред'явлення претензії з моменту поставки товару.

Таким чином, відповідач вважає, що з часу здійснення поставки товару позивачем не було пред'явлено претензії щодо поставки бетону марки, що відповідає замовленій, а претензія №749 від 24.05.2013 року стосувалась лише міркувань позивача відносно наявності у бетонній суміші сторонніх предметів.

- зазначає, що під час розгляду справи першою інстанцією не було взято до уваги той факт, що в матеріалах справи містяться докази на підтвердження поставки товару (бетону) саме марки В25П4 (М350), яка і була замовлена та передплачена позивачем, що підтверджується витягом з Автоматизованої системи контролю виготовлення та відпуску продукції, відповідно до змісту якої на адресу позивача 22.05.2013 року було відпущено бетонну суміш марки В25П4 (М350). В сертифікатах якості бетонної суміші, відпущеної 22.05.2013 року позивачеві, допущено технічну помилку.

Відповідач просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" про розірвання договору №251 від 21.12.2011 року та стягнення вартості неякісного товару в розмірі 47 000 грн. відмовити.

02.12.2013 року від позивача надійшов відзив на апеляцій скаргу, в якому представник зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.

03.12.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення господарського суду у справі скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Дніпробудкомплект" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем укладено Договір №251 від 21.12.2011 року, за яким сторони домовились про поставку продукції власного виробництва та надання послуг бетононасосу, а також про порядок поставки та строки оплати товару (розділ 1, 2 Договору).

Вимоги до якості поставленої продукції передбачені розділом 3 Договору №251.

Згідно п.п. 4.1, 4.2, 6.1, 6.3 Договору продукція поставляється позивачу по узгодженій обома сторонами заявці на поставку, яка передається позивачем відповідачу за день, напередодні поставки продукції. В заявці позивач вказує марку бетону та розчину, що поставляються, кількість, день та час, на які поставка повинна бути виконана. Оплата здійснюється на підставі рахунків, наданих відповідачем, на умовах 100% передоплати. Ціна фіксується в момент оплати. Форма оплати: безготівкова, шляхом перерахування грошових коштів на р/р відповідача, або в іншій формі, що не суперечить законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи 21.05.2013 року позивач замовив відповідачу товар (бетон В25П4 (М350) W6 фибра) в кількості 50м? на загальну вартість 47 000 грн. без ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №499 від 21.05.2013 року та платіжним дорученням №3321 від 22.05.2013 року (а.с. 22, 23).

22.05.2013 року відповідач здійснив поставку товару (бетонної суміші) в кількості 48м? на загальну суму 45 120 грн. без ПДВ (а.с. 64), що також підтверджується товарно-транспортними накладними №25425, 25435, 25420, 25437, 25424, 25441, 25432, 25447 від 22.05.2013 року (а.с. 65-72).

На виконання умов п.3.1 Договору відповідач надав документи про якість поставленого товару (бетонної суміші) №25420, 25424, 25425, 25432, 25437, 25441, 25447 (а.с. 13-20), з яких вбачається що клас (марка) бетону за міцністю на стиснення зазначено В25П4 (М300). Тобто відповідач здійснив поставку товару, що не відповідає якісним характеристикам замовленого позивачем товару, а саме замість бетону класу В25П4 (М350) поставив бетон класу В25П4 (М300), що було встановлено господарським судом при розгляді справи в першій інстанції, і що не спростовано доводами апеляційної скарги, оплата бетону відповідачем була здійснена, як марки В25П4 (М350) (а.с. 22).

23.05.2013 року позивачем у складі комісії з п'яти чоловік та за підписом представників підприємства постачальника (відповідача), складено Рекламаційний акт №3-2013 (а.с.24-25) про невідповідність якості продукції, в якому представник відповідача зафіксував свою незгоду з висновками вказаного акту, проте підтвердив наявність у бетоні глини, яка при перемішуванні розчиняється, змінюючи структуру і властивості бетону.

На підставі п.3.3 Договору позивач направив на адресу відповідача претензію №749 від 24.05.2013 року (а.с. 26-28), в якій повідомляв відповідача про виявлення невідповідності якості поставленої ним продукції (суміші важких бетонів) БСГ В25П4 ДСТУ Б.В.2.7-96-2000, а саме: виявлено шматки жирної глини, древесна щепка та металеві предмети. Також, позивач запропонував відповідачу в строк до 31.05.2013 року здійснити заміну неякісної продукції на якісну та сплатити штраф в розмірі 10% вартості продукції, що становить 4 512 грн., що в свою чергу передбачає п. 9.6 Договору.

Відповідач не погодився з висновками позивача щодо якості поставленого товару (а.с. 30-32), зазначивши про:

- відсутність будь-яких зауважень щодо якості продукції зі сторони позивача в момент її прийняття;

- направлення претензії лише після використання товару (укладання підлоги) 23.05.2013 року, що свідчить про можливість порушення технічних умов використання товару (продукції) не з вини відповідача;

- порушення позивачем Інструкції про порядок приймання продукції ВТПтТНС за якістю №П-7 від 25.04.1966 року, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР, так як Рекламаційний акт №3-2013 від 23.05.2013 року складений та підписаний без участі представника підприємства відповідача. Тобто відповідач відмовив позивачу у здійсненні заміни поставленого товару та залишив претензію без розгляду.

Апеляційний господарський суд погоджується з господарським судом першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 526, 662, 663, 530,610, 651, 693 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні докази спростування вищеозначених висновків господарського суду першої інстанції, що викладені в рішенні від 15.10.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 673 ЦК України, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частина 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідачем порушено істотні умови Договору №251 від 21.12.2011 року, поставлення неякісної продукції (суміш бетону В25П4 (М300) замість (В25П4 (М350) призвело до завдання позивачеві шкоди, оскільки він позбавлений можливості отримання продукції (товару), відповідно до заявленої та еквівалентно оплаченої якості, з метою використання у власних виробничих потребах.

Щодо посилань відповідача в апеляційні скарзі на:

- порушення умов Інструкції про порядок приймання продукції ВТПтТНС за якістю №П-7 від 25.04.1966 року, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР при складанні Рекламаційного акт №3-2013 від 23.05.2013 року за відсутності представника підприємства та з порушення строку, передбаченого п.6 Інструкції, то такі твердження спростовуються відповідно: підписами представників підприємства відповідача на акті (а.с. 25) Водяника В.С. та Сайган І.А. та датою складеного акту - 23.05.2013 року, що відповідає вимогам п.6 Інструкції.

Крім того, п. 5.5 Договору передбачає приймання продукції за якістю в порядку, визначеному п.3.1 Договору (якість продукції, яка поставляється позивачем, повинна відповідати ДСТУ на даний вид продукції і підтверджуватись сертифікатом якості (паспортом) на кожну партію поставки), а за кількістю - по факту. Таким чином, надані документи про якість поставленого товару (бетонної суміші) №25420, 25424, 25425, 25432, 25437, 25441, 25447 (а.с. 13-20) не можуть підтвердити якість поставленого товару (продукції) у відповідності до умов Договору №251, оскільки вони стосуються іншої марки бетонної суміші.

- наявність в матеріалах справи доказів, що підтверджують поставку товару (бетону) саме марки В25П4 (М350), витягу з Автоматизованої системи контролю виготовлення та відпуску продукції, відповідно до змісту якої на адресу позивача 22.05.2013 року було відпущено бетонну суміш марки В25П4 (М350), а в сертифікатах якості бетонної суміші допущено технічну помилку, спростовується висновками Придніпровського НОІ інноваційних технологій в будівництві (а.с.35-38), що підтверджують невідповідність якості поставленої продукції замовленій та підтверджують підставу звернення позивача до відповідача із вимогою про заміну неякісної продукції.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Дніпробудкомплект" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року у справі №904/6348/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року у справі №904/6348/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складений 04.12.2013 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.М. Виноградник